9.4. Розрахунок бортових відсмоктувачів
Об’єм повітря відсмоктуючого від гарячої ванни:
L=KЗ KТ Б ( (TР –TП) g B3 /(3TП) )0,5 l*3600,
де, КЗ – коеф. запасу, залежить від токсичності парів (1,5-2);
КТ – коеф. добавки на підсос повітря з торців ванни;
Б – безрозмірна характеристика, (однобортний Б=0,35, для двохбортного Б=0,5);
- вільний кут підсосу між дзеркалом ванни і огороджуючою площиною (щиток, стіна, підлога), рад;
TР і TП – абсолютні температури рідини ванни і повітря в приміщенні;
g – прискорення вільного падіння;
КТ = (1+В/4l)2 для однобортного відсмоктувача;
КТ = (1+В/8l)2 для двохбортного відсмоктувача.
9.5. Основні вимоги до систем вентиляції
Створювати в робочій зоні приміщень нормовані метеорологічні умови.
Повністю усувати з приміщень шкідливі гази, пари, пил та аерозолі або розчинити їх до ГДК.
Не вносити в приміщення забруднене повітря ззовні або шляхом засмоктування забрудненого повітря з суміжних приміщень.
Не створювати на робочих місцях протягів чи різкого охолодження.
Бути доступними для управління та ремонту під час експлуатації
Не створювати під час експлуатації додаткових незручностей (шум, вібрація).
Лекція 10. Виробниче освітлення
10.1. Значення виробничого освітлення
Світло є важливим стимулятором не тільки зорового аналізатора, але й організму в цілому. Для людини день і ніч, світло і темрява визначають біологічний ритм – бадьорість та сон. Отже, недостатня освітленість або її надмірна кількість знижує рівень збудженості центральної нервової системи і, природно, активність усіх життєвих процесів.
Встановлено, що з усього обсягу інформації приблизно 80% люди одержують через зоровий канал, тобто її якість цілком залежить від освітлення.
Раціональне освітлення є важливим фактором загальної культури виробництва.
Стан освітлення виробничих приміщень відіграє важливу роль і для попередження виробничих травм. Зарубіжними дослідниками встановлено, що більше ніж 20% нещасних випадків на виробництві відбувається через погане освітлення.
Виходячи з особливостей роботи зорового апарату, до освітлення виробничих приміщень висуваються такі вимоги:
Освітлення повинно створити достатню освітленість робочих поверхонь, щоб залежно від коефіцієнта її відбиття складалася достатня яскравість для розрізняння.
Освітленість робочих поверхонь повинна бути достатньо рівномірною.
Повинен бути достатній для розрізняння деталей контраст поверхонь, що освітлюються.
Не повинно бути засліплюючої дії як від джерел освітлення, так і від відбитої робочої поверхні.
Освітлення повинно забезпечувати безпеку праці.
10.2. Основні світлотехнічні поняття
Освітлення виробничих приміщень характеризується кількісними та якісними показниками. До основних кількісних показників відносяться: світловий потік, сила світла, яскравість і освітленість.
До основних якісних показників зорових умов роботи: фон, контраст між об’єктом і фоном, видимість.
Світловий потік (Ф) – це потужність світлового випромінювання , що оцінюється оком людини за світловим відчуттям.
Сила світла (І) – це величина, що визначається відношенням світлового потоку (Ф) до тілесного кута (w), в межах якого світловий потік рівномірно розподіляється:
,
кд (кандела)
Яскравість (В) – відношення сили світла, що випромінюється елементом поверхні в даному напрямку, до площі поверхні, що світиться: В = І/S*cos, нт (ніт), де І – сила світла, що випромінюється поверхнею в зазаному напрямку; S – площа поверхні; - кут між нормаллю до елемента поверхні S і напрямком, для якого визначається яскравість.
Освітленість (Е) – відношення світлового потоку (Ф), що падає на елемент поверхні, до площі цього елементу (S):
,
лк (люкс)
Фон – поверхня, що безпосередньо прилягає до об’єкту розпізнавання, на якій він розглядається.
Фон рахується світлим при 0,4; середнім при =0,2-0,4 і темним, якщо 0,2.
Контраст між об’єктом і фоном характеризується співвідношенням яскравостей об’єкта, що розглядається (крапка, лінія, знак) та фону.
де, В0 та ВФ - відповідно яскравості об’єкта і фону, нт.
Контраст рахується великим при k>0,5; середнім – при k=0,2-0,5 та малим – при k<0,2.