- •Навчальний посібник
- •Лекція 1. Законодавство України про охорону праці Розділ і. Правові та організаційні питання охорони праці
- •1.1. Основні законодавчі акти про охорону праці
- •1.2. Нормативно –правові акти з охорони праці
- •1.3. Загальні гарантії прав на охорону праці. Права працівників з охорони праці. Обов’язки роботодавця
- •1.3.1. Основні права працівника
- •1.3.2. Обов’язки роботодавця
- •1.4. Компенсація за роботу на виробництвах з важкими та шкідливими умовами праці
- •1.5. Відшкодування шкоди у разі ушкодження здоров’я працівників або в разі їх смерті
- •1.6. Охорона праці жінок, неповнолітніх
- •1.6.1. Охорона праці жінок
- •1.6.2. Охорона праці неповнолітніх
- •1.7. Відповідальність працівників за порушення законодавства з охорони праці
- •1.8. Державне управління охороною праці
- •1.9. Державний нагляд та громадський контроль за охороною праці
- •1.9.1. Державний нагляд за охороною праці Відповідно із Законом України “Про охорону праці” (ст. 38) державний нагляд за додержанням законодавчих та інших нормативних актів про оп здійснюють:
- •Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів про оп здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокуратурами.
- •1.9.2. Громадський та відомчий контроль за дотриманням законодавства про охорону праці
- •Лекція 2. Управління охороною праці
- •2.1. Основні принципи управління оп
- •2.2. Служба охорони праці
- •Лекція 3. Виробничий травматизм
- •3.1.Поняття про виробничий травматизм та професійні захворювання Травма – порушення анатомічної цілісності організму людини або його функцій внаслідок дії небезпечних виробничих факторів.
- •3.2. Причини виробничого травматизму
- •Технічні
- •Організаційні
- •Санітарно-гігієнічні
- •3.3. Аналіз виробничого травматизму
- •3.4. Аналіз професійних отруєнь та захворювань
- •Лекція 4. Шкідливі речовини, захист від їх дії Розділ іі. Гігієна праці та виробнича санітарія
- •4.1. Класифікація шкідливих речовин
- •4.2. Основні заходи захисту від шкідливих речовин
- •4.3. Контроль за вмістом шкідливих речовин
- •Лекція 5. Іонізуюче випромінювання
- •5.1. Дози іонізаційного випромінювання
- •Вплив доз опромінення
- •5.2. Нормування радіаційної безпеки
- •5.3. Захист
- •Дієвим чинником забезпечення радіаційної безпеки є дозиметричний контроль за рівнями опромінення персоналу та за рівнем радіації в навколишньому середовищі.
- •5.4. Контроль доз опромінення
- •Лекція 6. Характеристика виробничого пилу та його дія на організм людини
- •6.1. Заходи захисту від пилу
- •6.2. Методи визначення концентрації пилу на робочому місці
- •Засоби нормалізації метеоумов
- •Лекція 8. Захист від електромагнітних полів
- •Дія електромагнітних полів
- •9.1. Класифікація систем вентиляції
- •9.2. Природна вентиляція
- •9.3. Штучна вентиляція Механічна вентиляція – дозволяє очищувати повітря перед викидом в атмосферу, обробляти припливне повітря (очищувати, підігрівати, зволожувати),
- •Загальнообмінна вентиляція
- •Припливна вентиляція
- •Місцева припливна – конц. Подання припливного повітря заданих параметрів (т-ри, вологості, шв. Вітру). Повітряні душі, повітряні та повітряно-теплові завіси.
- •Місцева витяжна вентиляція – місцеві витяжні зонти, всмоктуючі панелі, витяжні шафи, бортові відсмоктувачі.
- •9.4. Розрахунок бортових відсмоктувачів
- •9.5. Основні вимоги до систем вентиляції
- •Лекція 10. Виробниче освітлення
- •10.1. Значення виробничого освітлення
- •Виходячи з особливостей роботи зорового апарату, до освітлення виробничих приміщень висуваються такі вимоги:
- •10.2. Основні світлотехнічні поняття
- •10.3. Основні гігієнічні вимоги до освітлення
- •10.4. Природне освітлення
- •10.5. Штучне освітлення
- •10.6. Джерела штучного освітлення
- •10.7. Світильники
- •10.8. Проектування систем штучного освітлення
- •10.9. Експлуатація освітлювальних установок
- •Лекція 11. Виробничий шум
- •Допустимі спектри рівнів звукового тиску
- •Де, s22 і s11 – площі поверхонь і їх коефіцієнти звукопоглинання після і до облицьовування. Лекція 12. Вібрація
- •12.1. Вплив вібрації на людину
- •12.2. Нормування вібрації
- •12.3. Методи захисту від вібрації
- •Захист:
- •13.4. Інфрачервоне випромінювання
- •Лекція 14. Електробезпека Розділ ііі. Техніка безпеки
- •14.1. Види ураження електричним струмом
- •14.2. Аналіз умов ураження електричним струмом
- •14.3. Крокова напруга
- •14.4. Причини електротравматизму
- •14.5. Технічні засоби безпечної експлуатації за нормальних режимів роботи
- •Ізоляція струмоведучих елементів обладнання поділяється на: робочу, додаткову, подвійну.
- •Огороджувальні і блокувальні пристрої застосовуються для виключення випадкового дотику до струмоведучих частин електроустаткування.
- •Розділення мережі на окремі електрично не зв’язані між собою ділянки з допомогою розподільчого трансформатора.
- •14.6. Технічні засоби безпечної експлуатації в аварійних режимах роботи
- •14.7. Система електрозахисних засобів
- •14.8. Вимоги до персоналу
- •14.9. Організація безпечної експлуатації електроустановок
- •Розділ IV. Пожежна безпека
- •15.1. Процес горіння і вибуху
- •15.3. Класифікація об’єктів за їх вибухопожежонебезпекою
- •15.4. Класифікація вибухонебезпечних зон і пожежонебезпечних зон. Правила встановлення електрообладнання в таких зонах
- •15.5. Пожежопопередження
- •15.6. Пожежозахист
- •Відповідно до категорії будинків визначаються вимоги до конструктивних та планувальних рішень будинків, приміщень та споруд, їх вогнестійкості.
- •Розрахунок зони захисту подвійного стержньового блискавковідводу
- •15.8. Евакуація людей
- •Нормування протипожежного водогону
- •15.10. Способи та умови припинення горіння
- •15.11. Пожежна сигналізація та зв’язок
- •15.12. Організація пожежної безпеки
- •15.13. Служба пожежної безпеки
- •15.14. Завдання та види пожежної охорони
- •Література
- •Охорона праці навчальний посібник
6.1. Заходи захисту від пилу
Заходи захисту від пилу:
Вентиляція (місцева і загальнообмінна);
Герметизація джерел пилу разом з аспірацією (місцеве відсмоктування);
Зволоження пилеподібних матеріалів;
Брикетування і гранулювання пиловидних матеріалів;
Засоби індивідуального захисту – респіратори, протигази, комбінезони, захисні окуляри.
6.2. Методи визначення концентрації пилу на робочому місці
Концентрація пилу вимірюється такими методами:
Ваговий – грунтується на принципі отримання доважки аналітичного фільтру при пропусканні через нього певного об’єму досліджуваного повітря. Маса пилу в одиницях об’єму повітря визначається в мг/м3.
Коніметричний, або розрахунковий (“коні” з грецької –пил) – оснований на попередньому виділенні пилу з повітря осадженням його на мокре скло за одиницю часу – і наступним підрахунком числа частинок за допомогою мікроскопа. Концентрація пилу виражається числом частинок, що приходиться на одиницю об’єму повітря.
Фотоелектричний та електрометричний. Фотоелектричний метод визначення загального числа частинок пилу у визначеному об’ємі повітря визначають за різницею світлових потоків до і після проходження запиленого повітря. При пропусканні запиленого повітря змінюється світловий потік.
Електрометричний метод полягає в електризації аерозольних частинок пилу в полі негативного коронованого розряду та в подальшому вимірюванні електричного заряду, що накопичується на стінках вимірювальної камери і є пропорційним вмісту пилу в повітрі.
Лекція 7. Метеорологічні умови
Стан повітря у виробничому приміщенні називають мікрокліматом виробничого приміщення, або метеорологічними умовами.
Основним нормативним документом, що визначає параметри мікроклімату виробничого приміщення є ДСН 3.3.6.042-99 та ГОСТ 12.1.005-88.
Метеорологічні умови визначаються такими параметрами: температурою повітря в приміщенні, відносною вологістю, рухливістю повітря, тепловим випромінюванням.
Всі ці параметри поодинці, а також у комплексі впливають на фізіологічну функцію організму – його терморегуляцію і визначають самопочуття. Температура людського тіла повинна залишатись постійною у межах 36,5…370С незалежно від умов праці.
Несприятливі метеорологічні умови можуть спричинити перегрів або переохолодження тіла.
Тривала дія високої температури повітря при одночасно підвищеній його вологості приводить до збільшення температури тіла людини до 38-400С (гіпертермія), внаслідок чого можуть мати місце різноманітні фізіологічні порушення в організмі: зміни в обміні речовин, серцево-судинній системі, зміни функцій внутрішніх органів (печінки, шлунка, жовчного міхура, нирок), зміни у системі дихання, порушення центральної та периферійної нервової систем.
При підвищенні температури значно збільшується потовиділення, внаслідок чого настає різке порушення водного обміну. З потом із організму виділяється Na, K, Ca. Зростає вміст у крові молочної кислоти, сечовини. В умовах високої температури збільшується артеріальний тиск.
Підвищення температури повітряного середовища з 200С до 350С призводить до зниження працездатності людини на 50-60%.
Тепловим ударом називається важкий хворобливий стан, викликаний порушенням терморегуляції при перегріванні організму. Тепловий удар найчастіше виникає під час посиленої м'язової роботи в умовах високої температури (30…500С) і вологості повітря (75%). Тепловому удару передують: головний біль, втома, слабкість, безладна мова, задуха, серцебиття, почервоніння шкіри, посилена спрага, невпевнена хода, підвищена температура тіла.
Під впливом перегріву виникає судомна хвороба – порушення водно-сольового обміну, втрата води.
Тепловий удар і судомна хвороба можуть призвести до смертельного наслідку.
Переохолодження (гіпотермія) також порушує важливі фізіологічні процеси, впливає на працездатність, здоров'я. Найбільш вираженими реакціями на низьку температуру є звуження судин м’язів та шкіри. При цьому знижується пульс, збільшується об’єм дихання і споживання кисню. Відбувається розлад діяльності капілярів, артерій; виникнення захворювання периферійної нервової системи, поясний радикуліт, невралгія нервів обличчя, сідалищного нерва; прояв ревматизму, плевриту, бронхіту.