- •Навчальний посібник
- •Лекція 1. Законодавство України про охорону праці Розділ і. Правові та організаційні питання охорони праці
- •1.1. Основні законодавчі акти про охорону праці
- •1.2. Нормативно –правові акти з охорони праці
- •1.3. Загальні гарантії прав на охорону праці. Права працівників з охорони праці. Обов’язки роботодавця
- •1.3.1. Основні права працівника
- •1.3.2. Обов’язки роботодавця
- •1.4. Компенсація за роботу на виробництвах з важкими та шкідливими умовами праці
- •1.5. Відшкодування шкоди у разі ушкодження здоров’я працівників або в разі їх смерті
- •1.6. Охорона праці жінок, неповнолітніх
- •1.6.1. Охорона праці жінок
- •1.6.2. Охорона праці неповнолітніх
- •1.7. Відповідальність працівників за порушення законодавства з охорони праці
- •1.8. Державне управління охороною праці
- •1.9. Державний нагляд та громадський контроль за охороною праці
- •1.9.1. Державний нагляд за охороною праці Відповідно із Законом України “Про охорону праці” (ст. 38) державний нагляд за додержанням законодавчих та інших нормативних актів про оп здійснюють:
- •Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів про оп здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокуратурами.
- •1.9.2. Громадський та відомчий контроль за дотриманням законодавства про охорону праці
- •Лекція 2. Управління охороною праці
- •2.1. Основні принципи управління оп
- •2.2. Служба охорони праці
- •Лекція 3. Виробничий травматизм
- •3.1.Поняття про виробничий травматизм та професійні захворювання Травма – порушення анатомічної цілісності організму людини або його функцій внаслідок дії небезпечних виробничих факторів.
- •3.2. Причини виробничого травматизму
- •Технічні
- •Організаційні
- •Санітарно-гігієнічні
- •3.3. Аналіз виробничого травматизму
- •3.4. Аналіз професійних отруєнь та захворювань
- •Лекція 4. Шкідливі речовини, захист від їх дії Розділ іі. Гігієна праці та виробнича санітарія
- •4.1. Класифікація шкідливих речовин
- •4.2. Основні заходи захисту від шкідливих речовин
- •4.3. Контроль за вмістом шкідливих речовин
- •Лекція 5. Іонізуюче випромінювання
- •5.1. Дози іонізаційного випромінювання
- •Вплив доз опромінення
- •5.2. Нормування радіаційної безпеки
- •5.3. Захист
- •Дієвим чинником забезпечення радіаційної безпеки є дозиметричний контроль за рівнями опромінення персоналу та за рівнем радіації в навколишньому середовищі.
- •5.4. Контроль доз опромінення
- •Лекція 6. Характеристика виробничого пилу та його дія на організм людини
- •6.1. Заходи захисту від пилу
- •6.2. Методи визначення концентрації пилу на робочому місці
- •Засоби нормалізації метеоумов
- •Лекція 8. Захист від електромагнітних полів
- •Дія електромагнітних полів
- •9.1. Класифікація систем вентиляції
- •9.2. Природна вентиляція
- •9.3. Штучна вентиляція Механічна вентиляція – дозволяє очищувати повітря перед викидом в атмосферу, обробляти припливне повітря (очищувати, підігрівати, зволожувати),
- •Загальнообмінна вентиляція
- •Припливна вентиляція
- •Місцева припливна – конц. Подання припливного повітря заданих параметрів (т-ри, вологості, шв. Вітру). Повітряні душі, повітряні та повітряно-теплові завіси.
- •Місцева витяжна вентиляція – місцеві витяжні зонти, всмоктуючі панелі, витяжні шафи, бортові відсмоктувачі.
- •9.4. Розрахунок бортових відсмоктувачів
- •9.5. Основні вимоги до систем вентиляції
- •Лекція 10. Виробниче освітлення
- •10.1. Значення виробничого освітлення
- •Виходячи з особливостей роботи зорового апарату, до освітлення виробничих приміщень висуваються такі вимоги:
- •10.2. Основні світлотехнічні поняття
- •10.3. Основні гігієнічні вимоги до освітлення
- •10.4. Природне освітлення
- •10.5. Штучне освітлення
- •10.6. Джерела штучного освітлення
- •10.7. Світильники
- •10.8. Проектування систем штучного освітлення
- •10.9. Експлуатація освітлювальних установок
- •Лекція 11. Виробничий шум
- •Допустимі спектри рівнів звукового тиску
- •Де, s22 і s11 – площі поверхонь і їх коефіцієнти звукопоглинання після і до облицьовування. Лекція 12. Вібрація
- •12.1. Вплив вібрації на людину
- •12.2. Нормування вібрації
- •12.3. Методи захисту від вібрації
- •Захист:
- •13.4. Інфрачервоне випромінювання
- •Лекція 14. Електробезпека Розділ ііі. Техніка безпеки
- •14.1. Види ураження електричним струмом
- •14.2. Аналіз умов ураження електричним струмом
- •14.3. Крокова напруга
- •14.4. Причини електротравматизму
- •14.5. Технічні засоби безпечної експлуатації за нормальних режимів роботи
- •Ізоляція струмоведучих елементів обладнання поділяється на: робочу, додаткову, подвійну.
- •Огороджувальні і блокувальні пристрої застосовуються для виключення випадкового дотику до струмоведучих частин електроустаткування.
- •Розділення мережі на окремі електрично не зв’язані між собою ділянки з допомогою розподільчого трансформатора.
- •14.6. Технічні засоби безпечної експлуатації в аварійних режимах роботи
- •14.7. Система електрозахисних засобів
- •14.8. Вимоги до персоналу
- •14.9. Організація безпечної експлуатації електроустановок
- •Розділ IV. Пожежна безпека
- •15.1. Процес горіння і вибуху
- •15.3. Класифікація об’єктів за їх вибухопожежонебезпекою
- •15.4. Класифікація вибухонебезпечних зон і пожежонебезпечних зон. Правила встановлення електрообладнання в таких зонах
- •15.5. Пожежопопередження
- •15.6. Пожежозахист
- •Відповідно до категорії будинків визначаються вимоги до конструктивних та планувальних рішень будинків, приміщень та споруд, їх вогнестійкості.
- •Розрахунок зони захисту подвійного стержньового блискавковідводу
- •15.8. Евакуація людей
- •Нормування протипожежного водогону
- •15.10. Способи та умови припинення горіння
- •15.11. Пожежна сигналізація та зв’язок
- •15.12. Організація пожежної безпеки
- •15.13. Служба пожежної безпеки
- •15.14. Завдання та види пожежної охорони
- •Література
- •Охорона праці навчальний посібник
4.3. Контроль за вмістом шкідливих речовин
Для контролю використовують методи:
Експрес–метод, який базується на явищі колориметрії (зміна кольору) і дозволяє швидко, з достатньою точністю визначити концентрацію шкідливих речовин. Застосовують газоаналізатори УГ-2, ГХ-4 та інші.
Лабораторний – полягає у відборі проб повітря у робочій зоні і проведенні фізико-хімічного аналізу в лабораторних умовах.
Метод неперервної реєстрації вмісту в повітрі шкідливих речовин з використанням газоаналізаторів та газосигналізаторів
ФКГ-3М на хлор,
“Сирена-2” на аміак,
“Фотон” на сірководень.
Лекція 5. Іонізуюче випромінювання
Іонізуючим називається випромінювання, яка прямо або непрямо може іонізувати середовище.
Іонізуючі випромінювання являють собою -, -, - випромінювання, випущені радіоактивними ізотопами при їх самовільному (спонтанному) розкладу; потоки вторинних випромінювань (рентгенівських і - променів, протонів, нейтронів, дейтронів) виникаючих при взаємодії радіоактивних випромінювань і штучно прискорених заряджених частинок із речовиною.
У промисловості радіоактивні ізотопи застосовують як джерела випромінювання -, -, - променів.
Альфа - промені це потік -частинок, які є ядрами гелію і мають позитивний заряд. Вони мають малу проникну здатність, тому що втрачають велику кількість енергії при зіткненні із атомами.
Бета – промені – потік - частинок – електронів і позитронів, що мають однакову масу. Характеризуються меншою іонізуючою і більшою проникною здатністю, ніж - промені.
Гамма промені – це потік - квантів, які являють собою електромагнітні випромінювання з дуже короткою довжиною хвилі. Вони мають велику проникну здатність і малу іонізуючу дію.
Радіоактивне випромінювання, діючи на живу тканину, викликає іонізацію, підвищує реакційну здатність атомів, утворює вільні радикали. Одна з типових реакцій є радіоліз, тобто радіаційний розклад:
Н2О+ Н+ + ОН
Н2О- Н + ОН-
Радикали *ОН, рекомбінуються з киснем О , утворюють пероксид водню, НО- і гідропероксид. Це викликає непряму дію радіації, що завдає більшої шкоди ніж пряма дія.
Вільні радикали вступають у реакцію з молекулами білків, ферментів, інших життєво важливих речовин, в наслідок чого порушується нормальний перебіг біохімічних реакцій і порушується обмін речовин. В подальшому починають змінюватись фізіологічні процеси, склад крові і на кінцевій стадії при розвитку променевої хвороби відбувається загибель клітин і всього організму.
5.1. Дози іонізаційного випромінювання
Кількість енергії випромінювання, яка поглинається одиницею маси тканини тіла організму, що опромінюється, називається дозою поглинання.
Одиниця поглинутої дози випромінювання в системі СІ – грей (Гр). 1 Гр=Дж/кг, тобто це така поглинена доза, коли в 1 кг опроміненого зразка поглинається енергія в 1 Дж. Рад – позасистемна одиниця 1 рад = 0,01 Гр.
У випадку рентгенівського і - випромінювань існує поняття експозиційної дози в системі (СІ), це – кулон на кілограм (Кл/кг).
На практиці до недавна користувались позасистемною одиницею експозиційної дози – рентген (Р). 1Р=2.58*10-4 Кл/кг.
Доза, поглинута масою речовини в одиницю часу, називається потужністю дози.
При однаковій дозі, поглинутій в біологічній тканині, ефект в залежності від виду випромінювання може бути різним. У зв’язку з цим кожному виду випромінювання відповідає певна відносна біологічна ефективність (ВБЕ), яка залежить також від енергії випромінювання.
Еквівалентна доза іонізуючого випромінювання Н – це добуток поглинутої дози Д на середній коефіцієнт якості випромінювання k у даному об’ємі біологічної тканини стандартного складу - Н= kД.
Одиниця еквівалентної дози в СІ – зіверт (Зв).
Іншими словами, зіверт – одиниця еквівалентної дози будь-якого виду випромінювання в біологічній тканині, яке створює такий самий біологічний ефект, як і поглинута доза в 1 Гр зразкового рентгенівського чи - випромінювання. Позасистемна одиниця еквівалентної дози – бер.
1 бер = 0.01 Зв.
