3. За переважаючою формою проведення занять (обговорення поставлених вчителем питань, без спеціальних повідомлень учнів; заняття переважно на основі повідомлень учнів; семінари - дискусії).

Звичайно, реальні заняття включають в себе всі ці ознаки, але перевагу тих чи інших з них визначає характер заняття і його методичні та педагогічні можливості. При визначенні тематики і типу семінару необхідно враховувати особливі методичні умови, що дозволяють найбільш ефективно використовувати даний вид навчальних занять. Співвідношення вже вивченого і нового матеріалу передбачає наявність у учнів необхідного рівня знань з обговорюваних питань. Тому доцільніше проводити семінар в середині або кінці вивчення теми.

Характер матеріалу, передбачуваного для самостійного вивчення, аналізу та узагальнення повинен бути посильним для учнів, викликати інтерес, нести пізнавальний заряд.

Необхідно забезпечити всіх учнів джерелами, літературою для самостійної роботи.

Успіх може бути досягнуто тільки за наявності у школярів певних вмінь і навичок самостійної роботи, а саме: - аналізу історичного джерела; - аналізу та узагальнення декількох джерел; -підготовки коротких повідомлень; - рецензування повідомлень і додаткової літератури; - виступи в ході обговорення і т.д.

Найважливіший аспект семінарських занять полягає в тому, що в ході семінару учні отримують можливість оволодіти навичками таких логічних операцій, як: аналіз і синтез, порівняння, узагальнення, доказове міркування, вчаться формулювати проблеми і знаходити шляхи їх вирішення.

Безумовно, семінар не можна розглядати у відриві від інших форм занять. У загальному-те, семінар - логічне ланка в системі таких форм як шкільна лекція, лабораторні та практичні роботи, залік. По мірі самостійності семінар - вищий тип занять в школі.

Особливе місце в здійсненні такого типу занять займає методика підготовки і проведення семінарів. Це питання добре описаний у різної методичної літератури. Автор вважає, що, тим не менш, з урахуванням підготовленості класу, а також необхідністю постійного фронтального контролю знань учнів і посиленням мотивації до навчання, доцільно внести у підготовку та проведення семінарів деякі нюанси. В цілому ж методика підготовки семінару може виглядати наступним чином: 1.Всі учні сповіщаються про темі і питаннях семінару мінімум за 2 тижні, при цьому повідомляється і перелік необхідної літератури. Теми для виступів можуть бути роздані і розподілені заздалегідь - це так звані "фіксовані виступи". Такий підхід лише посилить інформативність семінару і підвищить його теоретичний рівень. 2. Доцільно, щоб кожен учень вивчив і додаткову літературу. При цьому важливо помітити, що багато учнів здатні залучити інтернет - ресурси. А це особливо важливо в умовах дефіциту навчальної та додаткової літератури в шкільних бібліотеках. 3. З урахуванням побажань, учням можуть видаватися додаткові самостійні завдання, які виходять за рамки рекомендованої літератури. 4. Необхідна умова успіху семінару - ретельна консультація доповідачів. При цьому досягається мета навчання учнів прийомам наукової організації праці (НОТ): вибір літератури; складання плану, тез; використання цитат, цифр; підготовка довідкового апарату і т.д. Необхідно зауважити, що на уроках історії і суспільствознавства в старших класах школи методи НОТ використовуються в обов'язковому порядку при підготовці доповідей, рефератів, повідомлень. У цьому сенсі накопичений значний досвід роботи над рефератами.