2.2. Види перекладацьких трансформацій та їх причини

Існують такі види перекладацьких трансформацій (далі ПТ) запропонованих різними авторами. Розглянемо окремі. Л.К. Латишев дає класифікацію ПТ характером відхилення від міжмовних відповідностей, коли всі ПТ поділяються на:

1) Морфологічні - заміна однієї категоріальної форми на другий або кількома;

2) Синтаксичні - зміна синтаксичної функції слів і словосполучень;

3) Стилістичні - зміна стилістичній забарвлення відрізка тексту;

4) Семантичні - зміна як форми висловлювання змісту, а й змісту, саме, тих ознак, з допомогою яких описана ситуація;

5) Змішані - лексико-семантичні і синтаксико-морфологічні" [12, с.131-137].

У класифікації К. С Бархударова ПТ різняться за формальними ознаками: перестановки, додавання, заміни, опущення. При цьому К.С. Бархударов підкреслює, що таке розподіл в значною мірою приблизними і умовним. Перестановками називаються зміни розташування (порядку прямування) мовних елементів з тексту перекладу проти текстом оригіналу. Під замінами маю на увазі як зміни під час перекладу слів, частин промови, членів пропозиції, типів синтаксичної зв'язку, і лексичні заміни (конкретизація, генералізація, антонімічний переклад, компенсація).

Додавання припускає використання у перекладі додаткових слів, які мають відповідностей в оригіналі. Під опущенням мають на увазі опущення розв'язання тих чи інших слів під час перекладу:

• диференціація значень;

• конкретизація значень;

• генералізація значень;

• розвиток значень;

• антонімічний переклад;

• цілісне перетворення" [4, с. 190-231].

Латишев Л.К. виділяє наступні лінгвістичні трансформації:

• Лексико-семантичні заміни - конкретизація, генералізація, смисловий розвиток або модуляція;

• Антонімічний переклад;

• Цілісне перетворення" [13, с.31-32].

Конкретизацією називається заміна слова або словосполучення вихідної мови (далі ВМ) з ширшим предметно-логічним значеним словом і словосполученням мови перекладу (далі МП) з вужчим значенням. В результаті застосування цієї трансформації створювана відповідність і початкова лексична одиниця опиняються в логічних стосунках включення: одиниця ВМ виражає родове поняття, а одиниця МП - видове поняття, що входить в неї.

У ряді випадків застосування конкретизації пов'язане з тим, що у МП відсутнє слово з таким широким значенням. Іноді родова назва на мові перекладу не може бути використана із-за розбіжності конотативних компонентів значення.

Генералізацією називається заміна одиниці ВМ, що має вужче значення, одиницею МП з ширшим значенням, тобто перетворення, зворотне конкретизації. Створювана відповідність виражає родове поняття, що включає початкове видове. Використання слова із загальнішим значенням позбавляє перекладача від необхідності уточнювати, що саме суботу або неділю має на увазі автор, кажучи про "уікенд". Іноді конкретне найменування якого-небудь предмета нічого не говорить рецептору перекладу або нерелевантно в умовах цього контексту.

Загальніше позначення може бути переважним і із стилістичних причин.

Модуляцією (компенсація у І.Я. Рецкера) або смисловим розвитком називається заміна слова або словосполучення ВМ одиницею МП, значення якої логічно виводиться зі значення початкової одиниці. Найчастіше значення співвіднесених слів в оригіналі і перекладі опиняються при цьому пов'язаними причинно-наслідковими стосунками. При використанні методу смислового розвитку причинно-наслідкові стосунки часто мають ширший характер, але логічний зв'язок між двома найменуваннями завжди зберігається.

Антонімічний переклад - це лексична трансформація, при якій створюється заміна ствердної форми в оригіналі на негативну форму в перекладі або, навпаки, негативної на ствердну супроводжується заміною лексичної одиниці ВМ на одиницю МП з протилежним значенням. У англо-українських перекладах ця трансформація застосовується особливо часто, коли в оригіналі негативна форма спожита із словом, що має негативний префікс. У рамках антонімічного перекладу одиниця ВМ може замінюватися не лише прямо протилежною одиницею МП, але й іншими словами та поєднаннями, що виражають протилежну думку. Латишев Л.К. зазначає, що застосування антонімічного перекладу нерідко поєднується з використанням інших трансформацій (лексичних або граматичних) [13, с.32].

Цілісне перетворення - коли при перекладі словосполучення, смислової групи або речення не представляється можливим відштовхнутися від словникових відповідностей або контекстуальних значенні окремих слів, але необхідно зрозуміти смислове значення усього цілого, що перекладається, та “перефразувати” його українськими словами, іноді дуже далекими від слів оригіналу, ми прибігаємо до прийому цілісного переосмислення. На думку Латишева Л.К. це один з найважчих прийомів трансформаційного перекладу. Найширше застосування цей прийом знаходить при перекладі фразеології, яка відбиває специфіку англійської живої розмовної мови.

Отже ми виявили, що до основних лексичних трансформацій відносяться: прийом конкретизації та генералізації, прийом модуляції або смислового розвитку, антонімічний переклад та прийом цілісного перетворення" [14, c.55].