Висновки до розділу 1

У першому розділі були досліджені такі явища як лексичне значення слова, знакова природа слова, компонентний склад лексичних значень, системність словникового складу мови. Поставлені цілі досягнуті, основні завдання виконані. Були дані визначення значення слова, контексту, описані їхні види, виявлені фактори, що викликають ці явища в українській мові. Також були описані типи значення слова, причини, природа, роль семантичних змін. Показано, яка важлива роль належить значенню слова, та контексту при перекладі багатозначних слів.

Отже, слово – це мовна одиниця, що служить для позначення предметів і ознак (дій, відносин, якостей, кількостей). Під значенням слова розуміють відображення в слові реалій дійсності (предметів, ознак, відносин, процесів і т.д.).

Основна функція слова - найменування реалій дійсності (так звана номінативна функція). Варто сказати, що проблемі зміни значення слова присвячена велика кількість літератури, що свідчить про великий інтерес лексикологів до явища зміни значення слова.

Підводячи підсумки всьому вище сказаному, необхідно підкреслити, що питання вироблення комплексного підходу до вивчення такого явища в лексикології як зміна значення слова, є цікавим і особливо потрібним у цей час в зв'язку з величезною (і зростаючою) кількістю багатозначних слів як в англійській, так і інших мовах, - це ще один доказ актуальності предмета дослідження даної курсової роботи й корисності подальших міркувань над ним.

Розділ 2 види лексичних трансформацій

2.1. Дослідження поняття перекладацької трансформації

Переклад має давню історію, і своїми коріннями він сягає тих давніх часів, коли прамова почала розпадатися на окремі мови, і коли з’явилась необхідність в тлумачах - людях, які знали декілька мов і були здатні виступати в ролі посередників під час спілкування представників різних мовних середовищ.

Зараз переклад представляє собою окрему самостійну науку, яка постійно розвивається, має свою теоретичну базу, концепції, методи дослідження та власну систему термінів.

Перекласти - це виразити вірно і повно засобами однієї мови те, що вже існує на мові оригіналу, тобто якомога ближче познайомити читача з текстом на мові оригіналу. В задачу перекладу, таким чином, входить не тільки точний виклад змісту думок, повідомлених мовою оригіналу, але і відтворення засобами мови перекладу всіх особливостей стилю і форми повідомлення. Саме це - відтворення єдності змісту і форми - відрізняє переклад від інших способів передачі повідомлення на іншій мові: переказу, реферування і т.п. [6, c.56].

По визначенню В.Н. Комісарова, “художнім перекладом іменується вид перекладацької діяльності, задача якого полягає в народжені на вихідну мову мовного повідомлення і який здатен робити художньо-естетичний вплив на ту мову, на яку ми перекладаємо” [10, c.73].

Перетворення, за допомогою яких здійснюється перехід від одиниць оригіналу до одиниць перекладу, називаються перекладацькими трансформаціями, які мають особливе значення у художньому перекладі.

Розбіжності в структурі двох мов незмінно викликають необхідність граматичних трансформацій. Ці розбіжності бувають або повними (в тих випадках, коли в мові, на яку здійснюють переклад, відсутня граматична форма, яка є в мові оригіналу), або частковими (граматична категорія існує в обох мовах, але збігається не в усіх формах).

Порівнюючи англійську та українську мови, помічаємо, насамперед те, що вони різняться своєю граматичною будовою, тому граматичні трансформації є першорядними в художньому перекладі. Однак проблема перекладу починається з вибору слова, тому здійснюються комплексні лексико-граматичні трансформації з переходом від лексичних одиниць до граматичних і навпаки.