
- •Питання1 Первіснообщинний лад та зародження класового суспільства на території України.
- •Питання 2 Кочові народи в історіі Украіни.
- •Питння Кочові народи в історії України.
- •Питання Грецька колонізація Північного Причорномор’я
- •6 Питання Давньоруська держава Київська Русь: створення, суспільний лад, внутрішня і зовнішня політика в період піднесення
- •7. Питання
- •8.Питання
- •9.Питання Київська Русь часів сеньйорату. Причини її роздрібленості та занепаду Київського державного центру.
- •10. Питання Виродження Київської Русі. Історична постать Володимира мономаха. Історична постать Володимира мономаха.
- •11 Питання Галицьке й Волинське князівства: винектення, суспільний лад, внутрішня і зовнішня політика.
- •12.Вопрос Утворення галицько-волинської держави.
- •13. Питання
- •14. Питання
- •16.Питання
- •17.Питання
- •18.Питання
- •19.Питання Розвиток образотворчого мистецтва в Україні 16-18 ст.
- •20.Питання Причини, характер, рушійні сили і періодизація національно-визвольної боротьби
- •Посполитої.
- •21 Питання
- •22.Питання Утворення української козацької держави – Гетьманщини, її внутрішня і зовнішня політика
- •23.Питання Соціально-політичні наслідки визвольної війни 1648-1653рр , значення українсько-московського договору.
7. Питання
Київська Русь періоду найвищого розвитку. Історичні постаті Володимира Великого і Ярослава Мудрого. Після смерті Святослава в результаті тривалої боротьби між його синами престолом оволодів Володимир прозваний «Великим» або «Святим». Князювання Володивира Великого (980-1015 рр.) стало початком нового етапу в історії Київської Русі, етапом піднесення. Сівши на великокняжий стіл, новий правитель виявив себе як авторитетний політик, мужній воїн, далекоглядний реформатор, тонкий дипломат. Він нібито уособлював якісно новий рівень управління державою. Військовими походами 981-993 рр. на ятвягів, в’ятичів та хорватів Володимир завершив тривалий процес формування території Київської держави. Простягаючись майже на 800 тис. км. Давньоруська держава стала найбільшою країною в Європі. Завершальний етап формування давньоруської державності вимагав значних суспільних змін, спрямованих на консолідацію країни. Саме тому Володимир провів кілька реформ. Адміністративна реформа полягала в тому, що землі князівства, де правили залежні від великого князя місцеві правителі, передавалися дванадцяти синам князя. Військова реформа була спрямована як на посилення обороноздатності країни, так і на зміцнення особистої влади великого князя. Суть її полягала у ліквідації “племінних” військових об’єднань, злитті військової системи із системою феодального землеволодіння. Релігійна реформа почалася спробою модернізувати язичництво. Проте стара язичницька віра не сприяла процесу формування нових суспільних відносин. Саме тому найголовнішим досягненням Володимира стало хрещення Русі у 988 р. Християнство стало державною релігією. По смерті Володимира виникли конфлікти серед Рюриковичів. Врешті – решт великим князем став Ярослав, якого народ прозвав Мудрим. Роки князювання Ярослава Мудрого (1019 – 1054 рр.) – час найвищого розвитку і найбільшого піднесення Київської Русі. Всі свої зусилля великий князь спрямував на продовження справи Володимира – посилення єдності, централізації держави. Ярослав був князем-будівником, князем-просвітителем. Значну увагу Ярослав приділяв безпеці кордонів держави. Перше за все він взявся за укріплення південних кордонів. У 1036 р. остаточно розбив печенігів. На звільненій території пізніше було збудовано Софіївський собор. Ярославу вдалося повернути землі на заході, що були захоплені поляками, підкорити прибалтійські племена. Зовнішньополітична діяльність Ярослава Мудрого спиралась на слово дипломата, а не на меч воїна. Важливе місце у міжнародній політиці київського князя відігравала своєрідна «сімейна дипломатія», тобто укладення вигідних союзів та угод шляхом династичних шлюбів. Це дало Ярославу змогу стати впливовим європейським політиком.