13. Питання

Боротьба українського народу проти татаро-монгольських загарбників.

Монгольські племена жили у степах Центральної Азії на північ від Китаю. Головним їхнім заняттям було кочове скотарство. М'ясо та кумис служили основними продуктами харчування. Допоміжним заняттям виступало мисливство. У пошуках нових пасовищ монголи кочували з місця на місце, перевозячи на возах юрти - покриті повстю намети. Спочатку вони кочували родами, яким належала худоба. Кілька родів утворювали плем’я - орду. Першим монгольським ханом, який об’єднав більшість племен був Єсугей Боатур. Його син Темучін посилив владу батька. В 1189 р. його було обрано Монгольським ханом (Чингізханом). В 1206 р. його проголосили ханом всієї Монголії.

В 1219 р. монголо-татари почали завойовувати сусідів. В цьому ж році вступили на територію Середньої Азії. В 1221 р. монголо-татари перетворили на руїни Бухару, Хорезм, Самарканд. В 1220 р. на чолі з 25-и тисячним військом Чингізхан вступив на Північний Кавказ (Грузія, Вірменія, Азербайджан) і через Кавказький хребет пішли на Чорномор’я, де зустрілися з половцями, ясами та черкесами. Застосувавши хитрість монголо-татари в 1222 р. розбили половців. На початку 1223 р. Русь облетіла тривожна звістка: до її кордонів наближається 30-тисячна монголо-татарська орда. В цьому ж році в Києві відбувся з’їзд половецьких ханів і князів Київської Русі на якому домовились про спільні дії. Місцем збору був острів Хортиця. З усіх князів лише 10 привели дружину. 31 травня 1223 р. на ріці Калці об’єднані сили руських князів і половців потерпіли жахливу поразку. Чингізхан повернув своє військо до Монголії. Але в 1237 р. онук Чингізхана Батий на чолі з 140-а тисячним військом вступив на Русь з Півночі. Монголо-татари захопили і спалили Рязань, Москву, Ростов. Наблизились до українських князів, проте в 1238 р. відійшли в половецькі степи на відпочинок. На весні 1239 р. монголо-татари захопили і спалили Переяслав, Чернігів, підійшли до Києва але штурмувати не стали. В 1240 р. головні сили Батия підійшли до Києва. Захопивши Київ монголо-татари пройшли через Галицьке і Волинське Князівство і в 1241 р. перейшли на території Польщі, Угорщини, Чехії і Словаччини. В 1242 р. Батий припиняє завойовницькі походи і відводить військо в нижню течію Волги, де засновує Монгольську державу-Золоту Орду зі столицею Сарай-Бату. Монголо-татарське ярмо надовго затримало розвиток руських земель. Деякі зруйновані міста вже більше не відродилися ніколи. Особливо потерпіли південні князівства - Переяславське, Київське, Чернігівське. Були випадки, коли населення переселялося звідси в Галичину, на Волинь, на північ. Влада золотоординських ханів над більшістю українських земель тривала більше ста років - до кінця XIV ст..

14. Питання

Литовсько-руська державність в українських землях в XIV- XV ст..

Скориставшись послабленням Золотої Орди, а також скрутним становищем, в яке потрапили українські землі - і монголо-татарська навала, і роздробленість, і міжусобні війни, іноземці почали захоплювати їх. Участь у розподілі України-Русі брали Угорщина, Польща, Молдавське князівство, Московська держава. Але левова доля дісталася литовським князям.

Литовські племена здавна жили між Німаном і Західною Двіною, по узбережжю Балтійського моря. Найбільшими з них були аукштайти, ятвяги, жемайти, пруси, земгали. Жили вони родовим ладом. Головними заняттями литовців, як і слов'ян, були землеробство, рибальство, скотарство і бортництво. На початку XIII ст. у литовців з розкладом родових общин утворилася ранньофеодальна держава. Засновником її став князь Міндовг (1216-1263), котрий вів уперту боротьбу з лицарями Тевтонського ордену за незалежність Литви. У цій боротьбі він і загинув. За його правління литовці захопили Чорну Русь з містами Гродно, Слонім та Новгородок, до якого Міндовг переніс свою столицю.В 1323 р. династія Даниловичів припинила існування. Сини Данили Галицького Андрій і Лев загинули. В результаті династичного шлюбу 1340 р. Волинське князівство відійшло до Литви.У 1339 р. Польський король Каземір ІІІ захопив Галицьке князівство. В 1351-1252 рр. відбулася війна Польщі і Литви за Галицько-Волинські землі, в результаті перемир’я 1352 р. Галицьке князівство відійшло до Польщі,а Волинське-Литві.В середині XIV ст. почався наступ Литви на Придніпров’я, полегшений тим, що після смерті хана Джанібека (1357 р.) Орда розпалася і вступила в феодальні міжусобиці.1355-1356 рр. Литовський князь Ольгерд приєднав Чернігово-Сіверські землі, а в 1362 р. – Київське князівство. Влітку 1363 р. на річці Сині Води Литовський князь Ольгерд розбив Орду трьох ханів і приєднав до Литви Київщину і Поділля. З приєднанням українських і білоруських земель Литва перетворилася на Велике Литовське князівство. Де більшість населення були українці, а державною мовою стала – руська.

Як висновок: в середині XIV ст. Київське, Чернігівське, Переяславське і Волинське князівства відійшли до Литви. Галицьке захопила Польща. Північна Буковина відійшла Молдавії, а Закарпаття-Угорщині.