16.7. Методика визначення економічної ефективності впровадження заходів з удосконалення управління

Заходи щодо удосконалення управління виробництвом дозволяють скоротити апарат управління шляхом поліпшення його організаційної структури, збільшити обсяг виробництва.

При скороченні апарату управління заощаджується фонд зарплати з урахуванням відрахувань на соціальне страхування. А це у свою чергу приведе до зниження собівартості продукції:

,

де Езп – економія заробітної плати;

Ч_скор – число одиниць управлінського апарату, що скорочуються;

З_ср – середньорічна зарплата на одного працівника апарату управління;

Пс— відсоток відрахування на соціальне страхування.

Річний економічний ефект розраховується на основі приведених витрат:

Е = [S₁ +(Ен·К₁)] - [S₂ +(Ен·К₂)] =

= [S₁ +(Ен·К₁)] - [S₁ – Езп +(Ен·К₂)],

де Ен – нормативний економічний ефект (при впровадженні нової техніки 0,15).

Ріст продуктивності праці:

,

де ПП₁, ПП₂ – продуктивність праці до і після впровадження заходу:

; ,

де В₁ – обсяг виробництва до впровадження заходу;

Ч₁– чисельність працюючих до впровадження заходу;

Че - чисельність апарата управління після впровадження заходу (економія).

Строк окупності додаткових капітальних вкладень

,

К₁, К₂ – капітальні витрати до і після впровадження заходів щодо удосконалення управління виробництвом;

S₁ – собівартість усієї продукції, що випускається, до впровадження заходів, перерахованої на обсяг виробництва після удосконалення управління.

S₂ – собівартість продукції, що випускається, після впровадження заходу.

Собівартість усієї продукції, що випускається, після впровадження заходу:

S₂ = S₁ – Езп,

S₁ – собівартість продукції, що випускалася до впровадження заходу;

Е_ЗП – економія заробітної плати.

При збільшенні обсягу виробництва в умовах впровадження заходів щодо удосконалення управління виробництвом річна економія розраховується по формулі

,

де а₁ і а₂ – умовно-змінні витрати в собівартості одиниці продукції до і після впровадження заходу;

У – річна сума умовно-постійних витрат у загальній собівартості всієї продукції, що випускається;

В₁ і В₂ – обсяг виробництва до і після впровадження заходів;

Кдкв – додаткові капітальні вкладення для впровадження заходу.

Якщо для впровадження заходів щодо раціоналізації управління виробництвом розробляються кілька варіантів, то найбільш раціональний вибирається по мінімуму приведених витрат:

.

Удосконалення управління виробництвом дозволяє також підняти якісний рівень прийняття управлінських рішень, підвищити оперативність у рішенні виробничо-господарських питань, що важко оцінити кількісно. Тому іноді в цих випадках використовуються експертні оцінки.

Рекомендована література

1. Андрушків Б.М., Кузьмін О.Є. Основи менеджменту. – Львів: Світ, 1995. – 296 с.

2. Веснин В.Р. Основы менеджмента: Учебник. – М.: Институт международного права и экономики. – Из-во "Триада, ЛТД", 1996. – 384 с.

3. Гаєвський Б.А. Основи науки управління: Навч. посібник. - К.: МАУП. - 1997. – 112 с.

4. Завадський Й.С. Менеджмент – Т.1. – К.: УФІМБ, 1997. – 543 с.

5. Олійник С.У. та ін. Менеджмент: Навчальний посібник. - Х.: Друк ЛТД, К.: Проза, 1997. – 176 с.

6. Платонов С.В., Третяк В.И., Черкасов В.В. Искусство управленческой деятельности. - К.: ООО "Изд-во Либра", 1996. - 416 с.

7. Русинов Ф.М., Никулин Л.Ф., Фаткин Л.В. Менеджмент и самоменеджмент в системе рыночных отношений: Учеб. пособие. - М.: ИНФРА-М, 1996. - 352 с.

8. Саймонг и др. Менеджмент в организациях. – М.: Экономика, 1995.- 335 с.

9. Современный менеджмент: принципы и правила. Научное издание / Под ред. В.И. Данилова, Н.Н. Данильяна. - К.: НКЦП, 1992. – 223 с.

10. Чернявский А.Ф. Организация управления в условиях рыночных отношений.- К.: МЗУЦП, 1994. - 120 с.

11. Пушкар Р.М., Тарнавська Н.П. Менеджмент: теорія та практика. Підручник. – 2-ге вид., перероб. і доп. – Тернопіль: Карт-бланш, 2003. – 490 с.