3. Підприємницький сектор

Підприємства – усі фірми країни, що виробляють і реалізують товари і послуги з метою одержання прибутку. Підприємства закуповують чинники виробництва, продають товари і послуги, інвестують виробництво.

Підприємницький сектор - це сукупність усіх фірм, зареєстрованих у межах країни (мета діяльності фірм - отримання прибутку).

Підприємницький сектор проявляє такі види економічної активності: пред'являє попит на фактори виробництва, пропонує результати своєї діяльності та інвестує.

Участь держави як суб'єкту макроекономічного регулювання відповідає й інтересам немонополістичного капіталу, що у результаті такого впливу одержує відомий захист від монополістичної сваволі. Даний вплив улаштовує й споживача, що зацікавлений у перевазі конкурентного початку, оскільки тільки конкуренція дозволяє послабити перекручування у відносинах "виробник - споживач" і дає можливість останньому зайняти більше гідне місце в економічній системі.

Сучасний стан економічної системи характеризується наявністю безлічі економічних суб'єктів, які дотримуються одночасно й принципу "рівний прибуток на рівний капітал", і принципу "нерівна (більше висока) прибуток на монополістичний капітал і відповідно в межах середньої й нижче на немонополістичний капітал" і які можуть бути представлені й частками, і державними підприємствами.

Крім виробників сучасна господарська система містить у собі й такі суб'єкти, функції яких зводяться до свідомого й цілеспрямованого впливу на неї. Це в першу чергу національна держава, що визначає економічні параметри середовища перебування за допомогою відомих важелів, а також міжнародні економічні інститути, які в стані регулювати макроекономіку як на світовому рівні, так і в рамках національно обмежених господарств.

4. Державний сектор

Держава – усі державні організації і заклади, що виробляють суспільні блага (державна охорона здоров'я, охорона навколишнього середовища, оборона, охорона суспільного порядку, будівництво доріг тощо). Держава купує для виробництва суспільних благ товари і послуги, вироблені підприємствами. Виробництво суспільних благ покривається податками, стягнутими з домашніх господарств і підприємств. Однією з важливих функцій держави є функція пропозиції грошей (емісія), необхідних для домашніх господарств, підприємств і самої держави.

Об'єктами державної власності є:

1) матеріальна база функціонування держави як політичного інституту (майно органів державної влади та управління, збройних сил та міліції, монетний двір, пошта тощо);

2) економічна основа для підприємницької діяльності держави (промислові і сільськогосподарські підприємства, дороги, залізниці, Н Б).

Суб'єктами господарювання державного сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному фонді яких перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, що забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів.

Державний сектор - містить усі державні інститути та установи.

Основне завдання держави - створення суспільних благ, які надходять споживачам «безоплатно» (безпека, досягнення фундаментальної науки, послуги державної, соціальної та виробничої інфраструктур тощо).

Основні цілі державного сектору - задоволення потреб у суспільних благах, а не отримання прибутку; зростання суспільної продуктивності праці та зниження витрат на споживання домашніх господарств.

Для здійснення своєї діяльності держава збирає податки, за рахунок яких здійснює закупки товарів та послуг. Для спрощення аналізу реальних процесів на основі макромоделювання будемо вважати, що податки збираються тільки з домашніх господарств, а державні закупки включають всі державні витрати (державні інвестиційні витрати та державні споживчі витрати). Для забезпечення своєї діяльності державний сектор проявляє такі види економічної активності: збирає податки, здійснює державні закупки товарів та послуг, а також надає пропозицію грошей для всіх макроекономічних суб'єктів.