Охорона рослинного і тваринного світу Полтавщини Кожної весни землі Полтавщини вкриваються зеленим килимом рослин, де є притулок тваринам. Всі вони розвиваються та ростуть на радість і користь людям. Та не завжди люди дбайливо і люб’язно відносяться до рослин і тварин, які почали зникати. Вони гинуть через розорювання степів, осушення боліт, вирубування лісів, забруднення води і повітря. Тому зараз не зустрічається півонія тонколиста, зникають орхідеї, тюльпани, проліски, півники.
Вже не можуть побачити полтавці в степу стрепета – різновид дрофи, байбака, тетерева.
Зникають не тільки окремі види рослин і тварин, а все що оточує.
Це перш за все стосується знаменитих полтавських степів, про красу і щедрість яких так влучно писав М.В.Гоголь : “степ що далі, то ставав прекраснішим. Ніколи плуг не проходив по хвилях диких рослин. Вся поверхня землі поставала зелено – золотим океаном, по якому бризнули мільйони різних квітів.
Саме степи, з нашими славнозвісними чорноземами, зазнали нищівних змін від розорювання. На сьогодні воно досягло в області 85 %.
Зараз зустрічаються на Полтавщині види занесені до Червоної книги України серед рослин :
Лілія лісова
Зозуленці (плямистий, болотний)
Ковила пірчаста
Косарики черепитчасті
Горицвіт весняний
Півники сибірські,
Синюха голуба
Синюха голуба - це багаторічна рослина, вона потребує найсуворішої охорони. Причиною зникнення на Полтавщині стали її цілющі властивості і китиці красивих синювато – блакитних квіток, величиною з квітку флокса, родичкою якого вона є.Піднімаючись на високому стеблі серед лучного різнотрав’я, вони ще здалеку приваблювали своїм яскравим кольором.
Півники сибірські – українська назва цього роду започаткована від подібності квіток до півнячого гребеня, а давня язичницька – перуники –від строку цвітіння у період літніх гроз. Саме в цю пору і зацвітають в широколистяних лісах, а часом і на відкритих схилах чудовими квітками півники сибірські. Сьогодні їх можна зустріти поодинокими групами на схилах балок і річкових долин всіх великих, та малих річок Полтавщини, як Удай, Хорол, Говтва, Орчик.
Занесені до Червоної книги України тварини, які живуть на Полтавщині.
Це такі :
Олень благородний
Лань
Єнотовидний собака
Жук – олень
Лелека – чорний
Орел – могильник
Скопа
Шуліка рудий
Дрофа
Шуліка рудий - в нашу область прилітає в другій половині березня.
Поселюється в лісах, переважно в тих, які межують з відкритими територіями. Особливістю цього виду є й те, що одне гніздо він може використовувати протягом багатьох років.
Наприкінці квітня, а іноді й на початку травня, самка відкладає два – три яйця, які насиджує близько місяця. Після цього з ’являються молоді пташенята, вони швидко ростуть і вже у другій половині літа починають літати.
Основною причиною зменшення чисельності виду є скорочення плош лісових масивів придатних для гніздування, та винищення птахів через помилкове уявлення про їх шкідливість.
На Полтавщині відмічено гніздування в лісах по берегах Кременчуцького водосховища, та у Чутівському, Котелевському і Карлівському районах.
Дрофа – ставши рідкісним екземпляром природи, вона віддає перевагу не цілинним землям, а колгоспній ріллі, підписуючи собі у такий спосіб остаточний вирок. Зловживання пестицидами й хімічними добривами призвели не тільки до масових отруєнь дроф, а й знищили колись багатющу ентомофауну, яка віками була її основним кормом.
Скопа – в природі цих хижих птахів досить легко розрізнити за білим кольором нижньої частини тіла з бурими плямами, або ж за своєрідною поведінкою в час полювання. При цьому, коли скопа вгледить здобич, вона каменем кидається у воду, а після піднімається у повітря з рибиною в кігтях.
Значно раніше вона може живитися дрібними ссавцями та водяними птахами.
Скопа заселяє старі листяні та мішані ліси біля водойм. Гнізда будує на високих деревах з відмерлою верхівкою.
У нас птахи цього виду з’являються у квітні, а вже на початку травня відкладаються яйця. З них, через 35 днів появляються пташенята. Вони
Підростають в гніздах, які лишають у серпні, але до самого відльоту на зиму тримаються батьків.
Основні фактори, що привели до значного скорочення. Це - чисельності тварин руйнування гнізд, вирубування дерев, забруднення водоймів, відстріл птахів, тварин.
Ці види рослин і тварин охороняються на заповідних територіях. Всього у Полтавській області 168 заповідних природоохоронних об’єктів. На всю Україну відомі такі куточки природи як : Велике болото біля села Мала Перещепина Новосанжарського району, урочище Яри – Поруби біля Пирятина, Парасоцький ліс під Диканькою, Устимівський дендропарк на Глобинщині.
Але охорона живого не може обмежуватися лише заповідними територіями.
Зникаючі види рослин і тварин зустрічаються в різних куточках області.
Полтавська область — адміністративно-територіальна одиниця України, утворена 22 вересня 1937 року. Розташована у середній частині Лівобережної України. Більша частина області лежить у межах Придніпровської низовини. На півночі межує з Чернігівською та Сумською, на сході з Харківською, на півдні з Дніпропетровською та Кіровоградською, на заході з Київською та Черкаською областямиУкраїни. Протяжність території з півночі на південь 213,5 км., а із заходу на схід 245 км.
Географія
Полтавщина розташована у лісостеповій зоні. Ліси вкривають 8,5% території; ґрунти — в основному середньо-гумусові чорноземи.
Водоймища
По території області протікає 146 річок загальною довжиною 5101 км. Річки області належать басейну Дніпра: ліві притоки — Сула, Псел, Ворскла, Оріль. На півдні та південному заході область омивають води Кременчуцького та Дніпродзержинського водосховищ.
Клімат
Клімат: помірно континентальний. Середня температура липня +25 °C, січня –6,5 °C. Опади бувають переважно влітку у вигляді дощів.
Природні ресурси
Природно-рекреаційний потенціал
- Гадяч – кліматичний курорт лісової зони, розташований на березі р. Псел;
- Ліщинівка – лісовий кліматичний курорт, розташований на березі р. Ворскла;
- Миргород – рівнинний бальнеологічний і грязьовий курорт лісостепової зони.
Території та об'єктів природно-заповідного фонду:
- 46 заказників, у тому числі 11 державного значення,
- 92 пам'ятки природи, серед яких - 1 державного значення,
- Устимівський дендропарк,
- 20 парків - пам'яток садово-паркового мистецтва, з них 4 державного значення,
- 10 заповідних урочищ.
Адміністративний устрій
До складу області входить 25 районів та 5 міст обласного значення (Комсомольськ, Кременчук, Лубни, Миргород та Полтава).
Населення
За кількістю населення Полтавщина займає 11 місце серед областей України і на її території проживає близько 1700 тис. чоловік. Національний склад населення однорідний, українців близько 90%. Густота населення 60 чоловік на кв.км. Приблизно 1000 тис. чоловік населення області це жителі міст.
Вікова структура і міського, і сільського населення області характеризується постарінням. Жіноче населення переважає над чоловічим.
Економіка
Промисловість
У структурі промислового виробництва регіону найбільшу питому вагу мають паливна, харчова промисловості, машинобудування і чорна металургія. У структурі виробництва товарів народного споживання частка продовольчих товарів складає 77%. Загалом у регіоні на самостійному балансі перебувають 374 промислових підприємства, окрім того, функціонує 618 малих промислових підприємств.
Транспорт
Основні залізничні вузли – Полтава, Кременчук, Гребінка, Ромодан. Поширений автомобільний транспорт. Велике транспортне значення має Дніпро. Річка Сула судноплавна.
Персоналії
Значний внесок у розвиток вітчизн. науки і культури зробили уродженці Полтавщини: український філософ і поет Г. С. Сковорода, публіцист, історик, літературознавець, і громадський діяч М. П. Драгоманов, математики М. В. Остроградський, М. А. Дяченко та А. А. Дяченко, вчений у галузі ракетної справи, генерал-лейтенант О. Д. Засядько, військовий діяч, генерал-майор артилерії О. Г. Пащенко, український вчений-винахідник, один з піонерів ракетної техніки й теорії космічних польотів Ю. В. Кондратюк (О. Г. Шаргей), космонавт, двічі Герой Радянського Союзу Г. Т. Береговий, учений у галузі механіки, конструктор важких танків, тричі Герой Соціалістичної Праці М. Л. Духов; фізик-теоретик Д. Д. Іваненко; український орнітолог М. О. Зарудний; агроном А. Є. Зайкевич; письменники Я. П. Козельський, Л. І. Боровиковський, В. В Капніст, І. П. Котляревський, М. В. Гоголь, М. Л. Гнєдич, П. Є. Гребінка, Л. І. Глібов, Панас Мирний, М. П. Старицький, Олена Пчілка, А. Ю. Тесленко, А. В. Головко, О. Т. Гончар, Ю. П. Дольд-Михайлик, П. А. Загребельний, О. Д. Іваненко, О. І. Ковінька, Григорій та Григір Тютюнники й ін., художники В. Л. Боровиковський, Г. Д. Левицький. А. М. Мокрицький, М. О. Ярошенко, І. В. Зарицький, В. Г. Литвиненко, скульптор і художник Л. В. Позен, архітектор Д. М. Дяченко, композитори М. В. Лисенко, брати П. І. та Г. І. Майбороди, О. І. Білаш, І. О. Дунаєвський, український філолог П. Г. Житецький; академіки АН СРСР Б. Д. Греков і В. І. Пічета, академік АН УРСР О. І. Левицький, археолог і нумізмат І. А. Зарецький.
З Полтавщиною пов'язані різні періоди життя і творчості Т. Г. Шевченка, композитора М. М. Калачевського, поетеси Л. Українки, художників і архітекторів С. І. Васильківського, В. Г. Кричевського, О. Г. Сластіона, декабристів-братів С. І.,М. І. та І. І. Муравйових-Апостолів, М. І. Лорера, М. С. Луніна, російського актора М. С. Щепкіна, російських письменників І. Буніна, М. Горького і В. Короленка, грецьких вчених-енциклопедистів Євгенія Булгаріса і Никифора Феотокі, чеського композитора А. В. Єдлички, грузинського поета Давида Гурамішвілі, ліванського письменника, перекладача і громадського діяча Михайла Нуайме, російських художників — Г. Г. Мясоєдова і його сина І. Г. Мясоєдова, вчених — математика Ф. І. Симашка, ґрунтознавця В. В. Докучаєва, природознавців М. І. Вавилова, В. І. Вернадського, російського хірурга М. В. Скліфосовського, вченого-лікаря О. Ф. Мальцева, фізика 3. М. Авксентьєвої, письменника В. М. Блакитного (Еллана), єврейського письменника Шолома Алейхема, письменника і кінорежисера О. П. Довженка, українській письменниці Л. О. Яновської та ін.
На Полтавщині встановлені пам'ятники та меморіальні дошки історичним діячам, представникам вітчизняної науки, культурним діячам, діячам Великої жовтневої соціалістичної революції, громадянської і Великої Вітчизняної воєн. Полтавська область удостоєна ордена Леніна 1967.
Туризм
Найцікавіші об’єкти туризму:
Туристична Полтавщина.
Хрестовоздвиженський собор 1699–1709 рр.;
Ансамбль Круглої площі та Монумент Слави 1805–1811 рр.;
Пам’ятник Петру І 1849 р.;
Тріумфальна арка 1820 р.;
Всіхсвятська церква 1815–1821 рр.;
Мгарський монастир XVII–ХІХ ст.;
Керамічний технікум 1846 р.;
Будинок водолікарні 1914– 1917 рр.;
Спасо-Преображенська церква,с.Великі Сорочинці 1732 р.;
Літературно-меморіальний музей М.В.Гоголя,с.Великі Сорочинці;
Великосорочинський історико-краєзнавчий музей;
Садиба і парк с. Березова Рудка XVIII–ХІХ ст.;
Державний музей-заповідник українського гончарства;
Фабрика художньої кераміки;
Державний музей-заповідник М.В.Гоголя;
Державний музей-заповідник педагога А.С.Макаренка;
Меморіальний комплекс садиби філософа і поета та пам’ятник Г.С.Сковороди;
Краєзнавчий музей (колишній будинок земства) 1903– 1908 рр.;
Пам’ятний знак на честь 800-річчя заснування Полтави 1974 р.
Основні дані |
|
Прізвисько: |
Полтавщина |
Країна: |
|
Утворена: |
22 вересня 1937 року |
Населення: |
1621207 |
Площа: |
28748 км² |
Густота населення: |
56,29 осіб/км² |
Обласний центр: |
Полтава |
Райони: |
25 |
Міста: обласного значення районного значення |
5 10 |
Райони в містах: |
5 |
Смт: |
21 |
Села: |
1783 |
Селища: |
43 |
Селищні ради: |
21 |
Сільські ради: |
467 |
Україна