2. Сектор домашніх господарств
Домашні господарства (домогосподарства) - це сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об’єднують та витрачають кошти. Ці особи можуть перебувати у родинних стосунках або стосунках свояцтва, не перебувати у будь-яких з цих стосунків, або бути і в тих, і в інших стосунках. Домогосподарство може складатися з однієї особи.
Вважаються приналежними до цієї інституційної одиниці також особи, які постійно або тривалий час живуть в установах:
- члени релігійних конфесій (у товариствах, монастирях);
- пацієнти лікарень;
- особи, що утримуються в пенітенціарних установах;
- особи, що постійно проживають у будинках для престарілих, дитячих будинках тощо.
Домашні господарства можуть виступати не тільки як споживачі товарів і послуг, а й займатися будь-яким видом господарської діяльності. Члени домашніх господарств роблять суттєвий внесок у виробничу діяльність шляхом:
- здійснення підприємницької діяльності без утворення юридичної особи (як фізичні особи-підприємці);
- надання своєї праці іншим підприємствам, виступаючи як наймані працівники.
Вважається, що індивідуальні члени домашнього господарства, які займаються будь-якою господарською діяльністю, діють не як самостійні одиниці, а від імені свого домашнього господарства.
Виробнича діяльність у рамках сектору домашніх господарств здійснюється фізичною особою-підприємцем. Якщо члени домашнього господарства працюють за наймом у корпорації, квазікорпорації або в органах державного управління, то виробництво, у якому вони беруть участь, здійснюється за рамками сектору домашніх господарств.
Фізична особа-підприємець може займатися практично будь-яким видом виробничої діяльності (виробництво товарів і послуг для продажу або натурального обміну на ринку).
Прибуток від продуктивної діяльності фізичної особи-підприємця, являє собою сполучення двох досить різних видів доходу (оплати праці та прибутку) і тому називається “змішаним доходом” на відміну від “прибутку і прирівняних до нього доходів” (крім прибутку від виробництва житлових послуг для власного використання).
До домашніх господарств також можуть відноситися окремі особи чи групи осіб, основною функцією яких є споживання й які виробляють товари
та послуги виключно для власного кінцевого використання.
Відповідно до своїх функцій та структури економіки України інституційні одиниці-резиденти групуються в п’ять інституційних секторів економіки:
- нефінансові корпорації;
- фінансові корпорації;
- сектор загального державного управління;
- домашні господарства;
- некомерційні організації, що обслуговують домашні господарства; більшість з яких розподіляється на підсектори.
Розгляд домашніх господарств у якості суб'єктів економіки у зарубіжних країнах з розвинутою ринковою системою здійснюється не тільки у рамках спеціальних статистичних досліджень, а і як вихідна база і основна ланка більшості загальностатистичних національних та міжнародних видань, і зокрема фіксується в системі національних рахунків. Саме через систему національних рахунків (СНР) можливе вивчення домогосподарств на макроекономічному рівні. Адже СНР - це система статистичних показників, які відображають рух доходів чи доданої вартості через усі стадії виробничого циклу: виробництво, розподіл, перерозподіл і кінцеве використання. Концептуальною основою СНР є теорія факторів виробництва та економічного циклу. Використання СНР дозволяє розрахувати вартісну структуру ВВП та інших макроекономічних показників і моделювати рух вартості між секторами економіки за стадіями виробництва.
Сектор домогосподарств бере активну участь у створенні валового внутрішнього продукту (ВВП) країни, зростання якого забезпечує динаміку всієї соціально-економічної системи. Роль домашніх господарств у національній економіці можна дослідити на основі рахунків інституційних секторів (рахунок виробництва, рахунки розподілу та використання доходу, рахунки нагромадження), які виконуються Держкомстатом України у фактичних цінах. Так, за рахунком виробництва у 2008 році випуск по сектору домашніх господарств становив 238372 млн. грн. або 11,5% випуску по економіці загалом, щомісячне проміжне споживання - 97598 млн. грн. (7,8% відповідно), валова додана вартість - 139318 млн. грн. або 17,1% , а чиста додана вартість - 18,9%. Частка валового наявного доходу сектору домогосподарств склала у економіці в цілому 66,5 %, кінцеві споживчі витрати 76, 8%, валове та чисте заощадження - 27, 1% та - 47, 5% відповідно. Питома вага сектору домогосподарств серед інституційних секторів економіки України в 2008 році щодо оплати праці найманих працівників становила 1,4%. Найбільшою є частка валового прибутку та змішаного доходу та чистого прибутку - 36, 7% та - 48,1% відповідно.
Сектор домогосподарств, здійснюючи безпосередній вплив на економіку країни, все ж таки не виключає вплив інших суб'єктів ринкових відносин. Їх продумана взаємодія позитивно впливатиме на економіку в цілому, забезпечить сприятливе соціально-економічне середовище для розвитку домашніх господарств та на рівень життя населення.