Реферат

на тему:

Сектори національної економіки

Виконав учень

групи №16

Пігнастій Валентин

Гадяч 2012

План

Вступ.

1. Загальна характеристика суб’єктів макроекономіки.

2. Сектор домашніх господарств.

3. Підприємницький сектор.

4. Державний сектор.

5. Сектор закордон.

Висновки.

Список використаної літератури.

Вступ

Сталий економічний розвиток країни можливий за умови макроекономічної збалансованості, виваженості економічних заходів, передбачуваності результатів економічних дій усіх суб'єктів ринкового господарства. Забезпечення зростання економічного добробуту вимагає глибокого наукового пізнання теоретичних та практичних аспектів макроекономіки, постійного творчого осмислення реальної економічної ситуації на всіх рівнях господарювання.

Макроекономічні суб'єкти приймають рішення під впливом таких факторів:

• в силу своїх переваг;

• під дією кон'юнктури;

• у відповідь на дію інших макроекономічних суб'єктів.

Макроекономічні явища відбивають успіхи або невдачі будь-якої країни. Держава може впливати на господарські показники через економічну політику, зокрема, видатки, податки, зміну монетарної політики.

Макроекономіка досліджує чотири основні проблеми економічного життя суспільства – проблеми національного виробництва, зайнятості, середнього рівня цін та зовнішньоекономічних відносин. Метою кожної країни у сфері виробництва є високі темпи економічного зростання; у сфері зайнятості – високий рівень зайнятості та невелике вимушене безробіття; у сфері цін – стабільні ціни на вільних ринках; у сфері зовнішньоекономічних відносин – рівновага експорту та імпорту і стабілізація валютного курсу.

1. Загальна характеристика суб’єктів макроекономіки

На макрорівні національна економіка зображується у вигляді взаємодії чотирьох суб'єктів: сектора домашніх господарств, підприємницького сектора, держави і закордону – на чотирьох ринках: благ, праці, грошей і цінних паперів.

Сектор домашніх господарств включає всі приватні господарські осередки всередині країни, які постачають економіку ресурсами і використовують отримані за них гроші для придбання благ і задоволення власних потреб. Домашні господарства виявляють три види економічної активності:

– пропонують засоби виробництва, що знаходяться в їхній приватній власності;

– споживають частину одержуваного доходу, купуючи споживчі блага;

– зберігають решту доходу, купуючи цінні папери і нерухомість.

Підприємницький сектор являє собою сукупність усіх фірм, зареєстрованих всередині країни і створених для виробництва і реалізації благ. Економічна активність даного сектора зводиться до:

– попиту на засоби виробництва;

– пропозиції благ;

– інвестування.

Державний сектор – це всі державні інститути і заклади, що виробляють суспільні блага і надають їх споживачеві безкоштовно, тобто без безпосередньої оплати кожної споживаної одиниці блага. До числа найважливіших благ належать: безпека, досягнення фундаментальної науки, послуги державної соціальної і виробничої інфраструктур. Економічна активність виявляється в:

– закупівлі благ;

– стягненні податків;

– пропозиції грошей. Сектор закордон складається з економічних суб'єктів, що мають постійне місцезнаходження за межами даної країни, а також іноземних державних інститутів.

Вплив закордону на вітчизняну економіку здійснюється через взаємний обмін товарами, послугами, капіталом і національними валютами.

Суб'єкти макроекономіки беруть участь у кругообігу матеріальних і грошових засобів, які утворюють економічний організм:

1. Підприємницький сектор купує ресурси у домашніх господарств;

2. Домашні господарства купують у підприємств (фірм) товари та послуги;

3. Держава (уряд):

а) купує товари у підприємств та ресурси у домашніх господарств;

б) виплачує заробітну плату працівникам бюджетної сфери;

в) орендує або купує земельні ділянки;

г) надає суспільні блага та послуги домашнім господарствам і підприємствам.

4. Домашні господарства і підприємства платять податки уряду.

5. Уряд видає трансфертні платежі домашнім господарствам і субсидії підприємствам.