Перелік питань модуль І

1.Основні поняття теорії організування виробництва

Основним завданням орг.-ння в-ва є внутрішнє упорядкування і системне координування всіх його елементів і ресурсів в процесі трансформації як єдиного цілого спрямованих на ефективне господарювання під-ва. Основні теоретичні засади орг.-ння вир-ва включає:

• Закони-формулюють об’єктивну поведінку систем і процесів

• Закономірності-визнач тенденції, які виникають внаслідок взаємодії різних елементів під час функціонування виробничої системи

• Принципи-забезпечують оптимальне функціонування системи

• Чинники-сприяють або гальмують розвиток

• Методи-дозволяють практично реалізувати дію закону

• Форми- матеріалізують характер вияву закону

Послідовна взаємодія основних компонентів у системі організування вир-ва: закони-дія, вплив-механізм дії (форми, методи, процес, технологія)-результат.

В теорії організування опер систем визначальними є закони, які визначають відносини між елементами системи і впливають на її поведінку. При цьому дія законів впливає як на статику так і на динаміку (структуру та процеси розвитку системи). Закони: Закон адаптації Закон пріоритету Закон активності Закон корисного ефекту Закон зворотнього зв’язку Закон інерції Закон руху Закон золотого перетину

Механізм дії законів є дієвим, якщо їх доповнюють закономірності і принципи, які конкретизують дію законів.

Оновні закономірності організування виробництва:

-відповідність організування виробництва його цілям

-відповідність форм і методів організування виробництва рівню розвитку його матеріально-техічної бази

-відповідність між рівнем організування виробництва і системою управління

-еволюція форм і методів організування виробництва відповідає основним тенденціям економічного розвитку галузей націон. господарства в ринкових умовах господарювання.

Організування вир-ва як дія відбувається в часі, який характеризує динаміку процесу, та у просторі, який відображає статику виробничої системи, тобто її структуру. Ефективне поєднання всіх елементів у часі та просторі забезпечує раціонально побудована форма і метод організування виробничого процесу. Так формується механізм організування виробництва, який у різних умовах працює неоднаково.

2.Закони та їх вплив на виробничу систему

В теорії організування опер систем визначальними є закони, які визначають відносини між елементами системи і впливають на її поведінку. При цьому дія законів впливає як на статику так і на динаміку (структуру та процеси розвитку системи).

1. Закон адаптації – забезп ефективне зниження чутливості опер системи до подразників зовн середовща, що підвищує ступінь стабільності функціонування під-ва за будь-яких умов.

2. Закон пріоритету-фокусує конкретне загальному, що дозволяє виділити основні завдання і не реагувати на другорядні питання.

3. Закон активності – досягнення балансу між акумулюванням енергії та її використанням, що виявляється у виробничому потенціалі під-ва.

4. Закон корисного ефекту – обумовлює необхідність завжди діяти з позиції вигоди й оцінювати результати функціонування системи за допомогою коеф реальності і коеф віддачі

5. Закон зворотнього зв’язку-дозволяє враховувати характер впливу і характер віддачі

6. Закон інерції –забезпечує стале функціонування виробничої системи в обраному напрямі за різних умов, де термінування поведінки і прогнозування дії системи.

7. Закон руху – забезпечує певний прогнозований ритм і еволюційну форму розвитку системи відповідно до зміни зовнішніх чиннків середовища

8. Закон золотого перетину-це формування правильних пропорцій і оптим. співвідношеня принципів орг.-ї, що забезпечить побудову ідеальної моделі орг.-ї опер системи.

Механізм дії законів є дієвим, якщо їх доповнюють закономірності і принципи, які конкретизують дію законів.