Лекція

Тема. Основні шляхи впливу макрофакторів на соціалізацію

План:

1. Країна.

2. Етнос та нація. Вітальні особливості соціалізації. Менталітет етносу.

3. Менталітет та стихійна соціалізація.

4. Етнічні особливості та їх роль у соціалізації.

Ключові поняття: етнос, нація, вітальні особливості, менталітет, ідеологія, відносно направлена соціалізація, культуровідповідність.

Теми для поглибленого вивчення:

1. Роль національної мови в процесі соціалізації.

2. Соціальна структура суспільства і її особливості в регіоні проживання студентів.

3. Взаємодія суспільства і держави в процесі соціалізації.

1. Країна.

Країна – це географічно-культурний феномен; територія, яка виділена за географічним положенням, природними умовами, має певні межі, володіє державним суверенітетом (повним або обмеженим), а може перебувати під владою іншої країни (тобто бути колонією або підопічною територією). На території однієї країни можуть існувати кілька держав (згадаємо розділені Німеччину і В'єтнам, Китай і Корею).

Природнокліматичні умови тих чи інших країн різні і мають прямий і опосередкований вплив на жителів і їх життєдіяльність. Географічні і кліматичні умови примушують жителів країни з покоління в покоління до подолання існуючих труднощів або полегшують працю, а також господарський розвиток країни (Я. Щепаньский).

Як вважав Мішель Монтень, люди в залежності від клімату того місця, де вони живуть, більш-менш войовничі або помірні, схильні до послуху або непослуху, до науки чи мистецтва. Це судження небезпідставне, хоча не слід перебільшувати вплив клімату на поведінку людини.

Географічні умови і клімат країни впливають на народжуваність і щільність населення. Так, наприклад, два острови мають практично однакову площу - Куба і Ісландія. Але географічне розташування і клімат обумовили те, що населення Куби в двадцять разів більше, ніж Ісландії. І це незважаючи на те, що рівень життя ісландців незрівнянно вище порівняно з кубинцями.

Геокліматичні умови також мають вплив на стан здоров'я жителів країни, на поширення низки хвороб, та, нарешті, на становлення етнічних особливостей її жителів.

У якості ілюстрації останнього звернемося до характеристики природно-кліматичних умов Росії та їх роль в становленні особливостей її жителів, даної видатним російським істориком Василем Йосиповичем Ключевським:

«Верхнє Поволжжя, що становить центральну область Великоросії... відрізняється такими особливостями – багато лісів і боліт, переважання суглинку у складі ґрунту і павутинної мережі річок і річечок, що біжать у різних напрямках. Ці особливості і поклали глибокий відбиток як на господарський побут Великоросії, так і на характер великоросса... норовлива... природа Великоросії. Вона часто сміється над найобережнішими розрахунками великоросса; норовливість клімату і ґрунту обманює найскромніші його очікування, і, звикнувши до цих обманів, розважливий великорос любить часом, стрімголов, вибрати найбезнадійніше і нераціональне рішення, протиставляючи примхам природи примху власної відваги. Ця схильність дражнити щастя, грати в удачу і є великоросійське авось...

...Природа відпускає йому мало зручного часу для землеробської праці, і... коротке великоросійське літо вміє ще зменшуватися нежданою негодою. Це змушує великоросійського селянина поспішати, посилено працювати, щоб зробити багато в короткий час і впору забратися з поля, а потім залишатися без справи осінь і зиму. Так великоросс привчився працювати скоро, гарячково та вправно, а потім відпочивати в продовження вимушеного осіннього й зимового відпочинку. Жоден народ в Європі не здатен до такого напруження праці на короткий час, яке може розвинути великорос; але і ніде в Європі, здається, не знайдемо такого невміння до рівного, помірного й розміряного, постійної праці, як у тій же Великоросії...

Неможливість розрахувати наперед, заздалегідь зміркувати план дій і прямо йти до поставленої мети помітно позначилося на складі розуму великоросса, на манері його мислення. Життєві нерівності та випадковості привчили його більше обговорювати пройдений шлях, ніж міркувати подальший, більше озиратися назад, ніж заглядати вперед. У боротьбі з нежданими хуртовинами і відлигами, з непередбаченими серпневими морозами і січневою сльотою він став більш обачний, ніж передбачливий, навивчився більше помічати наслідки, ніж ставити цілі, виховав у собі вміння підбивати підсумки за рахунок мистецтва складати кошторис. Це вміння і є те, що ми називаємо заднім розумом».

Слід, однак, мати на увазі, що висновки О. Ключевського не перевірялися строго науковими дослідженнями (та й не могли бути перевірені). Тому вони цікаві як роздуми великого історика, що ілюструють, але не доводять, вплив природних умов на психічний склад представників російського етносу.

Таким чином, природнокліматичні умови спочатку визначають історичний розвиток країни, але не можна говорити про однозначну і односпрямованузалежність між географічним середовищем і соціально-економічними процесами, культурним розвитком країни, а тим більше соціалізацією людини.

Природно-географічні умови - це всього лише своєрідні «рамки» процесу соціалізації. Не відіграючи в ньому самостійної ролі, вони в сукупності з іншими факторами визначають деякі його специфічні особливості. Те, як об'єктивні умови країни впливають на соціалізацію людини, в багато в чому визначається тим, як їх використовують і враховують у своїй життя склалися в країні етноси, суспільство і держава.