4. Організаційно-технологічні аспекти рішень

Важлива роль функції прийняття рішень багато в чому визначається її організаційно-технологічною значимістю при здійсненні всіх інших функцій у процесі керування. Виконання різних функцій керування можна розглянути з технологічної точки зору як послідовність рішень, тому знання методів, засобів і процедур процесу прийняття рішень є необхідною умовою підвищення ефективності керування.

Організаційно-технологічний аспект рішень має безпосереднє значення для практики побудови науково обґрунтованих процедур підготовки й прийняття рішень, застосування сучасних методів і засобів. Саме в організації й технології прийняття рішень, насамперед, знаходить своє відбиття загальне посилення ролі науки й техніки в управлінському процесі. Правильне розуміння й раціональне використання сучасних математичних методів і обчислювальних засобів у побудові систем збору, зберігання, обробки й розподіли інформації в керуванні можливі тільки на основі розгляду процесів прийняття рішень.

У прийнятті рішень більшу роль відіграє мистецтво як індивідуальна творча здатність особистості у визначенні шляхів рішення проблем, знаходженні оригінальних способів дій у складних ситуаціях. Однак мистецтво неповторно й цим кардинально відрізняється від науки. Тому орієнтація тільки на мистецтво прийняття рішень не дозволяє ставити й вирішувати питання про планомірне підвищення ефективності рішень. Тільки науковий підхід дає основу для постановки й цілеспрямованого рішення проблеми підвищення якості й ефективності рішень.

Науковий підхід не відкидає рішення, засноване на інтуїції. Мистецтво повинне доповнювати наукові методи, збагачувати їх. Раціональне використання логічного мислення й інтуїції людини із застосуванням математичних методів і обчислювальних засобів істотно підвищує ймовірність прийняття оптимальних рішень.

Виявлення й аналіз проблем, визначення цілей їхнього рішення, формування й оцінка альтернативних варіантів рішень є неформалізуємими процедурами, виконання яких може здійснити тільки людина, що володіє необхідним обсягом знань і досвіду. На результати виконання цих процедур впливають психологічні особливості мислення людини. Отже, організаційно-технологічні аспекти прийняття рішень тісно пов'язані із психологічними аспектами й повинні розглядатися з ними в єдності.

Необхідність і практична цінність виділення, вивчення й удосконалення організаційно-технологічних аспектів функції ухвалення рішення в процесі керування визначаються наступним.

По-перше, виконання різних функцій керування з технологічної точки зору можна представити як послідовність рішень. Наприклад, при плануванні й прогнозуванні приймаються рішення, пов'язані з постановкою завдань, визначенням цілей, вибором методів і засобів, організацією робіт, оцінкою вірогідності інформації, вибором найбільш достовірного варіанта прогнозу й найкращого варіанта плану. Аналогічний ланцюжок рішень можна побудувати й при розгляді інших функцій керування. Таким чином, функція прийняття рішень необхідна для здійснення інших функцій керування.

По-друге, прийняття рішень - це особиста функція керівника будь-якого рівня. Свою управлінську діяльність керівник реалізує через рішення, тому вони є його основною «продукцією». Для виробництва цієї продукції необхідне застосування сучасних технологій. Прийняття рішень - це типове завдання для керівника, розв'язуване в процесі керування. У зв'язку із цим знання технології, методів і засобів прийняття рішень є необхідним елементом професійної кваліфікації керівника.

По-третє, сучасною моделлю функціонування організаційних систем є система прийняття рішень. Ця модель узгоджує позитивні сторони двох попередніх теоретичних моделей: «механістичної» моделі організації як «повністю раціональної» системи й «природної» моделі організації як «живої» соціальної системи.

«Механістична» модель функціонування організації створена на початку XX ст. У цій моделі організація розглядається як спеціально спроектована система, первинним елементом якої є поняття «робота». У моделі першорядне значення приділяється раціональній організації робіт і технології їх виконання, відбору найбільш здатних виконавців і т.п. Людина в «механістичній» моделі розглядається як елемент, гвинтик організаційної системи, що виконує запропоновані йому функції й не має соціально-психологічних якостей. Незважаючи на свою обмеженість, «механістична» модель сприяла вдосконаленню керування організаційними системами.

Багато принципів і положень, сформульованих в цій моделі, такі, як спеціалізація, єдність, розпорядність, баланс прав і відповідальності, лінійні, функціональні, змішані й інші структури організаційних систем, не втратили свого значення й у цей час.

«Природна» модель функціонування організації створювалася починаючи з 30-х років XX ст. У цій моделі первинним елементом є поняття «соціальна роль індивідуума». Тому основна увага, приділяється мотивації індивідуумів, їхньому поводженню в малих групах, соціальним змінам і розвитку особистості, лідерству й партнерству й т.п. Вважається, що формальна організаційна структура й функції посадових осіб створюють лише нормативні передумови поводження, але не саме поводження людей. Набагато більше значення мають неформальна структура відносин у колективі (тому основою функціонування організацій вважається збереження неформальних відносин), пріоритет особистих і групових інтересів над формально встановленими цілями організації й т.п. Таким чином, у цій моделі розглядаються соціально-психологічні аспекти поводження людини в рамках організації. Конкретні дослідження й експерименти в цій моделі становлять великий інтерес з погляду психології керування й одержання інформації про групове й індивідуальне поводження людей в організаціях. Однак ця модель не може адекватно описати функціонування організаційних систем, оскільки в ній практично не враховується важлива роль цілей організації й технології робіт з їх досягнення [10].

Система прийняття рішень є третьою моделлю організаційних систем, у якій як первинний елемент розглядається «рішення». Основний розвиток ця модель одержала на рубежі 60-х років [112, 113, 114]. У даній моделі розглядаються раціональні принципи механістичної моделі з обліком соціальної й психологічної специфіки природної моделі. У рішенні поєднуються об'єктивні й суб'єктивні фактори. Тому система прийняття рішень дозволяє здійснити системний підхід в дослідженні складних організаційних систем, що включає соціально-психологічну форму реалізації процесу керування.

Організаційні системи призначені для досягнення цілей і функціонують в умовах обмежених інформаційних, матеріальних і трудових ресурсів. Безупинно виникаючі зміни в організаційній системі й навколишнім середовищі приводять до появи проблем. Для рішення цих проблем будується система прийняття рішень. В основі цієї системи лежить функція прийняття рішень, тому технологія, методи й засоби виконання цієї функції мають важливе значення для вивчення організаційних систем.

В-четверте, підхід, орієнтований на прийняття рішень, створює основу для подальшого вдосконалення автоматизованих систем інформаційного забезпечення й керування. Ці системи повинні пройти у своєму розвитку шлях від автоматизації рутинних обліково-розрахункових завдань до логіко-аналітичних завдань формування й обґрунтування варіантів рішень.