Міністрество освіти і науки, молоді та спорту України двнз «Криворізький національний університет»

Кафедра менеджменту і адміністрування

Опорний конспект лекцій

з дисципліни:

«Методи прийняття управлінських рішень»

Кривий Ріг

2008

Зміст

Лекція № 1 Рішення в процесі керування

Лекція № 2 Завдання прийняття рішення

Лекція № 3 Вимір при формування рішення

Лекція № 4 Формування рішень

Лекція № 5 Вибір рішень

Лекція № 6 Експертні оцінки

Лекція № 1

РІШЕННЯ В ПРОЦЕСІ КЕРУВАННЯ

План заняття

1. Проблеми вдосконалення керування

2. Функція прийняття рішення

3. Соціально-політична роль рішень

4. Організаційно-технологічні аспекти рішень

5. Про теорію прийняття рішень

1. Проблеми вдосконалення керування

На сучасному етапі народне господарство CНД характеризується рядом особливостей. До числа основних з них, обумовлених дією об'єктивних факторів, ставляться: збільшення господарських зв'язків; підвищення складності сучасного виробництва й сфери послуг; посилення взаємозв'язку соціальних і економічних процесів; підвищення динамізму соціально-економічних процесів; скорочення приросту трудових ресурсів; збільшення витрат на видобуток мінерально-сировинних ресурсів і охорону навколишнього середовища.

Збільшення господарських зв'язків обумовлено ростом масштабів виробництва, поглибленням спеціалізації й кооперації, зростанням ролі міжнародного розподілу праці. Кожне знову створюване підприємство виявляється пов'язаним з десятками інших підприємств і організацій народного господарства, що поставляють сировину й споживають випускаєму продукцію.

Відомо, що якщо є взаємозалежні між собою об'єкти, то загальна кількість зв'язків між ними пропорційна квадрату числа об'єктів. Звичайно, кожне підприємство, об'єднання не пов'язане з усіма іншими, а тільки із частиною з них, але ця обставина не змінює загального характеру квадратичної залежності кількості взаємозв'язків між об'єктами. Розвиток спеціалізації виробництва підвищує його ефективність, але разом з тим вимагає додаткових взаємозв'язків при кооперуванні. Міжнародний розподіл праці також сприяє поглибленню спеціалізації виробництва, і, отже, приводить до збільшення господарських зв'язків між ланками народного господарства різних країн [9].

Підвищення складності виробництва пов'язане зі створенням нової й удосконаленням випускаємої продукції, розвитком сфери послуг, впровадженням нової, більш складної техніки й технології. Експлуатація сучасної техніки вимагає високої кваліфікації працівників і розвиненого допоміжного виробництва. Все це приводить до необхідності предметної й технологічної спеціалізації виробництва й, отже, ускладнює господарські зв'язки.

Важливою особливістю розвитку економіки на сучасному етапі є посилення її взаємозв'язку із соціальними факторами. В умовах науково-технічного прогресу, підвищення ефективності й разом з тим складності сучасного виробництва зростає роль людини. Рівень знань і досвіду працівників, їхнє відношення до виробництва істотно впливають на ефективність і якість праці. У свою чергу ці фактори багато в чому залежать від ступеня задоволення матеріальних і духовних потреб людей. Тому подальший розвиток народного господарства, підвищення ефективності виробництва пов'язані з обліком і більш повним задоволенням соціальних потреб.

Підвищення динамізму економічних і соціальних процесів проявляється в збільшенні темпів удосконалювання продукції, відновлення техніки й технології виробництва, розвитку й задоволення матеріальних і духовних потреб людей. Науково-технічний прогрес впливає на прискорення розвитку виробництва, приводить до істотних змін в умовах праці й життєдіяльності. Високий динамізм процесів розвитку народного господарства зажадав розширення тимчасового діапазону прогнозу й планування. Відповідно до цього обрій планування науково-технічного розвитку збільшився в країні до 20 років.

Складність подальшого розвинення народного господарства в одинадцятій і дванадцятій п'ятирічках обумовлена також скороченням приросту трудових ресурсів. У цих умовах збільшення обсягів виробництва може бути досягнуто тільки за рахунок використання досягнень науки й техніки, що забезпечують підвищення продуктивності праці.

Характерною рисою розвитку економіки в сучасних умовах є підвищення витрат на видобуток мінерально-сировинних ресурсів. Це обумовлено збільшенням обсягу видобутку й необхідністю освоєння нових родовищ у слабко розвинені в соціально-економічному відношенні районах Сибіру, Далекого Сходу й Крайньої Півночі. Збільшення вартості видобутку мінерально-сировинних ресурсів стримує темпи розвитку народного господарства. Тому важливим фактором у підтримці цих темпів є проведення політики ресурсозбереження, економія всіх видів мінерально-сировинних ресурсів.

Скорочення темпів приросту трудових ресурсів, збільшення витрат на видобуток мінерально-сировинних ресурсів, а також ріст масштабів виробництва є об'єктивними факторами, що викликають необхідність переходу на інтенсивний шлях розвитку народного господарства, підвищення ефективності виробництва і якості роботи.

Перехід на інтенсифікацію економіки пов'язаний з певними труднощами об'єктивного й суб'єктивного характеру. Вплив суб'єктивних факторів проявляється в інерції мислення, що склалися в традиціях і звичках деяких керівників. Підвищення складності народного господарства як об'єкта керування під впливом об'єктивних факторів висуває нові вимоги до вдосконалення керування.

Одним з важливих напрямків удосконалювання керування й господарського механізму є підвищення ефективності рішень у всіх ланках народного господарства. Весь комплекс управлінських питань (підвищення рівня планування, побудова раціональних структур керування, розробка економічних важелів і стимулів, удосконалення оперативного керування, обліку й контролю й т.п.) реалізується через рішення різних органів керування й керівників народного господарства. Тому розвиток теорії прийняття рішень і впровадження рекомендацій, що випливають з неї, у практику керування народним господарством є актуальними завданнями науки керування.