1. Застосування адміністративних стягнень до осіб, винних у бюджетних правопорушеннях відповідно до закону;

2. Зупинення операцій із бюджетними коштами.

При цьому застосовують загальноправовий принцип юри­дичної відповідальності, згідно-з яким накладення на особу за­ходу стягнення за бюджетне правопорушення не звільняє її від відшкодування заподіяної таким правопорушенням матеріаль­ної шкоди в порядку, встановленому законом.

Призупинення операцій із бюджетними коштами полягає у призупиненні будь-яких операцій зі здійснення платежів із ра­хунку порушника бюджетного законодавства і може запровад­жуватися на термін до ЗО днів, якщо інше не передбачено зако­ном. Механізм призупинення операцій із бюджетними коштами визначає Кабінет Міністрів України.

Порядок призупинення бюджетних асигнувань регламенто­вано Наказом Міністерства фінансів України від 15.05.2002 р. №3191.

Такс призупинення мас на меті припинити на конкретно ви­значений час повноваження на взяття бюджетного зобов'язання за загальним фондом бюджету в межах бюджетного періоду і може застосовуватися у випадках, передбачених ст. 18 бюджет­ного кодексу України.

Рішення про призупинення бюджетних асигнувань прийма­ють Міністр фінансів України, Міністр фінансів Автономної Республіки Крим, керівник місцевого фінансового органу, голо­ва виконавчого органу міської міста районного значення, селищ­ної та сільської ради на підставі протоколу про бюджетне право­порушення або акта ревізії й доданих до нього документів.

Рішення про призупинення бюджетних асигнувань оформ­ляють у вигляді відповідного розпорядження.

Бюджетні асигнування призупиняють із першого числа мі­сяця, що настає за датою прийняття відповідного розпоряд­ження. При цьому наказ конкретизує, що бюджетні асигнуван­ня призупинено па термін від одного місяця до трьох у межах поточного бюджетного періоду в обсязі, що дорівнює 50% асиг­нувань, затверджених у плані асигнувань розпорядника бю­джетних коштів за скороченою економічною класифікацією видатків бюджету на цей період, за винятком асигнувань на оплату праці, нарахування па заробітну плату та трансфертів населенню.

У разі виявлення бюджетного правопорушення та наявності підстав для призупинення бюджетних асигнувань протокол про бюджетне правопорушення або акт ревізії разом із пропозиція­ми щодо призупинення бюджетних асигнувань необхідно пода­ти до фінансового органу, наділеного відповідною компетен­цією.

Розпорядження про призупинення бюджетних асигнувань є підставою для внесення змін до помісячного розпису асигну­вань загального фонду бюджету (плану асигнувань із загально­го фонду бюджету відповідного розпорядника бюджетних кош­тів) шляхом перенесення бюджетних асигнувань на наступні періоди.

Розпорядження про призупинення бюджетних асигнувань скла­дається у п'яти примірниках — один оригінал і чотири копії. Оригі­нал залишають органу, який прийняв рішення, для внесення змін до помісячного розпису асигнувань загального фонду бюджету. Одну копію розпорядження передають до Державного казначейства Украї­ни разом із довідкою про внесення змін до помісячного розпису асиг­нувань загального фонду бюджету; другу копію передають розпо­рядникові чи одержувачу бюджетних коштів, який скоїв бюджетне правопорушення; третю передають головному розпорядникові бюд­жетних коштів, до сфери управління якого належить розпорядник чи одержувач бюджетних коштів; четверту копію розпорядження протя­гом п'яти робочих днів надсилають органу, за поданням якого його прийнято.

Розпорядник чи одержувач бюджетних коштів, якому при­зупинено бюджетні асигнування, в установлені у відповідному розпорядженні терміни подає інформацію відповідному органу про усунення бюджетного правопорушення та копії документів, що її підтверджують. За результатами аналізу отриманої інфор­мації та підтверджувальних документів компетентні органи, які ухвалили призупинити бюджетні асигнування, приймають рі­шення про їх відновлення. Відповідне розпорядження є підста­вою для внесення з першого числа місяця, що настає за датою прийняття цього розпорядження, змін до помісячного розпису асигнувань загального фонду бюджету (плану асигнувань із за­гального фонду бюджету відповідного розпорядника бюджет­них коштів) та наступного взяття зобов'язань.

У ст. 121 Бюджетного кодексу України визначено правові засади відповідальності за бюджетні правопорушення. Зокрема, встановлено, що особи, винні у порушенні бюджетного законодавства, несуть цивільну, дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законами України.

Бюджетне правопорушення, скоєне розпорядником чи одер­жувачем бюджетних коштів, може бути підставою для притяг­нення до відповідальності-згідно із законом його керівника або і інших відповідальних посадових осіб залежно від характеру вчинених ними діянь.

Посадові особи органів державної влади, органів влади Авто­номної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій, які скоїли бюджет­не правопорушення, несуть передбачену законом цивільно-пра­вову відповідальність незалежно від накладення передбачених Бюджетним кодексом стягнень на розпорядника чи одержувача бюджетних коштів.

Водночас бюджетне законодавство закріплює конституційні принципи, зокрема право па судовий захист, передбачивши пра­во на оскарження рішення про накладення стягнений за бюджет­не правопорушення.

Таке рішення оскаржують в адміністративному або судово­му порядку протягом 10 днів від дня його винесення, якщо інше не передбачено законом. При цьому факт оскарження рішення про накладення стягнення за бюджетне правопорушення не зу­пиняє виконання зазначеного рішення.

У разі визнання судом рішення про накладення стягнення за бюджетне правопорушення повністю чи частково незакон­ним, особі, щодо якої його було винесено, перераховують недоотримані бюджетні кошти та поновлюють інші обмежені таким рішенням її права.