4.4. Оформлення списку використаних джерел інформації

Список використаних джерел інформації – елемент бібліографічного апарату, який містить бібліографічні відомості про джерела і розміщується після висновків. Такий список становить одну із суттєвих частин наукової роботи, що відбиває самостійну творчу роботу її автора, кількісно й якісно засвідчує рівень вивчення студентом стану досліджуваного проблемного питання та набуті навички опрацювання наукової літератури. Відомості про джерело інформації повинні бути точними і повними, відображати назву, авторство, розміщення (якщо стаття, то назва і номер збірника), місце видання, назву видання, рік видання, обсяг та ін. Складається він за алфавітом, тобто за українською абеткою. Спочатку наводяться законодавчі та інші нормативні документи, після них перераховуються всі літературні українські (також і російські) видання, далі за англійським алфавітом – іноземна література, наприкінці – джерела Інтернету (рис. 11).

33

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ

1. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про туризм» // Український туристичний вісник. – 2004. – № 1. – С.18–26, 31–34. 2. Бейдик О.О. Словник-довідник з географії туризму, рекреалогії та рекреаційної географії. – К.: «Палитра», 1998. – 130 с. 3. Бредихин А.В. Рекреационные свойства рельефа // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 5. География. – 2004. – № 6. – С.24–30. 4. Зорин И.В., Квартальнов В.А. Энциклопедия туризма: Справочник. – М.: Финансы и статистика, 2001. – 368 с. 5. Соколов В.А., Ильин В.С. Велосипедный туризм: Учебное пособие. – М.: Турист, 1992. – 158 с. 6. Щур Ю.В., Дмитрук О.Ю. Спортивно-оздоровчий туризм: Навчальний посібник. – К.: Альтерпрес, 2003. – 232 с. 7. Спортивний туризм: Правила змагань. – К.: Федерація спортивного туризму України, 2001. – 137 с. 8. Україна. Туристична карта. 1 : 1250000. – К.: Інститут передових технологій, 2005. 9. Цзиньган Ма. Організаційно-методичні основи розвитку спортивно-оздоровчого туризму в Китаї: Автореф. дис. … к. фіз. вих.: 24.00.02. – Харків, 2005. – 19 с. 10. Beidyk A. A., Padun N. N. The Ukraine’s Recreational Resources Europaische Kurorte: Fakten und Perspektiven. – Limburgerhof, 1993. – S.261–266. 11. The economic geography of the tourist industry: A supply-side analysis / Edited by Dimitri Ioannides and Keitb G. Debbage. – London and New York: Routledge, 1998. – 365 p. 12. www.toursalon.kiev.ua – Новини туріндустрії

Рис. 11. Приклад складання списку використаних джерел інформації У списку потрібно указати повні дані про всі інформаційні джерела: книги, статті, збірники, статистичні бюлетені, географічні карти, атласи, електронні версії та ін.

Існують стандартні вимоги оформлення певних категорій джерел інформації. Тому необхідні дані та пунктуаційні знаки конкретного джерела потрібно проставити аналогічно зразку (табл. 1). Таблиця 1 Приклади оформлення певних категорій джерел інформації

Категорії джерел інформації Офіційні документи

Стандарти

Книги з одним, двома або трьома авторами

Книги із чотирма і більше авторами

Статті у збірках наукових праць

34

Приклади оформлення по кожній категорії

Державна програма розвитку туризму на 2002–2010 роки // Правове регулювання туристичної діяльності в Україні: Збірник нормативно-правових актів. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – С.32–39. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про туризм» // Український туристичний вісник. – 2004. – № 1. – С.18–26, 31–34. ДСТУ 4268:2003 Послуги туристичні. Засоби розміщення. Загальні вимоги. Сокол Т.Г. Основи туристичної діяльності: Підручник / За ред. В.Ф.Орлова. – К.: Грамота, 2006. – 264 с. Павлов В.І., Черчик Л.М. Рекреаційний комплекс Волині: теорія, практика, перспективи: Монографія. – Луцьк: Надстир’я, 1998. – 124 с. Мунін Г.Б., Змійов А.О., Зінов’єв Г.О. та ін. Управління сучасним готельним комплексом: Навч. посіб. / За ред. С.І.Дорогунцова. – К.: Ліра-К, 2005. – 520 с. Стеченко Д.М., Сабадош Г.О., Охріменко А.Г. та ін. Регіонологія туризму: Навчально-методичне видання / За ред. Д.М.Стеченка. – К.: Вид-во «КУТЕП», 2004. – 220 с. Корецкий Л.М., Смаль И.В. Научно-методические аспекты экономико-географического исследования территориально-рекреационных систем // Методологические проблемы современной географии: Сборник научных трудов. – К.: Наукова думка, 1993. – С.99–104. Новикова В.І. Сфера розваг під час організації рекреаційної діяльності // Сфера розваг – важлива складова у підвищенні ефективності туристичного бізнесу: Зб. наук. праць. – К.: ДИТБ, 2006. – С.190–199.

Категорії джерел інформації Статті у періодичних виданнях

Багатотомні видання

Дисертації

35

Приклади оформлення по кожній категорії

Продовження таблиці 1

Гулич О. Чинники регулювання екологічно збалансованого розвитку курортно-оздоровчих територій // Економіка України. – 2005. – № 5 (травень). – С.78–82. Трачук О. Історичний, культурний туризм в Україні до 2010 року // Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2001. – № 6 (203). – С.8. Шаблій О.І., Касянчук З.О. Нові підходи до категорії «рекреаційний потенціал» // Економічна та соціальна географія. – Вип. 47. – 1995. – С.41–48. Квартальнов В.А. Туризм: теория и практика: Избранные труды. В 5-ти т. – Т.2. Социальный туризм. – М.: Финансы и статистика, 1998. – 256 с. Бейдик О.О. Методологія та методика аналізу рекреаційно-туристських ресурсів України: Дис. … д. геогр. н.: 11.00.02. – К., 2004. – 424 с. Автореферати Глядіна М.В. Формування та реалізація регіональної політики дисертацій розвитку рекреаційної сфери: Автореф. дис. … к. е. н.: 08.10.01. – Львів, 2006. – 20 с. Яковенко І.М. Теоретико-методологічні основи рекреаційного природокористування (суспільно-географічне дослідження): Автореф. дис. … д. геогр. н.: 11.00.02. – К., 2004. – 31 с. Енциклопедії Энциклопедия туриста / Под ред. Е.И.Тамма. – М.: Большая российская энциклопедия, 1993. – 607 с. Словники Бейдик О.О. Словник-довідник з географії туризму, рекреалогії та рекреаційної географії. – К.: «Палитра», 1998. – 130 с. Картографічна Івано-Франківська область: Географічний атлас: Моя мала продукція Батьківщина. – К.: ТОВ «Видавництво «Мапа», 2005. – 20 с. Україна. Туристична карта. 1 : 1000000. – К.: ДНВП «Картографія», 2005. Іноземні The Statistical Yearbook of the Economic Commission for Europe. – книги New York and Geneva, 2003. – 218 p. Матеріали з http://www.dunira.com/ – Ініціатива збалансованого туризму Інтернету http://www.tau.org.ua/news6.htm/ – Новини туризму

Зараз згідно із стандартом ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання» діють дещо інші вимоги до оформлення списку використаних джерел інформації, яких бажаніше дотримуватись при написанні курсової роботи. Список використаних джерел інформації повинен містити до 20–30 позицій. У нього вносять тільки ті джерела, що використовувались у процесі роботи над дослідженням і посилання на які є у тексті роботи. 4.5. Рекомендації по складанню додатків до роботи Додатки являють собою допоміжний матеріал, який необхідний для більш повного розкриття теми, але до основного тексту він не може бути віднесений через його другорядність, значний обсяг, опосередкованість при ілюструванні певного питання або з інших причин. Додатками можуть виступати: • зразки, бланки, копії документів, які підтверджують правдивість висловлювань в основному тексті або демонструють відповідність зробленим описам, характеристикам, алгоритмам тощо; • витяги, уривки, частини нормативно-правових актів, які підсилюють або ілюструють твердження, висловлене в тексті роботи; • інструкції та методики, положення яких використовуються в дослідженні; • цифрові (у тому числі статистичні) та інформаційні дані допоміжного характеру, які подані у вигляді таблиць та є первинною базою, проміжними розрахунками для аналітичного матеріалу, вміщеного в основному тексті; • ілюстрації допоміжного, другорядного характеру; • проміжні математичні розрахунки, формули, докази, що в узагальненому вигляді представлені в основному тексті роботи; • роздруківка окремих сайтів, комп’ютерних програм, розрахунків. Додатки не враховують у загальний обсяг сторінок роботи, хоча і нумерують. Додатки оформляють як продовження роботи і розміщують наприкінці у порядку появи посилань на них у тексті курсової роботи. Посилання в основному тексті обов’язково повинні бути зроблені на всі додатки. Від загального тексту роботи додатки відділяють окремим аркушем із написом «ДОДАТКИ», надрукованим великими літерами і вирівняним посередині.

36

Кожний додаток починається з нової сторінки. Він містить заголовок, надрукований угорі посередині з великої літери малими буквами. Справа над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток» із великою літерою українського алфавіту, що означає номер додатку. При нумерації додатків не використовують літери Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Щ, Ь. Один додаток оформляється як «Додаток А». Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером розділу або підрозділу ставлять літеру додатка і крапку, (наприклад, Г.2.3). Рисунки, таблиці і формули, які розміщені в додатках, нумерують аналогічно (рис. 12).

Адміністративні райони

Адміністративні райони

37

Додаток Р Оцінювання забезпеченості рекреаційними ресурсами адміністративних районів Черкаської області Таблиця Р.1 Оцінка забезпеченості археологічними пам’ятками

Кількість

Кількість пам’яток

7 1

пам’яток

4 –

архітектури

археології

Бали за кількість

Бали за кількість

1 1

пам’яток

1 0

пам’яток архітектури

гії

археоло

Кількість пам’яток

Кількість

архітектури

пам’яток

1 1

національного значення

археології

– –

національного

Бали за кількість

значення

пам’яток архітектури

1 1

Бали за кількість

ення

національного знач

пам’яток

археології

0 0

Кількість комплексів

національного

2 –

пам’яток архітектури

значення

Кількість

Бали за кількість

населених пунктів

комплексів пам’яток

2 0

4 –

із пам’ятками

архітектури

археології

Кількість населених

Рис. 12. Приклад оформлення додатку

пунктів із пам’ятками

7 1

Бали за кількість

архітектури

населених пунктів

1 0

із пам’ятками

Бали за кількість

археології

населених пунктів із

3 1

пам’ятками архітектури

Загальна оцінка за

логічні

архео

1 0

Загальна оцінка за

2 1

пам’ятки

Городищенський Драбівський … Оцінка пам’яток археології: загальна кількість у районі: 3 бали – понад 50 пам’яток, 2 бали – 40–10, 1 бал – менше 10, 0 балів – при відсутності показників; … Таблиця Р.2 Оцінка забезпеченості архітектурними пам’ятками

архітектурні пам’ятки

Городищенський Драбівський … Оцінка пам’яток архітектури: загальна кількість у районі: 3 бали – понад 20 пам’яток, 2 бали – 20–10, 1 бал – менше 10, 0 балів – при відсутності показників; …

Слушна порада при роботі на комп’ютері: не забувайте постійно здійснювати резервне копіювання важливої інформації із жорсткого диску комп’ютера на інші електронні носії (CD-R/RW, інший жорсткий диск, flash-пам’ять тощо), робити проміжні роздруківки роботи, адже відомо багато випадків, коли інформація «злітала» з диску напередодні захисту диплому. 4.6. Подання роботи на рецензування керівнику Після усунення зауважень наукового керівника, урахування його рекомендацій, доповнення або скорочення обсягу роботи та узгодження остаточного (виправленого) варіанту керівник ставить свій підпис на титульній сторінці – це свідчення того, що курсова робота завершена, можна робити м’яке переплетення, скориставшись послугами поліграфічного цеху, а студент допускається до захисту свого наукового дослідження перед комісією. Науковий керівник пише рецензію (відзив) на курсову роботу, де висвітлені такі аспекти: позитивні сторони роботи, її недоліки та спірні моменти, загальна оцінка роботи. Студент повинен мати можливість ознайомитись із відзивом наукового керівника до захисту курсової роботи, щоб мати можливість підготувати відповіді на зауваження, що у ньому містяться. Розділ 5 ЗАХИСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ Захист курсових робіт відбувається перед спеціально затвердженою комісією не пізніше, ніж за тиждень до початку літньої екзаменаційної сесії. Склад комісії по захисту курсових робіт затверджується на засіданні випускової кафедри. Дата і час захисту курсових робіт узгоджується з графіком навчального процесу. На захист додатково можна подавати матеріали, що характеризують наукову та практичну цінність виконаної роботи (наприклад, друковані статті з теми роботи, документи, що підтверджують впровадження наукових розробок у практичну діяльність тощо). Процедура захисту курсової роботи має такий порядок: • доповідь студента – виступ до 7 хв. автора роботи про основні її положення; • відповіді студента на запитання членів комісії;

38

• проголошення відзиву керівника – здійснює сам науковий керівник, а у разі його відсутності – голова комісії; • відповіді студента на зауваження у відзиві керівника – студент заздалегідь знайомиться із зауваженнями та готує відповіді на них; • обговорення у закритому режимі членами комісії результатів захисту курсових робіт і прийняття рішення окремо по кожному студенту щодо оцінки його захисту; • оприлюднення оцінок захисту робіт перед комісією із коментарем по кожному студенту. 5.1. Рекомендації по підготовці доповіді та виступу на захисті Доповідь на захисті курсової роботи, що виступає надзвичайно важливим завершальним етапом дослідження, має показати вміння студента прилюдного виступу, публічної презентації результатів своєї праці та власного внеску у вирішення проблемного питання, переконуючи присутніх у необхідності, корисності, важливості та обґрунтованості положень, які винесені на захист. Для успішного виступу на захисті доповідь необхідно ретельно підготувати заздалегідь, чітко її структурувавши (табл. 2). Таблиця 2 Рекомендована структура доповіді на захисті роботи Структурний Рекомендована Зміст елемент доповіді тривалість, хв. Загальна Актуальність теми (напряму) дослідження, його 1–2 характеристика об’єкт, мета, характеристика досліджуваного роботи питання Характеристика Опис власних досліджень і розробок: визначення 3–4 проведеного обраних шляхів вивчення й вирішення питань, дослідження аналітичне обґрунтування аргументів та фактів, огляд результатів виконаних досліджень, зроблених розрахунків, створених моделей Результати і Характеристика отриманих наукових та 2 висновки практичних результатів, пропозицій та рекомендацій, загальні висновки. Концентрація уваги на власному внеску у вирішенні питання

39

Доповідь для захисту потрібно підготувати особливо ретельно, а також неодноразово її прорепетирувати із годинником у руках, щоби не виходити за межі встановленого регламенту. Необхідно залишити резерв часу на пояснення демонстраційного матеріалу, відмітивши у тексті доповіді відповідні місця. Для зручності читання цифри краще писати разом із словами (наприклад, 1 млн. 200 тис., а не 1200000, щоб не підраховувати довго нулі). Рекомендується друкувати доповідь достатньо великим шрифтом (залежно від гостроти зору), а також робити великі міжрядкові інтервали та поля, щоб завжди можна було оперативно вставити нотатки, доповнення, коментарі. Успішний виступ на захисті зумовлюється дотриманням таких правил: • сконцентрувати увагу на власних дослідженнях і розробках, всебічно і повно висвітлити отримані результати, зроблені узагальнення; • упевнено та системно розповідати (а не читати!) про свою роботу, зрідка при потребі підглядаючи до тексту доповіді, що можливо за умови належної підготовки до виступу та його репетиції; • уникати слів-«паразитів»; • не використовувати під час доповіді довгі та складні фрази, словосполучення, а намагатися застосовувати короткі речення; • не перевантажувати виступ цифрами, фактами, довідковою інформацією; • суворо дотримуватися регламенту. Перевагою під час доповіді вважається наявність ілюстративного матеріалу. Залежно від наявності технічних засобів він може бути поданий за бажанням автора у вигляді презентації у Роwer Роint, графослайдів, плакатів, роздаткового матеріалу, схем або рисунків на дошці чи фліп-чарті. Наочні матеріали мають послідовно ілюструвати доповідь студента і забезпечувати повноту висвітлення всіх положень, які підлягають захисту. Можливість використання відповідного технічного оснащення має бути узгоджена студентом заздалегідь із головою комісії. Оцінка на захисті залежить і від загального враження від студента, тому необхідно подбати про свій зовнішній вигляд – він повинен бути святково-діловим. Під час захисту потрібно триматися спокійно, з достоїнством, але не слід надмірно хизуватися своїми досягненнями, демонструючи нечувану ерудицію. Мова повинна бути нормальною за гучністю та не дуже квапливою, відповіді на питання – правильними, ясними та чіткими, що звучать впевнено та переконливо.

40

41