4.3.4. Оформлення наочно-ілюстративних матеріалів

Наочність (схеми, карти, фотографії, діаграми, графіки та ін.) у курсовій роботі використовують для ілюстрації, зорової аргументації проведеного дослідження. Ілюструвати курсову роботу необхідно виходячи із загального задуму. Слід виключати ілюстрації випадкові, що пояснюють другорядні деталі тексту. Кожна ілюстрація має відповідати текстові, а текст – ілюстрації. Номер рисунку повинен складатися з номеру розділу і порядкового номеру ілюстрацій в ньому, між якими ставиться крапка (наприклад, рис. 2.4 – четвертий рисунок другого розділу). Якщо в роботі подано тільки одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами. Номер рисунку і його назва розміщуються під ілюстрацією. Рисунок повинен бути розміщений відразу після тексту (абзацу тексту), в якому зроблено посилання на нього. Якщо за розміром рисунок не вміщується на сторінку відразу після тексту посилання, то його можна подати на наступному листі. Розрив рисунку не допускається (рис. 8).

Складовими туру є туристський пакет та комплекс послуг на маршруті, які клієнт просить включити в обов’язкову програму і сплачує за них заздалегідь (рис. 1.1). Туристський продукт

Тур

30

Додаткові туристсько-екскурсійні послуги

Рис. 8. Приклад оформлення рисунку

Товари

Рис. 1.1. Структура туристського продукту [16, с. 91]

Цифровий матеріал краще оформляти у вигляді таблиць. Заголовки граф таблиці повинні починатися з великих літер, підзаголовки – з маленьких, якщо вони становлять одне речення із заголовком, і з великих, – якщо вони є самостійними. Таблиці нумеруються аналогічно рисункам. Слово «Таблиця» та її номер пишеться над правим верхнім кутом таблиці (наприклад, «Таблиця 2.3»), а під ним (посередині) – заголовок (назва) таблиці, який розкриває сутність її змісту. У тексті на таблицю роблять посилання. Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті. Доцільно розташовувати таблицю на одному аркуші. Якщо таблицю переносять на іншу сторінку, то на наступному аркуші пишуть праворуч над таблицею: «Продовження таблиці 2.3». Назву таблиці вміщують тільки над її першою частиною. Щоб не переносити назви у «шапці» таблиці, стовпчики нумерують і на наступній сторінці вказують тільки номери стовпчиків таблиці (рис. 9).

Послуги у сфері харчування в Іспанії надаються самими готелями або мотелями, а також значною кількістю великих і дрібних ресторанів як традиційної європейської, так і національної іспанської кухні. Присутні на ринку представники різних ресторанних мереж (табл. 2.4). Таблиця 2.4 Підприємства сфери харчування, що отримали ліцензію Міністерства по туризму Іспанії, 2002 р. Тип підприємства Загальна ліцензія Операційна ліцензія кількість місткість, осіб кількість місткість, осіб 1 2 3 4 5 Ресторани 55 9751 398 62678 Кафе 14 2129 63 8012 Спеціалізовані ресторани 5 730 72 11320

1

Закусочні «Плавучі» ресторани Сервісні станції і ресторани Разом

2 21 – 1

94

31

3 3647 – 170

16427

Рис. 9. Приклад оформлення таблиці

Продовження таблиці 2.4

4 2 3 –

538

5 360 600 –

82970

Деякі особливості має подання формул. Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба обов’язково подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони подані. При цьому не можна спиратися на припущення про загальновідомість деяких величин (крім, звичайно, таких постійних, як , е тощо). Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший крок пояснення починають із слова «де» без двокрапки. Рівняння і формули слід виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишити не менше одного вільного рядка. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (–), множення (х) і ділення (:).

Формули нумерують подібно рисункам і таблицям – арабськими цифрами в круглих дужках, які розташовуються по правому полю від формули. Нумерація формул здійснюється в межах розділу. Перша цифра нумерації формул є номер розділу, друга цифра – наскрізна нумерація в межах розділу. Розміщуються формули по центру без абзацу (рис. 10).

Оцінку соціально-культурного рекреаційного потенціалу адміністративного району доцільно проводити, оцінюючи кожний об’єкт, що має рекреаційне значення. Рекреаційний потенціал кожного історико-культурного об’єкту в роботі розраховувався за формулою: Pj = Km + Kp (2.1), де Pj – рекреаційний потенціал кожного історико-культурного об’єкту; Km – бал його рекреаційної привабливості; Kp – рівень атрактивності (за результатами контент-аналізу).

32

Рис. 10. Приклад оформлення формули