2) Творче спілкування з літературою і мистецтвом.

Ілюстрації: Зрозуміти себе, оцінити свої труднощі й можливості допомагають твори С. Єсеніна, Е Асадова, А. Чєхова, живопис А. Саврасова, музика П. Чайковського, М. Глинки, А. Вівальді тощо. Особливий вплив на депресію, апатію, непевність у своїх силах здійснюють картини фламандських майстрів, російського художника Б. Кустодієва; літературні твори А. Дюма, Я. Гашека, І. Ільфа і Є. Петрова, музика Дж. Россіні, І. Штрауса, І. Кальмана.

Щоб навчитись і навчити сприймати й переживати художній твір, корисні книги Левидова «Автор-образ-читатель», Алексеева «Что такое искусство?».

3) творче колекціонування. Психогігієнічний ефект досягається завдяки захопленості заняттям і емоційно-стресової піднесеності, що наступає при вдалому поповненні колекції, спогляданні рідких предметів, роздуми над ними. Розглядання колекції викликає приємне заспокоєння, просвітління, веде пацієнта від психотравмуючих факторів у світ дивних переживань і радості.

4) проникливо-творче занурення в минуле;

5) ведення щоденника;

6) творчі подорожі;

7) творчий пошук натхненності у повсякденному;

8) створення творчих добутків.

VII. Прийоми емоційної розрядки (відреагування переживань).

Цікаве: отримані статистично достовірні дані про негативний вплив невідреагованих переживань на серцево-судинну систему й нирковий кровоток.

Невідреаговані емоції впливають на організм,

Прийоми:

1) «вилити душу»: розказати про свої тяжкі переживання співчутливому слухачеві, психологу;

2) щоденникові записи»;

3) програвання психотравмуючої ситуацій (ігрова терапія, казкотерапія, лялькотерапія, психодрама тощо).

Психофізіологічні прийоми

У цю групу входять прийоми, які оптимізують психоемоційний стан у результаті реалізації закону взаємозворотного зв'язку ЦНС з м'язовою, дихальною й серцево-судинною системами. Назва «психофізіологічні прийоми» пояснюється тим, що в їхній реалізації беруть участь і психічні процеси — воля, уява, увага, пам'ять.

Антистресорна система людини складається із психологічного й фізіологічного захисту, що включає керовані механізми: емоційно-м'язовий, емоційно-легеневий, емоційно-судинний.

1. Емоційно-м'язові прийоми.

Зниження напруженості м'язів веде до заспокоєння, а підвищення - до активізації діяльності нервового апарата, мобілізації резервних можливостей людини.

1) прийоми самополіпшення настрою (посмішка, сміх, постава й фізичні навантаження, що викликають «м'язову радість»).

Цікаве: Механізми позитивного впливу посмішки на настрій різноманітні. Насамперед, під її впливом розслаблюються мімічні м'язи, що приводить до зниження емоційної напруженості на основі закону зворотного зв'язку. Крім того, є дані, що під впливом посмішки ы сміху поліпшується кровопостачання головного мозку, підвищується рівень ендорфінів), збільшуються антистресорні можливості людини. Посмішка - не тільки показник здоров'я, але і його важливий резерв. Посмішка викликає наслідувальний рефлекс: усміхнена людина заражає навколишнім прагненням посміхатися. Посмішка породжує посмішку.

Рекомендація: стати перед дзеркалом, посміхнутися підморгніть, підняти голову.

2) м'язові прийоми, що викликають емоційну розрядку. Інтенсивне м'язове навантаження в стані емоційного вибуху приводить до «вгасання» гніву. Однак емоційна розрядка за допомогою інтенсивного фізичного навантаження протипоказана хворим стенокардією напруги й рядом інших захворювань.

Приклад: для розрядки емоцій Г. Косицький рекомендує особам, у яких «нерви на межі», вибігти по сходам на п'ятий поверх, замість того, щоб підніматися ліфтом.

3) м'язові прийоми, що використовуютьсяі для мобілізації резервних можливостей організму, підняття «бойового духу» (гімнастика, розминка).

4) прийоми для зниження рівня нервово-психічної напруженості - спрямовані на зменшення емоційної збудливості шляхом розслаблення м'язів. Для релаксації рекомендується приймати спеціальні пози, що сприяють вираженому розслабленню м'язів - «поза кучерів», поза напівлежачи,

Цікаве: «поза кучерів» породжена багатовіковим досвідом кучерів, змушених при довгому очікуванні дрімати, сидячи на козлах свого екіпажа.

Релаксаційний ефект підсилюється, якщо під час відпочинку максимально розслабити й м'яза обличчя. Із цією метою рекомендується маска релаксації: м'яко опустити повіки, уявний погляд направити на кінчик носа, язик м'яко притиснути до коренів верхніх зубів зсередини, нижню щелепу розслабити до легкого відвисання й ледве випнути вперед (ніби при вимові звуку «к»). Маска релаксації особливо необхідна людям з надмірною напругою певних груп м'язів («м'язові затиски»). Локалізація «м'язових затисків» залежить насамперед від форми емоційного порушення. Так, під час гарячої суперечки з «натиском» на голосові зв'язки часто напружується передня частина шиї, переважно в області гортані. В емоційно «напруженій» обстановці нерідко виникає напруженість м'язів у вигляді стиску кулаків, стиснення губ і т.д. Велике значення мають індивідуальні особливості особистості, виховання, уміння володіти собою.

2. Емоційно-легеневі прийоми засновані на взаємозв'язку емоційного стану з типом дихання. Одним з елементів культури дихання є вміння керувати дихальним актом залежно від цільової настанови, тому що дихання може здійснювати мобілізуючий або заспокійливий вплив на емоційну сферу. Для заспокійливого подиху характерна перевага видиху над вдихом, а для мобілізуючого - вдиху над видихом.

Цікаве: під час плачу вдих переважає над видихом, а під час сміху - видих над вдихом.

3. Емоційно-судинні прийоми. Про існування певної залежності активності головного мозку, емоційного стану від судинного тонусу свідчать багато фактів. Для прискорення процесу засипання перед сном рекомендують зігрівання ніг, теплі ножні ванни, а для пильнування головного мозку, коли необхідно працювати в нічний час,— холодні ножні ванни. При депресивному стані призначають прохолодні ванни температури 31 °С, а при підвищеному порушенні — помірковано теплі температури 36—37 °С. Для зняття абдомінального болю функціонального генеза застосовують теплі грілки.