1.3.7 Розрахунок території

Попередній розрахунок розмірів земельної території для населеного пункту виконується окремо для кожної з двох його основних частин - житлової (селітебної) і виробничої зон.

Загальна площа селітебної зони обчислюється, виходячи із середньої щільності житлового фонду, яка визначається за формулою:

, (1.6)

де - загальна площа житлових будинків ( в % до загальної площі всіх житлових будинків);

- нормативна щільність по БНіП ( таблиця 1.6 ).

Таблиця 1.6 – Нормативна щільність

Житловий будинок	Загальна площа в %	Нормативна щільність, м2/га.
1 поверхові, садибні	60	500
1 поверхові, блоковані	30	800
2 поверхові, секційні	10	1800

Приклад:

,

Площа селітебної зони:

Т_ж=Р:ЩЖФ = 18000:600 = 30 га.

Другий спосіб розрахунку території виконується по нормативній площі, яка відводиться для жилих будинків, що проектуються:

, (1.7)

, (1.8)

де - загальна площа житлової зони;

- площа житлової зони;

- площа ділянок при громадських будівлях;

- площа парку і спорткомплексу;

- коефіцієнт вуличної мережі;

- площі територій з садибною, блокованою і секційною забудовою.

Для розрахунку необхідної території потрібно застосовувати обидва способи і взяти середнє.

Площа виробничої зони визначається як сума площ ділянок, які складають виробничий комплекс, помножену на вуличний коефіцієнт 1,2:

. (1.9)

У випадку відсутності даних, площу виробничої зони приймають рівною 30% - 40% від площі житлової зони.

На основі виконаних розрахунків складають загальну схему планування населеного пункту в масштабі 1 : 5000, яка наведена на рисунку 1.1.

Рисунок 1.1 – Схема планування населеного пункту

1.4 Аналіз результатів роботи, висновки

В результаті даної роботи виконано розрахунки чисельності населення, житлового фонду, громадських закладів, виробничо - господарських будівель і територій. Складено схему планування населеного пункту.

2 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №2

Складання проекту вертикального планування

2.1 Мета, завдання і тривалість роботи

Скласти проект вертикального планування міського кварталу і проїздів, які до нього прилягають. Тривалість роботи – 8 год.

2.2. Вихідні дані

Вихідними даними для виконання роботи є фрагмент схеми вертикального планування міста (рисунок 2.1) і проектний поперечний профіль вулиць (проїздів) (рисунок 2.2).

2.3 Основні теоретичні положення і порядок виконання роботи

Вертикальне планування - це перетворення рельєфу в процесі забудови території з метою забезпечення поверхневого стоку, забезпечення транспортних зв'язків, благоустрою при мінімальному переміщенні земляних мас. Вихідним документом для проектування є схема вертикального планування, яка складається для всього населеного пункту і містить проектні відмітки всіх перехресть вулиць і характерних точок перегинів рельєфу. Найбільш поширеним методом проектування є метод проектних горизонталей. Проектування виконується на генплані, на якому природний рельєф зображений чорними горизонталями. Користуючись проектними відмітками, взятими зі схеми вертикального планування і проектними профілями вулиць обчислюють проектні відмітки вершин кварталів і інших характерних точок рельєфу. За одержаними таким чином проектними відмітками проводять проектні (червоні) горизонталі, які мають вигляд паралельних ламаних ліній. Проектні горизонталі проводять через 0,1-0,2 м.

Наступним етапом є складання картограми земляних робіт. Для цього на плані будують сітку квадратів 20 х 20 м і, користуючись проектними і чорними горизонталями, знаходять проектні, чорні і робочі відмітки всіх вершин квадратів. Робочі відмітки - це різниця проектних і чорних відміток. За робочими відмітками шляхом інтерполяції проводять лінію нульових робіт, яка розділяє ділянки насипу і виїмки ґрунту (рисунок 2.3). За робочими відмітками обчислюють об'єми земляних робіт в кожному квадраті, або прямокутнику. Оскільки робочі відмітки можуть бути з різними знаками, то можливі такі комбінації, які показані на рисунку 2.4.

Рисунок 2.1 – Фрагмент схеми вертикального планування

Рисунок 2.2 – Проектний поперечний профіль вулиць

Рисунок 2.3 – Картограма земляних мас

Рисунок 2.4 – Комбінації робочих висот

Формули для обчислення об’ємів мають такий вигляд:

Для а: F=a . (2.1)

Для б: , (2.2)

. (2.3)

Для в: , (2.4)

. (2.5)

Для г: , (2.6)

. (2.7)

Об'єми обчислюють з точністю до 1 м і виписують на картограмі в кожному квадраті сітки і в відомості. Підраховують сумарний об'єм. Проектування виконують з дотриманням балансу земляних робіт, де баланс не повинен перевищувати 5%. Інакше виконують підйом або опускання запроектованої поверхні на величину

, (2.8)

де F - загальна площа кварталу.

Для обчислення об'ємів можна використати програмний комплекс Surfer.