8.2. Рівновага на грошовому ринку

С тавка Ставка Ставка Пропозиція

% 10 Dt % Da % D S

5 5 5 Рівноважна

ставка %

Грошова Грошова Грошова

0 50 маса 0 100 маса 0 100 150 маса

а) Попит на гроші б) Попит на гроші в) Загальний попит

для угод Dt зі сторони активів Da на гроші D

Мал.8.2. Рівновага на грошовому ринку.

Загальний попит на гроші D , визначається шляхом зміщення по горизонтальній осі прямої попиту на гроші зі сторони активів на величину, що дорівнює попиту на гроші для угод.

Рівновага грошового ринку досягається в точці, де попит на гроші дорівнює їхній пропозиції. Пропозиція грошей контролюється Центральним банком і фіксується на рівні M .Точці рівноваги грошового ринку відповідає проценгна ставка r*. Модель грошового ринку показує, що існує лише одна відсоткова ставка, в якій попит та пропозиція збігаються.

8.3. Банківська система та ефект мультиплікатора.

Модель банківської системи з частковим резервуванням депозитів.

Депозити комерційних банків служать резервами грошової системи. Пропозиція грошей містить в собі готівку поза банківською системою і чекові депозити. Сума коштів, що внесені як депозити на банківські рахунки і не видані як кредити, тобто досяжні для забезпечення вимог вкладників у будь-який момент, складає фактичні або загальні резерви комерційного банку TR. Часткове банківське резервування - система при якій банки тримають в резервах тільки частину загальної суми внесків. Це означає, що усі комерційні банки повинні мати обов’язкові резерви R пропорційно до суми відкритих депозитів D. Норма обов’язкового резервування встановлюється законом і визначаються як відношеня суми обов’язкових резервів до суми залучених депозитів: r=R/D. Надлишкові резерви - величина , на яку фактичні резерви банку перевищують його обов’язкові резерви: E=TR-R.

Банківська система у цілому може надати позики, обсяг яких у декілька разів перевищує її початкові надлишкові резерви.

Основу всієї грошової маси країни складають гроші високої ефективності або грошова база - банкноти, монети та депозити комерційних банків у Національному банку. Розмір грошової бази у даний момент можна визначити за балансом Національного банку.

Система часткового резервування дозволяє комерційним банкам створювати гроші, збільшуючи пропозицію грошей за рахунок кредитування економіки. Спроможність кожного комерційного банку створювати гроші визначається розміром його надлишкових резервів.

Банківська система у цілому може надати позики, обсяг яких у декілька разів перевищує її початкові надлишкові резерви.

Приклад. Припустимо, що норма обовязкового резервування = 10% , отже r=0.1. Початковий депозит Банку країни становить 200 млн.дол. Тоді 20 млн.дол. Банк повинен тримати як обовязковий резерв, а 180 млн.дол. - його надлишкові резерви.

Новий балансовий звіт банку буде мати вигляд:

Активи, млн.дол.	Пасиви,млн.дол.
Резерви 20	Внески 200
Кредити 180

Якщо Банк надасть 180 млн.дол. у позику, то він збільшить пропозицію грошей на 180 млн.дол. і вона буде= 200+180=380 млн.дол. Вкладникам належить 200 млн.дол. депозитів, а 180 млн.дол. володіють позичальники.

Припустимо, що ці 180 млн.дол. вкладаються у Банк2 у вигляді депозитів, процес повторюється: 20%, тобто 36 млн.дол. Банк2 залишить у резервах, а на суму 144 млн.дол. надасть позики. При цьому пропозиція грошей знову збільшується на 144 млн.дол. Банк3 залишить у вигляді депозитів 0.2*144 млн.дол., а пропозиція грошей збільшиться на 0.8*144.

Отже, на кожному етапі цього процесу пропозиція грошей збільшується.

Якщо процес продовжити далі, використавши останній долар, то у загальному вигляді пропозиція грошей буде мати наступне значення:

M =(1/r) D, де r- норма обов’язкового резервування,

D - початковий депозит.

Коефіцієнт 1/r називається простим депозитним або банківським мультиплікатором. D=m E

Простий депозитний мультиплікатор (m=1/r) визначає максимальну кількість нових депозитних грошей, що створюється однією грошовою одиницею надлишкових резервів при заданому рівні норми обовязкового резервування.

Модель банківської системи набуває вигляду: Норма обов’язкового резервування r=R/D, Надлишкові резерви E=TR-R, Простий депозитний мультиплікатор m=1/r.

Модель банківської системи з урахуванням депозитних та готівкових грошей. При цьому враховується: роль Центрального банку, поведінка комерційних банків, можливий відтік частини грошей з депозитів банківської системи у готівку.

Коефіцієнт депонування грошей - це відношення готівки до депозитів: c=C/D. Коефіцієнт депонування характеризує структуру зберігання населенням ліквідних коштів у вигляді їхнього розподілу між готівковими грошима С і коштами на поточних (чекових) депозитах D. Грошовий мультиплікатор: mc=(c+1)/(c+r).

Модель набуває вигляду: Резервна норма r=R/D, Коефіцієнт депонування c=C/D, Надлишкові резерви E=TR=R, Грошовий мультиплікатор mc=(c+1)/(c+r).

Приклад. Норма обов’язкового резервування дорівнює 0.2. Сума обов’язкових резервів 1 млрд.гр.од. Готівка становить 0.5 млрд.гр.од. У скільки разів може бути збільшена пропозиція грошей?

Розв’язок. D=R/r=1/0.2=5. c=C/D=0.5/5=0.1. mc=(c+1)/(c+r)=(1+0.1),(0.2+0.1)=3.66.

Відповідь. Пропозиція грошей може бути збільшена у 3.66 разів.