4. Стабілізація робочих частот збуджувача.

4.1. Прилад 1-0в:

Формування опірних частот.

Застосування ОМ сигналів потребує високої стабільності частоти збуджувача передавача й гетеродинів приймача. Відносна нестабільність частоти при цьому повинна бути рівна порядку 10^-7.

Забезпечити таку стабільність частоти радіопередавача досить легко, якщо використовувати кварцовий генератор із термостатуванням кварцового генератора. Але при цьому передавач буде мати тільки одну робочу частоту, так як кварцовий генератор генерує напругу фіксованої частоти.

Для перекриття певного діапазону частот найпростіше використовувати генератор плавного діапазону (ГПД). Але стабільність його частоти, застосовуючи лише міри параметричної стабілізації, не задовольняє вимогам.

У збуджувачі ВО-71 проблема вирішується застосуванням способом діапазонно-кварцової стабілізації частоти генератора плавного діапазону з використанням системи частотного автонастроювання (ЧАП) ГПД і методу компенсації нестабільності його частоти.

Для реалізації способу діапазонно-кварцової стабілізації частоти ГПД у збуджувачі ВО-71 використовується прилад 1-0В.

Характерною особливістю системи частотоутворення збуджувача ВО-71 є те, що усі частоти формуються з одної головної опірної частоти (ГОЧ) рівній 1МГц.

У збуджувачі використовується опірний генератор (ОГ) з вихідною частотою 5МГц. Тому для отримання ГОЧ застосований подільник частоти на 5 (елемент 2-10).

З головної опірної частоти 1МГц шляхом послідовного ділення утворюється напруга шести еталонних частот: 500, 100, 50, 20, 10 і 4кГц (в блоці 1-6М).

Напруга ГОЧ 1МГц поступає на вихід подільника на 2. На його виході утворюється імпульсна напруга прямокутна форма з частотою чередування імпульсів 500кГц.

Ця напруга подається на вихід блоку 1-6М і на наступний двигун частоти на 5, на виході котрого створюється напруга частоти 100кГц. Вона подається на вихід блоку 1-6М і на входи одночасно двох деталей частоти – на 2 і 5.

В результаті ділення створюється напруга частот 100:2=50кГц і 100:5=20кГц.

Напруга частотою 20кГц подається на вихід блоку і на виходи двох наступних деталей частоти 10кГц (20:2) і 4кГц (20:5) подаються на вихід 1-6М.

Утворення напруги еталонних частот використовується для створення сітки опірних частот: - в 1-му селекторі гармонік (блок 1-1М) – сітки фіксованих частот в діапазоні 49...58мГц через 100кГц (10 частот);

• в другому селекторі гармонік (блок 1-2М) сітки фіксованих частот в діапазоні 5.5...6.4мГц через 100кГц (10 частот);

• в третьому селекторі гармонік (блок 1-4М) – сітки фіксованих частот в діапазоні 28.0...37.9 кГц через 100Гц (100 частот).

Встановлення опірних частот у всіх селекторах гармонік здійснюється або перемикачами В2...В6 з передньої панелі приладу 1-0В, або з допомогою комутаторів КМ2...КМ6.

Цифрові індикаторні лампи дозволяють здійснювати контроль набраної частоти (робочої).

Напруга робочих частот використовується для послідовного перетворення частоти ГПД до значення компенсаційної частоти 94кГц. Напруга компенсаційної частоти (94кГц) служить для автопошуку й автоналаштовування частоти ГПД, а також для формування інформаційного сигналу в приладі В-3.