Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЗАНЯТТЯ7.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
28.11.2019
Размер:
236.47 Кб
Скачать

Заняття №6 збуджувач во-71

1. Основні технічні дані збуджувача.

Збуджувач – основний елемент радіопередавального пристрою. В радіопередавальному пристрої радіостанції Р-140М використовується збуджувач ВО-71 (“ГИАЦИНТ”). В р/ст Р-140Д, Р-140 використовується збуджувач ВО-64 (“НАРЦИС”).

Призначення:

  • для створення напруги високостабільної частоти в діапазоні робочих частот передавача при дискретному встановленні;

- для формування усіх видів радіосигналів, передбачених технічною характеристикою передавача;

- для встановлення необхідного рівня вихідної потужності передавача.

Діапазон частот збуджувача займає смугу частот від 1.5 до 29.9999 МГц при дискретному встановленні робочих частот, кратних 100 Гц, й інтервалі між двома можливими значеннями їх рівному 100 Гц, й визначає в цілому діапазон частот передавача.

Стабільність робочих частот збуджувача визначається стабільністю частоти опорного кварцового генератора при всіх видах радіосигналів, крім телефонних ЧМ сигналів.

Довгочасна нестабільність частоти опорного генератора “ГЕОЦИНТ”, що входить в склад збуджувача ВО-71, за 6 місяців не перевищує ± . Це відповідає абсолютній похибці на вищій частоті збудження - ±3.6Гц.

Види радіосигналів: Всі види радіосигналів , що використовуються в передавачі Р-140М, формуються у збуджувачі:

а) телефонні односмугові сигнали з використанням верхньої ВБ або нижньої (НБ) бічних смуг частот й рівнем напруженості несучої частоти:

-3% - ВБ, НБ 3%;

-10...30% - ВБ, НБ 10%;

- 45---75% - ВБ, НБ 70%.

б) телефонні двосмугові сигнали з використанням обох (верхньої і нижньої) бічних смуг частот для передачі ними одної і тої самої інформації:

- з подавленою несучою частотою – “АККОРД”, 3%;

- з послабленою несучою частотою – “АККОРД”, 10%.

в) телефонні сигнали з частотою модуляції – ЧМ – одноканальна робота передавача;

г) сигнали амплітудного телеграфування – АТ – одноканальна робота передавача;

д) сигнали частотного телеграфування – ЧТ – із зсувами між частотами маніпуляції 125, 200, 250, 400, 500, 800, 1000, 6000Гц; - одноканальна робота передавача;

е) сигнали подвійного частотного телеграфування – ДЧТ із зсувами між частотами маніпуляції 200, 250, 400, 500, 800, 1000Гц – двоканальна телеграфна робота передавача.

Збуджувач забезпечує роботу в режимі “ВНЕШНЯЯ ИНФОРМАЦИЯ” при подачі на його вхід напруги інформації 50мВ частотою 128 ±14кГц.

У збуджувачі передбачена можливість роботи віз зовнішньою кінцевою апаратурою по проміжній частоті 128кГц – режим ВН. ПОДКЛ. І по проміжній частоті 6.222 мГц – режим “ВН.І”.

При телефонній роботі величина напруги вхідного сигналу повинна перебувати в межах від 61 до 1300мВ в смузі частот від 0.3 до 3.4кГц.

Максимальна швидкість маніпуляції при телеграфній роботі 300 Бод.

Вхідна напруга збуджувача складає величину 1.2...3.0В з можливістю регулювання в межах від 0.3 до максимального значення з градаціями 0.15В при вимкненій АРН (автоматичне регулювання напруги) й 1±0.1В при ввімкненні АРН.

Час автоматичного перестроювання збуджувача на будь-яку частоту з моменту перемикання – не більше 1 сек.

Склад збуджувача:

  • прилад 1-0В – блок опірних частот;

  • прилад Б-2 – прилад формування напруги вихідних частот збуджувача;

  • прилад В-3 – прилад формування телефонних й телеграфних сигналів й напруги частоти 10МГц;

  • прилад В-4 – випрямляч для живлення збуджувача.

Принцип роботи збуджувача. Вихідна напруга збуджувача у всьому діапазоні частот повинна мати потрібну стабільність частоти й один з його параметрів (або декілька) (амплітуда, частота) повинен змінюватися по закону інформації, що передається.

Для вирішення першої задачі в збуджувачі ВО-71 застосовується діапазонно-кварцова стабілізація частоти ГПД (генератора плавного діапазону) з компенсацією його нестабільності.

Друга задача вирішується шляхом перетворення частоти (смуги частот) первинного електричного сигналу до значення робочої частоти збуджувача використовуючи для цього напругу опірних частот й напругу частоти ГПД.