Заняття №6 збуджувач во-71
1. Основні технічні дані збуджувача.
Збуджувач – основний елемент радіопередавального пристрою. В радіопередавальному пристрої радіостанції Р-140М використовується збуджувач ВО-71 (“ГИАЦИНТ”). В р/ст Р-140Д, Р-140 використовується збуджувач ВО-64 (“НАРЦИС”).
Призначення:
для створення напруги високостабільної частоти в діапазоні робочих частот передавача при дискретному встановленні;
- для формування усіх видів радіосигналів, передбачених технічною характеристикою передавача;
- для встановлення необхідного рівня вихідної потужності передавача.
Діапазон частот збуджувача займає смугу частот від 1.5 до 29.9999 МГц при дискретному встановленні робочих частот, кратних 100 Гц, й інтервалі між двома можливими значеннями їх рівному 100 Гц, й визначає в цілому діапазон частот передавача.
Стабільність робочих частот збуджувача визначається стабільністю частоти опорного кварцового генератора при всіх видах радіосигналів, крім телефонних ЧМ сигналів.
Довгочасна
нестабільність частоти опорного
генератора “ГЕОЦИНТ”, що входить в
склад збуджувача ВО-71, за 6 місяців не
перевищує ±
.
Це відповідає абсолютній похибці на
вищій частоті збудження - ±3.6Гц.
Види радіосигналів: Всі види радіосигналів , що використовуються в передавачі Р-140М, формуються у збуджувачі:
а) телефонні односмугові сигнали з використанням верхньої ВБ або нижньої (НБ) бічних смуг частот й рівнем напруженості несучої частоти:
-3% - ВБ, НБ 3%;
-10...30% - ВБ, НБ 10%;
- 45---75% - ВБ, НБ 70%.
б) телефонні двосмугові сигнали з використанням обох (верхньої і нижньої) бічних смуг частот для передачі ними одної і тої самої інформації:
- з подавленою несучою частотою – “АККОРД”, 3%;
- з послабленою несучою частотою – “АККОРД”, 10%.
в) телефонні сигнали з частотою модуляції – ЧМ – одноканальна робота передавача;
г) сигнали амплітудного телеграфування – АТ – одноканальна робота передавача;
д) сигнали частотного телеграфування – ЧТ – із зсувами між частотами маніпуляції 125, 200, 250, 400, 500, 800, 1000, 6000Гц; - одноканальна робота передавача;
е) сигнали подвійного частотного телеграфування – ДЧТ із зсувами між частотами маніпуляції 200, 250, 400, 500, 800, 1000Гц – двоканальна телеграфна робота передавача.
Збуджувач забезпечує роботу в режимі “ВНЕШНЯЯ ИНФОРМАЦИЯ” при подачі на його вхід напруги інформації 50мВ частотою 128 ±14кГц.
У збуджувачі передбачена можливість роботи віз зовнішньою кінцевою апаратурою по проміжній частоті 128кГц – режим ВН. ПОДКЛ. І по проміжній частоті 6.222 мГц – режим “ВН.І”.
При телефонній роботі величина напруги вхідного сигналу повинна перебувати в межах від 61 до 1300мВ в смузі частот від 0.3 до 3.4кГц.
Максимальна швидкість маніпуляції при телеграфній роботі 300 Бод.
Вхідна напруга збуджувача складає величину 1.2...3.0В з можливістю регулювання в межах від 0.3 до максимального значення з градаціями 0.15В при вимкненій АРН (автоматичне регулювання напруги) й 1±0.1В при ввімкненні АРН.
Час автоматичного перестроювання збуджувача на будь-яку частоту з моменту перемикання – не більше 1 сек.
Склад збуджувача:
прилад 1-0В – блок опірних частот;
прилад Б-2 – прилад формування напруги вихідних частот збуджувача;
прилад В-3 – прилад формування телефонних й телеграфних сигналів й напруги частоти 10МГц;
прилад В-4 – випрямляч для живлення збуджувача.
Принцип роботи збуджувача. Вихідна напруга збуджувача у всьому діапазоні частот повинна мати потрібну стабільність частоти й один з його параметрів (або декілька) (амплітуда, частота) повинен змінюватися по закону інформації, що передається.
Для вирішення першої задачі в збуджувачі ВО-71 застосовується діапазонно-кварцова стабілізація частоти ГПД (генератора плавного діапазону) з компенсацією його нестабільності.
Друга задача вирішується шляхом перетворення частоти (смуги частот) первинного електричного сигналу до значення робочої частоти збуджувача використовуючи для цього напругу опірних частот й напругу частоти ГПД.