Методичні вказівки до практичних та лабораторних робіт "Оцінка впливів на навколишнє середовище (овнс) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд (дбн а.2.2-1-2003).

1. Вступ.

Сертифікація та стандартизація в галузі охорони навколишнього середовища та здоров'я населення.

Сертифікат (від французької або латинської) –це документ, який засвідчує той чи інший факт. Наприклад, сертифікат якості – документ, який видається компетентними органами й засвідчує якість продукції (товару) тощо.

Якість продукції – це сукупність її властивостей, які обумовлюють здатність задовольняти потреби у відповідності з їх призначенням.

В сучасних умовах якість продукції охоплює не тільки споживчі, але й технологічні властивості продукції, надійність, довговічність, її екологічну безпеку, тощо.

Складові частини властивостей якості продукції характеризуються за допомогою безупинних або дискретних величин, які мають назву показників якості продукції. Показники якості продукції встановлюються об'єктивними методами.

Керування якістю продукції - це встановлення й підтримка її рівня, шляхом систематичного контролю показників якості установленим вимогам (стандартам, технічним умовам та іншим нормативно-технічним документам) й цілеспрямованого впливу на умови та фактори, від яких залежить якість продукції (якість документів, обладнання, інструмента, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів, кваліфікація виробників).

Важливим елементом в керуванні якістю продукції є найбільш повне використання науки й техніки в відповідності з вимогами споживачів, призначенням й умовами використання, вимогами техніки безпеки, відсутності токсичності та негативного впливу на оточуюче середовище.

Особливе місце в забезпеченні високої якості продукції належить стандартизації.

Стандарт (від англійської) в широкому розумінні, це зразок, еталон, модель, які прийняті за вихідні для зіставлення з ними інших об'єктів; нормативно-технічний документ по стандартизації, який встановлює комплекс норм, правил, вимог до об'єкта стандартизації й затверджений компетентним органом.

Стандарт може бути розроблений на матеріально-технічні предмети (продукцію, еталони, зразки речовини) норми, правила,вимоги організаційно-методичного та загально технічного характеру.

Стандарти розповсюджуються на усі сфери діяльності людини: науку, техніку, промисловість, сільське господарство, виробництво, будівництво, охорону здоров'я, транспорт, тощо.

Стандартизація – це процес установлення й застосування стандартів.

Згідно міжнародного визначення стандартизація - це процес установлення й застосування правил із метою упорядкування діяльності у визначеній галузі на користь й за участю усіх заінтересованих сторін, в частковості для дотримання вимог техніки безпеки, містобудування, охорони навколишнього середовища, тощо.

1.1. Стандартизація й нормування в галузі охорони навколишнього природного середовища.

Екологічна стандартизація й нормування проводяться з метою встановлювання комплексу обов'язкових норм, правил, вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки.

Державні стандарти в галузі охорони навколишнього природного середовища є обов'язковими для виконання і визначають поняття й терміни, режим використання й охорони природних ресурсів, методи контролю за станом навколишнього природного середовища, вимоги щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища, інші питання, пов'язані з охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів. ( Частина перша статті 32 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1642-III ( 1642-14 ) від 06.04.2000 р. )

Екологічні стандарти розробляються й вводяться в дію в порядку, що встановлюється законодавством України.

Екологічні нормативи встановлюють гранично допустимі викиди та скиди у навколишнє природне середовище забруднюючих хімічних речовин, рівні допустимого шкідливого впливу на нього фізичних та біологічних факторів. ( Частина перша статті 33 в редакції Закону № 1642-III (1642-14) від 06.04.2000 р.)

Законодавством України можуть встановлюватися нормативи використання природних ресурсів та інші екологічні нормативи.

Екологічні нормативи повинні встановлюватися з урахуванням вимог санітарно-гігієнічних та санітарно-протиепідемічних правил і норм, гігієнічних нормативів. ( Частина третя статті 33 в редакції Закону № 1642-III (1642-14) від 06.04.2000 р. )

Нормативи гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин у навколишньому природному середовищі та рівні шкідливих фізичних та біологічних впливів на нього є єдиними для всієї території України. (Частина четверта статті 33 із змінами, внесеними згідно із Законом № 198-IV (198-15) від 24.10.2002 )

У разі необхідності для курортних, лікувально-оздоровчих, рекреаційних та інших окремих районів можуть встановлюватися більш суворі нормативи гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне

середовище.

Екологічні нормативи розробляються й вводяться в дію спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів та іншими уповноваженими на те державними органами відповідно до законодавства України. ( Частина шоста статті 33 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1642-III (1642-14) від 06.04.2000 р.)