Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
методичні вказівки по виконанню ЛПЗ.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
346.11 Кб
Скачать

Лабораторна робота №4

Тема заняття: Визначення корозійних властивостей бензину

Мета заняття: Навчитися визначати корозійну активність палив при випробуванні «на мідну пластину»

Матеріально-технічне забезпечення: Зразок нафтопродукту,Прилад для визначення корозійної активності палив, мідна пластина, шліфувальний папір, розчин етилового спирту.

Правила техніки безпеки: Дослід проводити на відповідно обладнаному робочому місці при включеній витяжці, впевнитися в наявності засобів пожежогасіння, дослід проводити в присутності викладача, не допускати попадання палива на відкриті ділянки тіла.

Хід заняття

п/п

Послідовність виконання завдання

Технічні умови

1

2

3

4

5

6

7

Повторити правила техніки безпеки

Ознайомитися з теоретичними відомостями Про корозійний вплив палив на деталі двигуна

Ознайомитися з будовою приладу для визначення корозійної активності палив

Ознайомитися з порядком проведення досліду.

Скласти прилад і провести випробування корозійної активності «на мідну пластину».

По одержаних результатах зробити висновок про придатність досліджуваного палива.

Оформити звіт

В методичних вказівках

Дослід проводити згідно з порядком проведення.

При вмісті сірководню в бензині до 0,0003% вважають що паливо витримало випробування, а вміст вільної сірки при цьому становить 0,0015%, що мало впливає на корозійну активність.

Контрольні питання: Як впливає корозійна активність на якість бензину? В чому полягає суть визначення корозійної активності?

Питання для звіту Описати послідовність визначення корозійної активності при випробуванні «на мідну пластину». Намалювати схему приладу для визначення активної сірки.

Домашнє завдання: Повторити низькотемпературні властивості

Корозійні властивості

Одна з основних вимог до нафтопродуктів — це мінімальна корозія металів, з якими вони контактують. Під корозією розуміють самовільне руйнування твердих тіл внаслідок хімічних і електрохімічних процесів, що розвиваються на поверхні тіл при їх взає­модії із зовнішнім середовищем. За механізмом проходження ко­розійного процесу розрізняють корозію хімічну і електрохімічну.

Хімічна корозія є результатом хімічної взаємодії корозійно-агресивних продуктів з металом у відсутності електроліту. Електрохімічна корозія — основний вид корозійного руйнування металів, з яким доводиться мати справу при експлуатації й зберіганні техніки.

Корозія металів відбувається внаслідок їх взаємодії з хімічно активними речовинами, що містяться в нафтопродуктах (водорозчинні кислоти, луги, органічні кислоти тощо). Від вуглеводнів нафтопродукту метали не кородують.

Сірчисті сполуки за корозійною агресивністю поділяються на активні і неактивні. При згорянні як активні, так і неактивні сполуки утворюють сірчистий і сірчаний ангідриди. Дуже важливо при експлуатації двигунів на паливі з високим вмістом сірки підтримувати оптимальний тепловий режим , оскільки в зоні високих температур виявляється газова корозія, а в зоні низьких температур — рідинна корозія.

Сірка шкідлива не тільки з точки зору корозійного зношування деталей, а також і тому, що при роботі двигунів на паливі з високим вмістом сірки утворюється більше твердого і щільного нагару, частинки якого, потрапляючи в оли­ву, прискорюють зношування циліндро-поршневої групи, зменшують термін роботи самої оливи.

Сірчисті сполуки, присутні в бензинах, беруть участь в нагароутворенні і чим більший вміст сірки в бензині, тим більша кількість нагару:

Вміст сірки в бензині, % 0,046 0,100 0,200 0,367

Маса нагару в двигуні, г 1,90 2,93 4,26 5,67

У технічних умовах при визначенні якості бензинів передбачається оцінка їх корозійної активності — так зване випробування "на мідну пластинку", оскільки сірка і її сполуки особливо сильно діють на мідь і її сплави. Прийнято два методи випробування палив на "мідну пластинку" — стандартний та прискорений. За стандартним методом випробування триває 3 год. при температурі 50 °С, за прискореним методом 18 хв. при температурі 100 °С

Якщо паливо витримало випробування, то це свідчить про те, що вміст сірководню в бензині не більше 0,0003 %, а вільної сірки — 0,0015 %. У таких концентраціях указані сполуки мало впли­вають на корозійну активність бензинів.

Водорозчинні кислоти і луги є, як правило, випадковими домішками в бензинах. У відповідності з технічними умовами водна витяжка автомобільних бензинів повинна мати нейтральну реакцію.

Схема приладу для визначення активної

сірки (на «мідній пластинці»)

1 — водяна баня; 2 — колба з паливом; З — пластинка з рафінованої міді; 4 — холодильник

Порядок виконання

  1. Очистити мідну пластину від плям, царапин, корозії.

  2. Зважити пластину з точністю до 0,0002г.

  3. Помістити пластину в колбу як показано на схемі.

  4. Пропустити паливо через паперовий фільтр.

  5. Залити 100 мл. палива в колбу.

  6. Зібрати прилад згідно схеми.

  7. Нагріти колбу до температури 100*С і витримати при ній протягом 18 хв..

  8. По проходженні 18 хв. окислення паливо зливають і заливають свіжу порцію палива.

  9. Після окислення другої порції дослід проводять з третью порцією свіжого палива.

  10. По закінченню досліду пластину промити в спиртобензольній суміші і дистильованій воді.

  11. провести зважування повторне пластини.

  12. Визначити вміст сполук сірки по формулі:

m-m1/m * 100%

де, m- маса пластини до проведення досліду;

m1-маса пластини після проведення досліду.

13. Якщо значення буде менше за 0,0015%, то вважають, що вміст сірки і сірчистих сполук мало впливає на корозійні властивості.