3. Форми державного регулювання інвестиційної діяльності.

Державне регулювання інвестиційної діяльності здійс­нюється з метою реалізації економічної, науково-технічної і соці­альної політики. Воно визначається показниками економічного і соціального розвитку України.

Державне регулювання умов інвестиційної діяльності здійснюється шляхом прямого (адміністративно-правового) та непрямого втручання в інвестиційну діяльність.

Прямі форми державного регулювання інвестиційної діяльності:

- прийняття законів та інших нормативних актів, що регулюють інвестиційну діяльність;

- надання фінансової допомоги у вигляді дотацій, субсидій, субвенцій, бюджетних позик на розвиток окремих регіонів, галузей, виробництв;

- встановлення державних норм та стандартів;

- встановлення антимонопольних заходів регулювання участі інвестора у приватизації власності;

- визначення умов користування землею, водою та іншими природними ресурсами;

- проведення обов'язкової державної експертизи інвестиційних програм та проектів будівництва;

- забезпечення захисту інвестицій тощо.

Відносини, що виникають при здійсненні інвестиційної діяльності на Україні, регулюються Законом «Про інвестиційну діяльність» від 18 вересня 1991 р. та іншими законодавчими акта­ми України. Інвестиційна діяльність суб'єктів України за її межа­ми регулюється законодавством іноземної держави, на території якої ця діяльність здійснюється, відповідними договорами Укра­їни, а також спеціальним законодавством України.

Інвестиційну діяльність держава регулює і через захист інвестицій — це комплекс організаційних, технічних та правових заходів, спрямованих на створення умов, які сприяють збережен­ню інвестицій, досягненню цілі внесення інвестицій, ефективній діяльності об'єктів інвестування та реінвестування, захисту за­конних прав та інтересів інвесторів, у тому числі права на отри­мання прибутку (доходу) від інвестицій.

Основними формами непрямого регулювання державою інвестиційної діяльності є:

- Бюджетно-податкова політика держави направлена, у першу чергу, на систему заходів, пов'язаних з перерозподілом до­ходів підприємств і громадян країни, з метою оптимального фор­мування дохідної частини бюджету й збереження у підприємств ринкових стимулів до інвестиційної діяльності та одержання при­бутків. Оскільки бюджет складається з доходної та витратної частини, то і бюджетні методи регулювання інвестиційної діяль­ності можна розділити за двома напрямками: податкова політика держави та державне управління видатковою частиною бюджету.

- Податкова політика держави вважається одним із най­вагоміших напрямків регулювання інвестиційної діяльності. Важлива роль в активізації інвестиційної діяльності засобами по­даткової політики належить загальному рівню оподаткування та ставкам окремих податків, які формують обсяги прибутків гос­подарюючих суб'єктів. Стратегічною метою податкової політи­ки є створення стабільної податкової системи, яка забезпечувала б достатній обсяг надходжень до бюджетів усіх рівнів, ефективне функціонування економіки, створення умов для подальшого інтегрування України до світової економіки.

- Державне управління видатковою частиною бюджету є дієвим механізмом або засобом впливу на економічне зростання й підвищення інвестиційної активності. Бюджетне регулювання інвестицій здійснюється переважно через: визначення обсягів бю­джетного фінансування та кредитування для пріоритетних галу­зей економіки; державні контракти, за допомогою яких можна регулювати інвестиційну активність підприємств недержавної форми власності, продукція яких є важливою необхідністю для державного споживання.

- Значний вплив на рівень інвестиційної активності має грошово-кредитна політика держави, яка проводиться Націо­нальним банком України, і в рамках якої можуть застосовувати­ся інструменти прямого державного регулювання. У даному ви­падку об'єктом регулювання виступає грошова маса, яка у від­повідних співвідношеннях з основними макроекономічними по­казниками позитивно або негативно впливає на економічне зро­стання в країні та на рівень інвестиційної активності. Суб'єктом грошово-кредитної політики виступає НБУ, який здійснює гро­шову емісію та за допомогою арсеналу засобів впливає на рішення суб'єктів господарювання про доцільність інвестування.

- Значний вплив на рівень інвестиційної активності в Ук­раїні має й амортизаційна політика, яка має бути спрямована на підвищення фінансової заінтересованості суб'єктів господарю­вання у здійсненні інвестицій в основний капітал за рахунок коштів власних амортизаційних фондів.

- Для активного економічного зростання та підвищення інвестиційної активності важливого значення має також держав­не регулювання фондового ринку, інноваційна політика держави та політика заохочення іноземних інвестицій в економіку країни.

Перелік і вплив засобів державного регулювання на інвестиційну діяльність можна продовжити й іншими напрямка­ми. Зокрема, актуальними сьогодні є:

а) проведення єдиної державної регулятивної політики у сфері під­приємництва, спрямованої на досягнення оптимального рівня регулювання державою підприємницької діяльності, визначен­ня правових засад державної підтримки малого підпри­ємництва, регулювання процедури ліцензування та перегляду нормативно-правових актів із регулювання підприємницької діяльності в окремих секторах економіки з метою підвищення ефективності та конкурентоспроможності суб'єктів госпо­дарської діяльності;

б) державна політика у сфері приватизації, яка спрямовується на: інвестиційну та інно­ваційну приватизацію великих підприємств та підприємств-монополістів за окремими планами шляхом продажу кон­трольних пакетів акцій промисловим інвесторам; технічне та технологічне поновлення підприємств за рахунок частини коштів, що надійдуть від приватизації;

в) державна аграрна політика, основним завданням якої є утвер­дження повноцінного ринку землі, сучасних земельно-оренд­них та іпотечних відносин, запровадження економічних сти­мулів раціонального використання та охорони земель, застосу­вання дозволених нормами COT механізмів захисту національ­ного аграрного ринку.

_____________________________________________________

Підсумок до теми 8.

1. Завданням державної інвестиційної політики є розвиток інвестиційної діяльності, спрямований на ство­рення привабливого інвестиційного середовища та суттєвого на­рощування обсягів інвестицій.

2. Державне регулювання інвестиційної діяльності здійс­нюється з метою реалізації економічної, науково-технічної і соці­альної політики. Воно визначається показниками економічного і соціального розвитку України.

3. Державне регулювання умов інвестиційної діяльності здійснюється шляхом прямого (адміністративно-правового) та непрямого втручання в інвестиційну діяльність.