III. Оцінка обстановки, яка склалася на ог у надзвичайній ситуації

3.1. Оцінка хімічної обстановки.

3.1.1. Визначають глибину зони можливого зараження(г).

а) спочатку визначають еквівалентну кількість НХР у первинній хмарі (Qe₁₎:

Qe₁ =K₁ ∙ K₃ ∙ K₅ ∙ K₇ ∙ Q₀, (т) (3.1)

де: К₁ - коефіцієнт, який залежить від умов зберігання НХР ( табл.1);

К₃ - коефіцієнт, рівний відношенню граничної токсодози хлору до граничної токсодози інших НХР (табл.1);

К₅ - коефіцієнт, який враховує ступінь вертикальної стійкості атмосфери:

при інверсії К₅=1, при ізотермії К₅=0.23 і при конвекції К₅=0.08;

К₇ - коефіцієнт, який враховує вплив температури повітря (табл.1);

Q₀ - кількість викинутої НХР.

б) за табл. 2 визначають глибину зони хімічного зараження первинною хмарою НХР (Г₁).

Глибина зони зараження первинною хмарою НХР визначається залежно від еквівалентної кількості речовини у первинній хмарі і швидкості вітру. Для значень еквівалентної кількості речовини, які не наведені в табл.2 Г₁ визначається інтерполяцією двох найближчих значень.

Приклад: Розрахункова кількість Q_e1=1,66 т

За умовою: V_в=5м/с

Тоді: Г₁= 1,68+(2,91-1,68)(1,66-1)/(3-1) = 2,09 (км)

в) визначають еквівалентну кількість НХР у вторинній хмарі(Qe₂):

Qe₂ = (1-K₁) ∙ K₂ ∙ K₃∙ K₄ ∙ K₅ ∙ K₆ ∙ K₇ ∙ (т) (3.2)

де: К₂ - коефіцієнт, який залежить від фізико-хімічних властивостей НХР ( табл. 1);

К₄ - коефіцієнт, який враховує швидкість вітру ( табл.3);

К₆ - коефіцієнт, який залежить від часу, що минув після початку аварії та тривалості випаровування речовини;

d - густина НХР, що розлилася, т/м³ ( табл. 1 );

h – товщина шару розлитої НХР, м (при вільному розливі h=0,05 м), при розливі у піддон h = (H – 0,2) м, де Н – висота піддону.

г) розраховується коефіцієнт К₆:

К₆=N^0,8, при N<Т (3.3)

К₆=Т^0,8, при N≥T

де: N - час після аварії, на який оцінюється обстановка (год.)

T - тривалість випаровування (вражаючої дії) НХР, год.

(3.4)

д) для знайденої величини Q_e2 визначають глибину зони хімічного зараження вторинною хмарою НХР (Г₂ ) за допомогою табл.2 (за аналогією з Г₁ ).

Отримані значення Г₁ і Г₂ – це максимальні значення зон зараження первинною або вторинною хмарою, що визначається в залежності від еквівалентної кількості речовини і швидкості вітру.

е) повна глибина зони зараження Г_п, що залежить від дії первинної і вторинної хмари НХР, визначається за формулою:

Г_П = Г₁₍₂₎ + 0.5 ∙ Г₂₍₁₎ (3.5)

де: Г₁₍₂₎ - більша за розміром Г₁ і Г₂;

Г₂₍₁₎ - менша за розміром Г₁ і Г₂;

є) Отримане значення повної глибини зараження Г_п порівнюється з максимально можливим значенням глибини переносу повітряних мас Г_п^' , що визначається за формулою:

Г′_п = N · V_п , (км) (3.6)

де: N - час від початку аварії, год ;

V_п - швидкість переносу переднього фронту зараженого повітря при даній швидкості і ступені вертикальної стійкості повітря, км/год ( табл. 4).

За кінцеву розрахункову глибину зони зараження (Г) приймається менше з величин Г _п і Г′_п.

Г= min (Г _п ; Г′_п)