
- •Міністерство освіти і науки україни, молоді та спорту
- •Національний університет “ львівська політехніка“
- •Прогнозування, оцінка наслідків і збитків при аваріях на хімічно-небезпечних об’єктах та проведення захисних заходів
- •Методичні вказівки
- •I. Мета і завдання роботи
- •II. Зміст і оформлення роботи
- •III. Оцінка обстановки, яка склалася на ог у надзвичайній ситуації
- •3.1. Оцінка хімічної обстановки.
- •3.1.1. Визначають глибину зони можливого зараження(г).
- •3.1.2. Визначають площу зони фактичного зараження (Sф) хмарою нхр.
- •Результати оцінки хімічної обстановки
- •4.1 Оцінка захисної споруди за вмістимістю.
- •Розрахунок сховища.
- •4.2. Оцінка захисних властивостей сховища від можливого радіоактивного ураження
- •4.3. Оцінка захисної споруди за життєзабезпеченням
- •4.3.1. Норми (w норм.) зовнішнього повітря, що подається в захисну споруду:
- •4.3.2. Послідовність оцінки:
- •V. Оцінка збитків від наслідків нс природного і техногенного походження
- •5.1. Порядок розрахунку збитків за типами надзвичайних ситуацій
- •5.2. Розрахунок збитків від втрати життя та здоров'я населення
- •5.2.1. Розрахують кількість людей в місті, що потрапили в зону фактичного зараження нхр:
- •Основні види збитків, характерних для різних типів нс
- •VI. Графічний додаток
- •6.3. Графічне зображення зони хімічного зараження нхр.
- •Завдання №
- •А. Ситуація на ог характеризується такими параметрами:
- •Б. Можливі втрати населення внаслідок нс (викид нхр):
- •Розрахункові таблиці
- •Глибина зони можливого зараження нхр, км
- •Можливі втрати населення та працівників, що опинилися у зоні зараження нхр, %
- •Список літератури
III. Оцінка обстановки, яка склалася на ог у надзвичайній ситуації
3.1. Оцінка хімічної обстановки.
3.1.1. Визначають глибину зони можливого зараження(г).
а) спочатку визначають еквівалентну кількість НХР у первинній хмарі (Qe1):
Qe1 =K1 ∙ K3 ∙ K5 ∙ K7 ∙ Q0, (т) (3.1)
де: К1 - коефіцієнт, який залежить від умов зберігання НХР ( табл.1);
К3 - коефіцієнт, рівний відношенню граничної токсодози хлору до граничної токсодози інших НХР (табл.1);
К5 - коефіцієнт, який враховує ступінь вертикальної стійкості атмосфери:
при інверсії К5=1, при ізотермії К5=0.23 і при конвекції К5=0.08;
К7 - коефіцієнт, який враховує вплив температури повітря (табл.1);
Q0 - кількість викинутої НХР.
б) за табл. 2 визначають глибину зони хімічного зараження первинною хмарою НХР (Г1).
Глибина зони зараження первинною хмарою НХР визначається залежно від еквівалентної кількості речовини у первинній хмарі і швидкості вітру. Для значень еквівалентної кількості речовини, які не наведені в табл.2 Г1 визначається інтерполяцією двох найближчих значень.
Приклад: Розрахункова кількість Qe1=1,66 т
За умовою: Vв=5м/с
Тоді: Г1= 1,68+(2,91-1,68)(1,66-1)/(3-1) = 2,09 (км)
в) визначають еквівалентну кількість НХР у вторинній хмарі(Qe2):
Qe2
= (1-K1)
∙ K2
∙
K3∙
K4
∙ K5
∙ K6
∙ K7
∙
(т) (3.2)
де: К2 - коефіцієнт, який залежить від фізико-хімічних властивостей НХР ( табл. 1);
К4 - коефіцієнт, який враховує швидкість вітру ( табл.3);
К6 - коефіцієнт, який залежить від часу, що минув після початку аварії та тривалості випаровування речовини;
d - густина НХР, що розлилася, т/м3 ( табл. 1 );
h – товщина шару розлитої НХР, м (при вільному розливі h=0,05 м), при розливі у піддон h = (H – 0,2) м, де Н – висота піддону.
г) розраховується коефіцієнт К6:
К6=N0,8, при N<Т (3.3)
К6=Т0,8, при N≥T
де: N - час після аварії, на який оцінюється обстановка (год.)
T - тривалість випаровування (вражаючої дії) НХР, год.
(3.4)
д) для знайденої величини Qe2 визначають глибину зони хімічного зараження вторинною хмарою НХР (Г2 ) за допомогою табл.2 (за аналогією з Г1 ).
Отримані значення Г1 і Г2 – це максимальні значення зон зараження первинною або вторинною хмарою, що визначається в залежності від еквівалентної кількості речовини і швидкості вітру.
е) повна глибина зони зараження Гп, що залежить від дії первинної і вторинної хмари НХР, визначається за формулою:
ГП = Г1(2) + 0.5 ∙ Г2(1) (3.5)
де: Г1(2) - більша за розміром Г1 і Г2;
Г2(1) - менша за розміром Г1 і Г2;
є) Отримане значення повної глибини зараження Гп порівнюється з максимально можливим значенням глибини переносу повітряних мас Гп' , що визначається за формулою:
Г′п = N · Vп , (км) (3.6)
де: N - час від початку аварії, год ;
Vп - швидкість переносу переднього фронту зараженого повітря при даній швидкості і ступені вертикальної стійкості повітря, км/год ( табл. 4).
За кінцеву розрахункову глибину зони зараження (Г) приймається менше з величин Г п і Г′п.
Г= min (Г п ; Г′п)