Зоологія лабораторна робота №1

Тема. Особливості організації різних типів підцарства Найпростіші.

Мета. Вивчити будову і особливості процесів життєдіяльності характерних представників різних типів підцарства Найпростіші

Обладнання та об’єкти дослідження : мікроскопи, предметні та покривні скельця, готові мікропрепарати, препарувальні голки, фільтрувальний папір, культури різних найпростіших, ілюстрації найпростіших, таблиці.

Короткий інформаційний матеріал

Визначальною рисою найпростіших тварин є їх одноклітинність. Тіло цих тварин морфологічно відповідає одній клітині, та разом з тим, це цілком самостійний організм зі всіма притаманними йому функціями.

Назовні клітина має оболонку глікокалікс під якою розміщується мембрана. У багатьох одноклітинних утворюється назовні пелікула та інші оболонки. Клітини деяких одноклітинних тварин (наприклад арцели або форамініфери) знаходяться всередині черепашки, утвореної з органічної речовини або вуглекислого кальцію. У таких форм, як радіолярії є внутрішньоклітинний скелет із сірчанокислого стронцію або кремнезему. Під мембраною розмішується основна маса цитоплазми, що складається з двох шарів: зовнішнього, більш світлого та щільного, що носить назву ектоплазми, та внутрішнього шару, ендоплазми, в якому розташовуються органели, які характерні сукаріотичній клітині. Давайте згадаємо їх.

Для переважної більшості одноклітинних характерна наявність спеціалізованих органоїдів руху, що можуть бути представлені як тимчасовими (псевдоподії), так і постійними (джгутики, війки) похідними цитоплазмами. Джгутики та війки мають подібну будову (2 + 9 мікротрубочок), але у них різний характер роботи. Рух війок нагадує рух маятника, а джгутики рухаються хвильоподібно або гвинтоподібно. Частина джгутика або війки, яка заглиблена у клітину, має назву базального тільця, що містить мітохондрії. Характерними органелами для одноклітинних є вакуолі.

Травні вакуолі забезпечують перетравлення їжі, яка надходить до клітини. До травних вакуоль підходять лізосоми, їх ферменти допомагають перетравлювати їжу, а неперетравлені рештки викидаються із клітини у будь-якому місці, до якого підходить травна вакуоля (наприклад у амеби), або через особливі отвори (наприклад порошицю у інфузорії-туфельки).

Скоротливі вакуолі мають переважно мешканці прісних водойм. Це пов'язано з тим, що концентрація солей у прісній воді значно нижча, ніж у цитоплазмі клітин одноклітинних тварин, і тому, за законом Осмоса, вода з навколишнього середовища надходить до клітини, підвищуючи внутрішньо-клітинний тиск. Щоб клітина не зруйнувалася, скоротлива вакуоля періодично скорочується, виводячи надлишки води з клітини. Разом з водою виводяться розчинені в ній продукти обміну речовин. Частота скорочення вакуолей залежить від концентрації солей в оточуючому середовищу: чим вона нижча, тим частіше скорочення. Діяльність скоротливої вакуолі має значення і для дихання, оскільки сприяє надходженню через мембрану клітини води з розчиненим у ній киснем.

Для одноклітинних характерна здатність до утворення особливої стадії - цисти. На цій стадії одноклітинні тварини заокруглюються, відкидають або втягують органоїди руху і покриваються щільною оболонкою. Період активного життя припиняється і настає стан спокою. В шцистованому стані одноклітинні тварини можуть переживати значне зниження температури, висихання водойм. З настанням сприятливих умов вони виходять з цист і повертаються до активної жи пгдіяльності.

Одноклітинні тварини не втрачають житгєздатності на стадії цисти тривалий час. Для деяких з них відоме виживання цист протягом 5-8 і навіть 16 років.

Значення стадії цисти не обмежується лише перенесенням несприятливих умов. Підхоплені вітром, цисти можуть переноситися на значні відстані і виконують, таким чином, не лише захисну функцію, а й служать основним засобом розповсюдження найпростіших по всій земній куля.

Подразливість - здатність організмів певним чином реагувати на зміни навколишнього середовища. Подразливість виявляється у формі таксисів.

Таксиси - реакції у відповідь на подразники, що проявляються у формі руху за напрямком до (позитивний таксис) або від (негативний таксис) джерела подразнення.

Розмноження може здійснюватися як нестатевим так і статевим способами. Найпростішою формою нестатевого розмноження є поділ клітини навпіл, внаслідок чого утворюються дві дочірні клітини. Можлива і така форма, коли ядро клітини поділяється багаторазово. Потім навколо кожного новоутвореного ядра відокремлюється цитоплазма і материнська клітина поділяється на певну кількість дочірних (шизогонія).

Статевий процес може відбуватися або внаслідок злиття статевих клітин (наприклад у форамініфер) або може здійснюватись як обмін спадковою інформацією між двома особинами внаслідок переходу частини ядра із однієї клітини до іншої і навпаки, як у інфузорії-туфельки. Внаслідок такого обміну спадковою інформацією підвищується стійкість організмів до несприятливих умов існування та їхня спадкова мінливість.