Хід роботи

1.Вивчити особливості будови та розмноження листостеблових мохів на прикладі живих екземплярів зозулиного моху та мікропрепаратів. Зарисувати зовнішній вигляд чоловічого та жіночого гаметофітів, архегонії, антеридії, коробочку спорогона із спорами, спорофіт; проростання спори і формування гаметофіту .

2.Розглянути зовнішній вигляд плауна булавовидного, знайти спороносні колоски. Зарисувати схему життєвого циклу, позначивши: 1) загальний вигляд плауна; 2) стробіл плауна; 3) спорофіл; 4) спорангій; 5) спори .

3.Вивчити особливості будови та розмноження хвощеподібних на прикладі хвоща польового. розмноження папоротеподібних. Зарисувати схему життєвого циклу.

4.За допомогою гербарного матеріалу, живих рослин та ілюстрацій ознайомитись із різноманітністю мохів, плаунів, хвощів та папоротей. Виписати представників цих відділів рослин.

Лабораторна робота №7

Тема. Будова, розмноження та різноманітність голонасінних.

Мета. Вивчити особливості будови та розмноження голонасінних на прикладі сосни звичайної, ознайомитися із різноманітністю голонасінних.

Обладнання та об’єкти дослідження: живі, фіксовані або гербарні зразки сосни звичайної (голки з шишками різного віку, пилок, мікропрепарати повздовжнього розрізу шишки), гербарні зразки та колекція шишок різних видів голонасінних.

Довідковий матеріал

Голонасінні належать до насіннєвих рослин.

На відміну від вищих спорових рослин, у яких спори одноклітинні в насіннєвих рослин насіння багатоклітинне.

У насіннєвих рослин відбувається редукція гаметофіту. У голонасінних чоловічий гаметофіт утворюється із мікроспори у мікроспорангії і складається всього із двох клітин — сифоногенної (від грец. сифон — трубка і генао —народжувати), або клітини пилкової трубки, і генеративної, або спермагенної клітини (від грец. сперма — сім'я).

Жіночий гаметофіт формується з мегаспори в мегаспорангії, який знаходиться всередині насінного зачатка і називається нуцелусом (від лат. нуцелла — горішок), зверху нуцеллус вкритий покривами, або інтегументами (віл лат. інтегументум — покрив) які на верхівці не зростаються і утворюють пилковхід, або мікропіле (мікрос — малий, піле — ворота). Поживна тканина нуцелуса називається первинним ендоспермом. Як правило всередині жіночого гаметофіту міститься два архегонія.

Статевий процес у голонасінних не залежить від наявності води, що дає їм значну перевагу над вищими споровими рослинами.

Голонасінні переважно дерева, рідше чагарники, або здерев'янілі ліани. Для них характерно моноподіальне галуження стебла. У більшості голонасінних відсутні судини, деревина утворена лише трахеїдами, з яких тонкостінні виконують провідну функцію, а товстостінні — механічні.

За будовою листків голонасінні поділяються на дві групи — з дрібними та великими листками. За деякими винятками голонасінні вічнозелені рослини.

Найчисленніша група голонасінних — клас Хвойні.

Гілки хвойних розміщуються кільцями, листки голчасті, або лускоподібні. Мікро- та макроспорофіли зібрані в шишки (чоловічі та жіночі стробіли).

Типовим представником хвойних є сосна звичайна. Сосна має два типи пагонів: вкорочені та видовжені. Вкорочені пагони несуть хвоїнки, які зібрані попарно. На верхівках видовжених пагонів розміщуються дрібні, поодинокі (рідше по дві-три) шишки зеленого кольору з темно-червоним, або буруватим відтінком. При основі однорічних видовжених пагонів розміщуються мікростробіли, які мають золотисто-жовтий колір. Крім того, на гілках сосни є ще зелені конусоподібні шишки із закритими лусками (дворічні) та коричнево-бурі дерев'янисті шишки (трирічні) з відкритими лусками, при основі яких знаходиться достигле насіння.

Шишки складаються із осі та лусок. У однорічних шишках можна побачити покривні та насінні луски, які пізніше зростаються.

Чоловічі шишки складаються також із осі та лусок, які мають вигляд плоских листочків із загнутими угору широким зовнішнім краєм. На зовнішньому боці луски розміщуються по два великих опуклих пилкових мішки, де дозріває пилок. Дозріле пилкове зерно вкрите двома оболонками: екзиною (зовнішньою) та інтиною (внутрішньою). У сосни звичайної екзина на протилежних полюсах пилку відшаровується і утворює дві повітряні камери.

Пилкове зерно, потрапивши на насінний зачаток проростає за допомогою сифоногенної клітини. У пилкову трубку входить генеративна клітина, в якої утворюються чоловічі статеві клітини. У насінному зачатку, як правило запліднюється лише одна яйцеклітина, а другий спермій та архегоній гинуть. У насінні поєднані спорофіт (зародок) та гаметофіт (ендосперм).