
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота №2
- •Хід роботи.
- •Лабораторна робота №3
- •Хід роботи.
- •Лабораторна робота №4
- •Довідковий матеріал.
- •Хід роботи.
- •Лабораторна робота №5
- •Довідковий матеріал
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота №6
- •Довідковий матеріал
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота №7
- •Довідковий матеріал
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 8
- •Хід роботи
- •Зоологія лабораторна робота №1
- •Короткий інформаційний матеріал
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота №2
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота №3
- •Хід роботи.
- •Лабораторна робота № 4
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота №5
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота №6
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота №7
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота №8
- •Хід роботи.
Хід роботи.
1. На прикладі квітки вишні вивчити та записати будову правильної квітки з подвійною роздільнопелюстковою оцвітиною. На рисунку позначити: квітконіжку, квітколоже, чашолистки, пелюстки, тичинку (тичинкову ніжку, пиляк) маточку (приймочку, стовпчик, зав’язь). Скласти формулу квітки та побудувати її діаграму.
На прикладі квітки пасльону бульбистого вивчити будову правильної квітки з подвійною зрослопелюстковою оцвітиною та нижньою зав'яззю. Записати формулу квітки та побудувати діаграму.
На прикладі квітки тюльпана вивчити будову квітки з простою оцвітиною. Записати формулу квітки та побудувати діаграму.
На прикладі квіток гарбуза звичайного та кропиви дводомної вивчити будову одностатевих квітів з простою та подвійною оцвітиною. Записати формули квітів.
Розглянути на морфологічному гербарії різноманітні форми суцвіть. Визначити типи суцвіть, записати їх схеми та навести приклади рослин з даними суцвіттями.
Розгляньте насіння однодольних та дводольних рослин. Замалюйте повздовжній переріз насінини квасолі , або гороху та пшениці.
Розгляньте плоди різних рослин. Визначте їх типи. Зробіть розріз через соковитий плід. Розгляньте розташування і будову різних його шарів, розташування насінин.
Лабораторна робота №5
Тема. Будова та різноманітність водоростей., грибів та лишайників.
Мета. Вивчити особливості будови та їх різноманітність грибів та водоростей на прикладі окремих представників,
Обладнання та об’єкти дослідження : живий або фіксований матеріал грибів: мукора, хлібних дріжджів, маслюків, опеньок, печериці; водоростей: хлорели, хламідомонади, спірогіри; лишайників: евернії, графіса, накипного,кладонії; систематичний гербарій, мікропрепарати.
Довідковий матеріал
Гриби. Пригадайте сучасну класифікацію органічного світу. Хоча гриби і віднесено у окреме царство, їх традиційно вивчають у багатьох вузах в курсі ботаніки.
Які ознаки зближують гриби з рослинами,а які з тваринами?
Тіло більшості з грибів складається з тонких трубчастих ниток – гіф, які утворюють міцелій, або грибницю. Міцелій може бути одноклітинний – нечленистий, або багатоклітинний – септованний. Розмножуються гриби за допомогою вегетативного (частинками міцелію, брунькуванням, склероціями, хламідіоспорами), статевого (ізогамія, гетерогамія, оогамія, зигогамія) та нестатевого (зооспорами, спорангіоспорами, конідіями) шляхів .В процесі розмноження багато грибів утворюють плодові тіла – сплетення гіф ( плектенхіми). У побуті плодові тіла, які мають вигляд шапки і ніжки і називають грибами. Хоча насправді це лише частини олкремих видів грибів, які утворюються на певній стадії розвитку, а у інших видів- плодові тіла зовсім іншої форми. До царства Гриби належать такі відділи: Хітридіоміцети, Ооміцети, Зигоміцети, Аскоміцети, Базидіоміцети, Дейтероміцети . Перші три відділи, для яких характерне утворення плазмодія, або нечленистого міцелію відносять до нижчих грибів, а інші з до вищих.
Водорості. Водорості – це група рослин, у яких тіло ( слань, або талом) не розчленоване на корінь, стебло і листок. За будовою розрізняють такі основні структури тіла водоростей: монадна (джгутикові одноклітинні водорості), амебоїдна, пальмелоїдна (клітини занурені у слиз), кокоїдна (тіло вкрито міцною оболонкою), нитчаста, різнонитчаста (нитки розміщуються у горизонтальній та вертикальній площинах), пластинчаста (одно-, дво-, або багатошарові таломи), сифональна (одна велика багатоядерна клітина), харофітна (багатоклітинна слань, яка розчленована на вузли та міжвузлля).Спільним для всіх форм є наявність фотоситезуючих пігментів. Водорості розмножуються усіма відомими формами.
Вегетативне розмноження здійснюється за допомогою поділу клітин, розпаданням ниток , або колоній., частинами сланні; безстатеве – спорами та зооспорами; статеве – ізо- та гетерогамія.
Кількість видів водоростей перевищує 40 тис. видів. Проте класифікація назавершена. Найкраще вивчені такі відділи водоростей: Діатомові, Жовтозелені, Бурі, Червоні, Зелені, Харові, Золотисті.