Лабораторна робота №3

Тема. Внутрішня будова стебла однодольних рослин та дводольних рослин різних місць існування. Типи галуження пагона. Видозміни пагона. Будова та морфологічна різноманітність листків.

Мета. Вивчити внутрішню будову стебла, типи галуження пагона, внутрішню будову листка. Ознайомитися із основними видозмінами пагона та морфологічною різноманітністю листків.

Обладнання та об’єкти дослідження : мікроскопи, готові мікропрепарати, морфологічний герба­рій листків, живі та гербарні екземпляри гілок ялини, липи, яблуні, бузку. Гербарій колекційний та живий матеріал, ілюстрації метаморфозів пагона.

Хід роботи.

1. Вивчити анатомічну будову стебла однодольних рослин на прикладі мікропрепарату поперечного зрізу стебла кукурудзи. На рисунку визначити епідерму, механічну та основні тканини, провідні пучки.

2. Розглянути анатомічну будову дводольних рослин на прикладі мікропрепарата поперечного зрізу гілки липи. Схематично зарисувати зріз і позначити корок, клітини первинної кори, луб’яні волокна, ситовидні трубки, вторинний камбій, річні кільця деревини, серцевину.

3. На живих рослинах, гербарному матеріалі вивчити основні типи галуження пагона (моноподіальне, дихотомічне, симподіальне) та зарисувати їх. Виписати приклади рослин до кожного типу галуження.

4. Розглянути на живих, фіксованих та гербарних зразках метаморфози пагона та зарисувати їх. Навести приклади рослин.

5. Вивчити анатомічну будову листка на прикладі мікропрепарата поперечного зрізу листка, камелії. Зарисувати ділянку зрізу з центральною жилкою, позначити верхню епідерму, стовпчасту та губчасту паренхіми, нижню епідерму з продихами.

6. Вивчити морфологічні особливості листків на гербарному матеріалі. Зробити відповідні рисунки. Записати повну морфологічну характеристику листків одного виду рослини.

Лабораторна робота №4

Тема. Будова квітки. Формули та діаграми квіток. Типи суцвіть. Особливості будови насіння однодольних і дводольних рослин. Типи плодів.

Мета. Вивчити будову квітки, ознайомитися із різноманітними типами суцвіть. Навчитися записувати формули квітів будувати їх діаграми.

Обладнання та об’єкти дослідження : свіжі та фіксовані квітки вишні, картоплі, гороху, буряка, гречки, дзвоника персиколистого, муляжі, гербарні зразки суцвіть та свіжі суцвіття, лупи, бритви, скальпелі, пінцети, голки, чашки Петрі.

Довідковий матеріал.

Квітка — видозмінений і вкорочений пагін, що забезпечує насіннєве розмноження у квіткових рослин. Складові частини квітки:

— квітконіжка — безлиста частина стебла під квіткою; — квітколоже — укорочена стеблова частина квітки;

— чашечка — сукупність видозмінених зелених листків — чашолистиків;

— віночок — сукупність листкоподібних пелюсток;

— андроцей — сукупність тичинок квітки;

— гінецей — сукупність плодолистиків (мегаспорофілів). Формула квітки — умовне позначення її частин за допомогою перших букв латинських назв цих частин та системою ботанічних позначок. Са (Саlух)—чашечка

Со (Сого11а)—віночок

А (Аndroceum)—андроцей

G (Суnoeceum)—гінецей

Р (Регigonium)— проста оцвітина

* — правильна квітка

— неправильна квітка

—одностатева тичинкова квітка

— одностатева маточкова квітка

(_) — нижня зав'язь

( )— верхня зав'язь

Діаграма квітки — схематичне зображення частин квітки в горизонтальній площині. Щоб скласти діаграму квітки необхідно її зрізати впоперек ближче до основи. Отримане на площині зображення частин квітки по спіралям і буде діаграмою квітки.

Суцвіття – це сукупність квіток розташованих на одній осі. За характером галуження головної осі та розміщення квіток розрізняють прості і складні суцвіття. До простих суцвіть належать: китиця, колос, щиток, зонтик, головка, початок, сережка, кошик, тощо. До складних – складний колос, складний зонтик, складний кошик, волоть, тощо.

Насінина - орган рослини, який формується після запліднення Насінина містить зародок і вкрита шкіркою, що утворилась із покривів насінного зачатка. Насінна шкірка захищає вміст насінини від висихан­ня, ушкоджень тощо.

Запасні поживні речовини, необхідні зародку для проростання, містяться в ендоспермі. Інколи, ще під час дозрівання насінини, зародок використовує по­живні речовини ендосперму повністю. Тоді утво­рюється насінина без ендосперму. Запасні речовини у таких рослин відкладаються або у м'ясистих перших зародкових листках (сім'ядолях) (наприклад, у горо­ху, квасолі, гарбуза), або в інших частинах насінини (наприклад, у щириці).

Головна частина насінини, з якої розвивається мо­лода рослина, - це зародок. Зрілий зародок скла­дається із зародкових стебла, бруньки та листків (у тому числі й сім'ядоль). Зародки одних квіткових , рослин (наприклад, гороху, квасолі, капусти, ромашки) мають дві сім'ядолі, інших - лише одну (наприклад, пшениці, кукурудзи, цибулі). Відповідно до кількості сім'ядоль квіткові рос­лини поділяють на класи Однодольні та Дводольні.