Пріоритети реформування системи охорони здоров'я

Основна мета глибоких перетворень у сфері охорони здоров'я полягає в поліпшенні стану здоров'я населення на основі забез­печення доступності якісної медичної допомоги, створення пра­вових, економічних та організаційних умов надання медичних послуг, переорієнтації державної служби охорони здоров'я на запобігання захворюванням, насамперед інфекційним, зниження ризиків, пов'язаних із забрудненням і шкідливим впливом довкіл­ля, у т. ч. внаслідок Чорнобильської катастрофи.

На часі вироблення та запровадження механізмів багатока-нальності фінансування медичної галузі, забезпечення керова­ного розвитку платних медичних послуг і введення державного соціального медичного страхування, оптимального співвідно­шення між наданням медичних послуг і свободою їх вибору. Водночас необхідно забезпечити доступність медичної допомоги для соціально незахищених верств населення через законо­давче визначення гарантованого рівня безоплатного медичного обслуговування.

У сфері зниження захворюваності населення:

зниження в період 2004-2015 рр. смертності немовлят до за­гальноєвропейського рівня, тобто до 9,5 на 1000 народжених живими;

зменшення рівня материнської смертності на 17%;

доведення показників захворюваності та смертності від хвороб системи кровообігу до середнього рівня східноєвропейських держав. Зокрема досягнення зниження захворюваності на хвороби системи кровообігу у працездатному віці — на 30%;

зниження рівня канцерогенності довкілля, доведення ран­ньої діагностики онкологічних хвороб до 50% випадків раку І і II стадії та подовження тривалості життя онкологічно хворих на 30%;

зниження на 30% захворюваності на бронхіальну астму та хронічні неспецифічні хвороби легенів, доведення показників смертності від хвороб органів дихання серед населення пра­цездатного віку до східноєвропейського рівня (1,9-2,0%о);

зниження захворюваності на інфекційні хвороби на 50%; приборкання епідемії туберкульозу, доведення захворю­ваності на цю хворобу до рівня східноєвропейських держав, тобто зниження її на 42%. Поліпшення лікування хворих на туберкульоз і зниження смертності від нього у 8 разів;

зменшення темпів поширення ВІЛ-інфекції / СНІДу на 13%. У сфері поліпшення фінансування системи охорони здоров'я:

завершити перехід до системи обов'язкового медико-соціального страхування, забезпечити ефективність управління її коштами;

здійснити перехід фінансування закладів охорони здоров'я за­лежно від обсягу та якості медичних послуг, що надаються населенню;

забезпечити на програмній основі покриття витрат на про­філактику та лікування соціально значущих хвороб, дорогих видів медичної допомоги, придбання особливо дорогого облад­нання, будівництво нових об'єктів охорони здоров'я;

здійснити перехід від оплати фактичних обсягів медичної до­помоги до оплати її планованих обсягів за окремими видами, які визначаються на основі замовлення медичними організаціями.

У сфері поліпшення медикаментозного та матеріально тех­нічного забезпечення охорони здоров'я:

створити систему гарантування якості вітчизняного вироб­ництва ліків із урахуванням міжнародних вимог і контролю за якістю лікарських засобів;

забезпечувати розробку, виробництво та впровадження нової медичної техніки та виробів медичного призначення, дове­дення їх до рівня сучасних світових стандартів;

забезпечувати розробку, виробництво та впровадження нових лікарських засобів відповідно до потреб охорони здоров'я.

У сфері раціоналізації системи надання медичної допомоги та розвитку інституту сімейної медицини:

розробити та впровадити систему освітніх стандартів для під­готовки фахівців загальної практики сімейної медицини;

реорганізувати заклади охорони здоров'я відповідно до етапів впровадження сімейної медицини та пристосування примі­щень існуючих амбулаторно-поліклінічних закладів для потреб і функціонування сімейної медицини;

упровадити диференційований розподіл бюджетних коштів за рівнями надання медичної допомоги з урахуванням потреб пер­винної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини;

опрацювати та затвердити в установленому порядку типові угоди, що регулюють порядок взаємодії між лікарями загаль­ної практики / сімейними лікарями, іншими закладами охорони здоров'я та населенням.

У сфері підвищення ефективності державної політики щодо формування здорового способу життя:

розробити та впровадити комплекс економічних, правових та адміністративних заходів, спрямованих на скорочення спо­живання населенням алкогольних напоїв, тютюну та тютюно­вих виробів; здійснювати контроль за якістю цих виробів; створити ефективну систему протидії їх незаконному обігу;

розробити та запровадити заходи щодо економічного стимулю­вання підприємств, установ та організацій усіх форм власності, які здійснюють фізкультурно-оздоровчу та спортивну діяль­ність, сприяють розвитку самодіяльного масового спорту;

забезпечити оснащеність навчальних закладів і закладів фізичної культури та спорту необхідним фізкультурно-спор­тивним інвентарем та обладнанням згідно з розробленими нормативами.

Стратегічним завданням розвитку системи охорони здоров'я області на довгострокову перспективу є забезпечення населення належним медичним обслуговуванням на рівні науково обґрун­тованих стандартів. Це планується досягти шляхом:

постійного вдосконалення системи медичної допомоги, зокрема розвитку стаціонарзамінюючих форм медичної допомоги, розширення обстеження хворих на догоспітальному етапі та завершення їх лікування в поліклініках, удосконалення та скорочення тривалості лікувального процесу, розвитку мережі амбулаторно-поліклінічних закладів та оснащення їх сучас­ною медичною апаратурою;

пропаганди здорового способу життя, надання населенню через засоби масової інформації рекомендацій щодо прове­дення профілактичних заходів;

виконання державних і національних програм, пов'язаних із профілактикою та лікуванням соціально значущих хвороб (туберкульозу, інфекційних, онкологічних і серцево-судин­них захворювань), розширення медичної допомоги матері та дитині, розвитку служб збереження генофонду та захисту імунної системи організму;

сприяння розвитку страхової та приватної медицини;

• посилення контролю за якістю медичних послуг. Виконання зазначених пріоритетів передбачає реалізацію та­ких заходів:

упровадження бюджетно-страхової медицини, розвиток обов'яз­кового та добровільного медичного страхування;

проведення акредитації лікувально-профілактичних закладів;

упровадження медико-економічних стандартів обстеження та лікування хворих;

приведення ліжкового фонду у відповідність до структури захворюваності населення та потребами в спеціалізованій ме­дичній допомозі, подальше розширення мережі денних стаціо­нарів, стаціонарів удома, широке впровадження засад сімей­ної медицини;

зниження середніх термінів перебування хворих у стаціонарі за рахунок інтенсифікації лікувально-діагностичного процесу;

поліпшення медичної допомоги та підвищення якості обслуго­вування сільського населення, соціально незахищених верств громадян, інвалідів і ветеранів Великої Вітчизняної війни;

організацію обласних центрів спеціалізованої медичної допо­моги;

удосконалення медичної допомоги дітям, розвиток служби дитячої та підліткової гінекології, оснащення її сучасним обладнанням, удосконалення системи подання допомоги вагіт­ним, роділлям і породіллям шляхом створення обласного перинатального центру;

подальше проведення профілактичної роботи з метою запо­бігання поширенню захворюваності на ВІЛ/СНІД;

поліпшення первинної медичної допомоги з метою профілак­тики та лікування артеріальної гіпертензії, цукрового діабету, туберкульозу та запобігання їх ускладненням;

удосконалення імунопрофілактичної роботи серед населення для забезпечення епідеміологічного благополуччя.