Проблеми, які вирішують державні соціальні програми

Основна проблема, на вирішення якої спрямована більшість соціальних програм — це ймовірність соціальних ризиків. Під соціальним ризиком звичайно розуміють ризик втрати заробітку в разі відсутності попиту на працю, або втрати здатності до праці. Соціальні ризики характерні для працюючого населення, їх захи­щають програми соціального страхування. Соціальні ризики (ймовірність настання страхової події) можна розрахувати;

Друга проблема — це збідніння, що не пов'язане утратою заробітку. Збідніння може бути зумовлене суб'єктивними, об'єк­тивними причинами або їх сукупним впливом;

Ще одна група проблем — наслідки стихійного лиха, еколо­гічної катастрофи тощо. Такі події не можна передбачити і вони не залежать від особи.

Визначення проблем, або кола подій на які поширюється програма залежить від багатьох факторів, але найвагомішими є економічні умови та соціально-політичні орієнтації країни. Адже за обмежених ресурсів неможливий захист від всіх видів ризиків. Найпоширенішими є програми, які передбачають захист від соціальних ризиків. Таким чином можна виділити кілька типів подій, настання яких захищається відповідними держав­ними програмами:

старість, інвалідність або втрата годувальника;

хвороба або пологи;

нещасний випадок на виробництві, професійне захворювання;

безробіття;

збіднілість;

нужденність сімей з дітьми;

втрати (моральні та фізичні) через стихійне лихо або катастрофу. Першій тип подій є довготривалим ризиком; людина, яка втра­тила працездатність через інвалідність або старість, не набуде її знов і тому має сподіватися на підтримку суспільства протягом тривалого часу; дещо іншим є ризик, пов'язаний із втратою годувальника, оскільки вдова може знову вийти заміж, а діти стати дорослими (батьки померлого, зрозуміло, свій статус не змі­нять), але все ж таки на це потрібний час.

Ризик втрати доходів, пов'язаний з іншим видом подій (непро­фесійним захворюванням і пологами) є, на відміну від першого, короткостроковим. Термін надання допомоги, зазвичай, обмежується не стільки медичними критеріями, скільки соціально-економічними. Зокрема, в багатьох країнах існують обмеження терміну надання допомоги в разі захворювання протягом календарного року.

Третій вид ризику втрати доходів зумовлений настанням каліцтва або смерті внаслідок нещасного випадку на вироб­ництві, професійного захворювання. Це також довготривалий ризик. Програмами соціального захисту обов'язково передба­чається і грошова, і медична допомога.

Четвертий тип подій, від настання яких захищають насе­лення — безробіття. У більшості країн існують цілком самостійні програми, незалежні від інших складових системи соціального захисту. Допомога надається виключно у грошовій формі.

П'ятий тип подій може бути пов'язаний з недостатніми стан­дартами оплати праці або слабкою системи пенсійного забезпе­чення, коли працюючі або пенсіонери можуть потрапити до категорії бідних. Ці причини не залежать від людини. Інші при­чини — недостатня конкурентоспроможність на ринку праці, що не дозволяє знайти роботу економічно активній особі, а період виплати допомоги з безробіття вже закінчився.

Шостий тип подій, пов'язаних із ризиком втрати доходів — це народження дитини, виховання дітей у неповній сім'ї, на­родження 3-х або більше дітей. Відповідні допомоги надаються

на більш-менш тривалий час у рамках загальної системи соціаль­ного захисту.

Останній тип подій пов'язаний із втратою здоров'я, майна або моральних втрат через стихійні лиха або аварії. Відповідні допомоги можуть бути як одноразові (компенсація за втрачене майно), так і постійні (безкоштовне лікування, пільги на транспорт).