- •В.В. Тарасова, а.С. Малиновський, м.Ф. Рибак метрологія, стандартизація і сертифікація
- •1.1. Метрологія як наука, що вивчає вимірювання 9
- •2.2. Організація робіт з стандартизації і вимоги
- •1.1.1. Суть, предмет, об'єкт і завдання метрології
- •1.1.2 .Метрологічна служба і метрологічна система України
- •1.1.3. Міжнародне співробітництво в галузі метрологічної діяльності
- •Вимірювання і метрологічні характеристики. Забезпечення єдності вимірів
- •1.2.1. Фізичні величини
- •1.2.2. Одиниці фізичних величин. Міжнародна система одиниць 51
- •1.2.3. Вимірювання: основні поняття і характеристики
- •1.2.4. Забезпечення єдності вимірів
- •Похибки вимірів і засобів вимірювальної техніки
- •1.3.1 Поняття про похибки вимірювань, класифікація похибок
- •За характером виявлення
- •За способом виразу
- •1.3.2. Випадкові та систематичні похибки
- •1.3.3. Похибки вимірювань параметрів навколишнього середовища
- •Обробка результатів вимірювання
- •1.4.1. Попередня обробка результатів вимірювань
- •1.4.2. Врахування граничної похибки.
- •1.4.3. Виявлення та виключення грубих похибок
- •1.4.4. Обробка результату багаторазових прямих вимірювань
- •Рекомендована література
- •1. Дати поняття метрології.
- •2. Назвати предмет і об'єкт метрології
- •Назвати метрологічні характеристики вимірювальних приладів
- •8. Назвати види вимірювань
- •9. Як поділяють вимірювання за класом точності ?
- •10. Назвати склад і завдання державної метрологічноїслужби України
- •11. Дати поняття еталону, повірки і калібрування
- •12. Сутність і види похибок
- •13. Дати поняття фізичної величини
- •14. Які форми вираження мають відносні величини ?
- •15. Назвати основні одиниці 51
- •16. Дати поняття про систематичні і випадкові похибки.
- •17. Способи виявлення і усунення систематичних похибок
- •18. Як визначається гранична похибка ?
- •19. Як визначаються довірчі межі граничної похибки ?
- •20. Як визначається критерій розподілу Пірсона?
- •21. Як визначаються довірчі межі результату вимірювання ?
- •2.1.1. Суть, принципи, мета і завдання стандартизації
- •2.1.2. Види стандартизації і стандартів
- •2.1.3. Правові основи стандартизації
- •2.1.4 Основні поняття та їх визначання
- •Організація робіт з стандартизації і вимоги до змісту нормативних документів
- •2.2.1. Організація робіт з стандартизації
- •2.2.2. Нормативні документи і порядок їх розроблення
- •2.2.3. Правила позначення нормативних документів
- •2.2.4. Зміст стандартів та технічних умов
- •2.3.1. Міжнародні стандарти серії 180 9000,10000 і 14000
- •2.3.2. Європейські стандарти серіїЕм29000 і ем 45000
- •2.3.3. Стадії розробки міжнародних стандартів
- •2.3.4. Порядок розроблення міждержавних стандартів
- •2.4.1. Комплекси стандартів та нормоконтроль технічної документації
- •2.4.2. Система засадних основоположних стандартів
- •2.4.3. Система стандартів з якості
- •Система стандартів з захисту довкілля
- •2.5.1. Система екологічних стандартів
- •2.5.2. Система стандартів з управління навколишнім середовищем
- •2.5.3. Система стандартів з якості об'єктів природного середовища.
- •2.6.1. Стандартизація професійної безпеки та промислової гігієни.
- •2.6.2. Стандартизація безпеки праці і захист від шумового та вібраційного забруднення
- •2.6.3. Безпека праці і захист від електромагнітного забруднення
- •Система стандартів в галузі радіаційної безпеки
- •2.7.1. Стандартизація з безпеки праці і захист відрадіаційного забруднення
- •2.7.2. Безпека праці і захист від іонізуючого випромінювання
- •2.7.3. Безпека праці і захист від інфрачервоного, ультрафіолетового та лазерного випромінювання
- •Рекомендована література
- •1. Назвати суть стандартизації
- •2. Назвати предмет, об'єкти і суб'єкти стандартизації
- •3. Назвати основні принципи стандартизації
- •4. Дати визначення національної системи стандартизації, комплексноїстандартизації, нормативного документа, стандар- тизації, стандарту:
- •Які стандарти встановлюють терміни та визначення основних понять в сфері стандартизації:
- •7. Які стандарти розглядають зміст, викладення та оформ- лення ту ?
- •8. Що визначають Міжнародні стандарти і5о серії 9000, 10000 і 14000 ?
- •9. Що регламентують Європейські стандарти серії ем 29000 і ем 45000 ?
- •Сутність та завдання сертифікації
- •3.1.1. Предмет, об'єкт і завдання сертифікації
- •3.1.2. Види, органи і функції системи сертифікації
- •3.1.3. Загальна схема, правила та порядок проведення сертифікації
- •3.1.4. Тенденції розвитку діяльності України в галузі сертифікації
- •3.2.1. Знак відповідності і правила його застосування
- •3.2.2. Маркування товарів
- •3.2.3. Міжнародні знаки відповідності продукції
- •3.3.1. Сутність, мета і об'єкти екологічної сертифікації
- •3.3.2. Екологічна сертифікація в західноєвропейських країнах
- •3.3.3. Екологічне маркування
- •Рекомендована література
- •Модуль 3 „Сертифікація" Завдання для блочно-модульного контролю
- •1. Суть сертифікації, її предмет і об'єкт:
- •2. Мета, завдання і значення сертифікації:
- •4. Розмежувати поняття «відповідність», «посвідчення відповідності», «сертифікат відповідності», «знак відповідності»:
- •5. Порядок проведення сертифікації продукції:
- •6. Коли, згідно якого документу і в яких випадках встановлені такі
- •В.В. Тарасова, а.С. Малиновський, м.Ф. Рибак метрологія, стандартизація і сертифікація підручник
Вимірювання і метрологічні характеристики. Забезпечення єдності вимірів
Фізичні величини. ■ Одиниці фізичних величин. Міжнародна система одиниць 81.
Вимірювання: основні поняття і характеристики. ■ Забезпечення єдності вимірів.
Екологія, як наука, потребує знань, які можливо здобути тільки шляхом вимірів. Виміри дають можливість усвідомити стан речей, дати їм характеристику, зробити порівняння, а на кінцевому етапі прийняти рішення (тобто покращити ситуацію).
Вимірювання та використання їх результатів здійснюються згідно Закону про метрологію та метрологічну діяльність (стаття 10). Вимірювання у сфері поширення державного метрологічного нагляду можуть виконуватися вимірювальними лабораторіями за умови їх акредитації на право виконання вимірювань. Вимірювання, що здійснюються у сфері поширення державного метрологічного нагляду, мають виконуватися згідно з атестованими методиками виконання вимірювань. Результати вимірювань можуть бути використані за умови, якщо відомі відповідні характеристики похибок вимірювань. При виконанні вимірювань важливо мати інформацію про фізичні величини, їх характеристики, одиниці вимірювань та забезпечити єдність вимірів.
1.2.1. Фізичні величини
Людина у своєму прагненні пізнати фізичні об'єкти - об'єкти пізнання - виділяє деяку відокремлену кількість властивостей, загальних у якісному відношенні для ряду об'єктів, але індивідуальних для кожного з них в кількісному відношенні. Такі властивості отримали назву фізичних величин (ФВ).
Фізичні величини розрізняють в якісному і кількісному відношенні. Якісна сторона - визначає вид величини (довжина, маса, теплоємкість, вологість, тиск, температура тощо), а кількісна її розмір.
ІФізична величина - властивість, спільна в якісному відношенні для багатьох фізичних об'єктів і індивідуальна в кількісному відношенні для кожного з них.
■Розмір фізичної величини - кількісний склад властивості в даному об'єкті. Розмір фізичної величини існує об'єктивно, незалежно від того, що ми знаємо про неї. Фізичні величини, як і об'єкти, яким вони притаманні, існують у часі і просторі. Тому загалом їх розміри, а у векторних величинах і напрямки, є функціями часу і координат простору. Якщо розміри скалярних, або розміри і напрямки векторних величин не змінюються то вони звуться сталими (незмінними), якщо змінюються, то - змінними величинами.
IЗначення ФВ - це кількісна оцінка вимірюваної величини, повинна бути не тільки числом, а числом іменованим. Результат вимірювання повинен бути відображений у визначених одиницях, прийнятих для даної величини. Фізичну величину, якій за визначенням привласнено числове значення, яке дорівнює одиниці, прийнято називати одиницею фізичної величини. Таким чином, значення фізичної величини це її оцінка у вигляді деякого числа. Наприклад, маса 101 кг, довжина 91 м тощо.
В метрології розрізняють істинне (шукане) і дійсне значення фізичних величин. Істинне значення фізичної величини, яке ідеальним чином відображає в якісному і кількісному відношенні відповідну властивість об'єкту, повинно бути вільне від похибок вимірювань. Так як усі фізичні величини знаходяться експериментальним або дослідним шляхом і їх значенню притаманні помилки вимірювань, то істинне значення фізичних величин залишається невідомим.
Значення фізичних величин, що знайдене експериментальним або дослідним шляхом і настільки наближене до істинного значення, що для визначеної мети може бути використано замість нього, носить назву дійсного значення фізичних величин. При експериментальних або дослідних вимірюваннях значення фізичних величин, знайдене з допустимою по технічним вимогам похибкою, приймається за дійсне значення.
Фізичні величини в залежності від множини розмірів, які вони можуть мати при вимірюваннях у обмеженому діапазоні, діляться на аналогові (безперервні) та дискретні (квантовані по рівню). Аналогова величина може мати у заданому діапазоні нескінченну множену розмірів (така величина практично не змінюється у часі, а якщо змінюється то дуже повільно). Дискретна величина має у заданому діапазоні тільки лічену множину розмірів. Фізична величина, яка перебуває у при
чинно-наслідкових зв'язках з іншими величинами, є їх функцією, в тому числі функцією часу. Функція часу - це процес, тобто послідовна в часі зміна розміру величини, а також величина окремий випадок процесу.
Якщо значення величини можна заздалегідь точно передбачити на підставі причинно-наслідкових зв'язків з іншими величинами то її називають детермінованою. Коли значення величини ніякому передбаченню не піддається, то вона - індетермінована.
Проміжне місце займають випадкові величини, частина причинно-наслідкових зв'язків яких з іншими величинами відома, а частина не відома. Тому випадкова величина має дві складові - детерміновану та індетерміновану. Щодо вимірювань, теоретично всі величини можна трактувати як випадкові з різним співвідношенням між детермінованою і індетермінованою складовими. Практично, якщо детермінована складова велика, а індетермінована менша від допустимої похибки, з якою треба знайти значення даної величини, то ця величина трактується як детермінована і навпаки. Таким чином, чим менша допустима похибка визначення значення величини, тим більш треба враховувати її характер - поділ на детерміновану та індетерміновану складові, тобто розглядати величину як випадкову.
На підставі викладеного видно, що вимірювана величина і тим більш результат вимірювань, одержаний з похибкою (дійсне значення),
самі похибки повинні трактуватися як випадкові величини.
Основні визначення:
Дійсне значення - це значення фізичної величини, знайдене експериментальним шляхом і настільки наближене до істинного значення, що з певною метою може бути використане замість нього. Це значення змінюється залежно від необхідної точності вимірювань. При технічних вимірюваннях значення фізичної величини, знайдене з допустимою похибкою, приймається за дійсне значення.
Істинне значення фізичної величини - це значення, яке ідеально віддзеркалює властивості даного об'єкта як в кількісному, так і в якісному відношенні. Воно не залежить від засобів нашого пізнання і є тією абсолютною істиною, до якої ми прагнемо і хочемо записати її у вигляді числового значення.
Одиниця фізичної величини - фізична величина, значення якої рівне одиниці.
За характером взаємозалежності фізичні величини поділяються на основні і похідні. Наприклад - Міжнародна система СІ (7 основних,
додаткових та багато видів похідних одиниць).
Основна фізична величина - це фізична величина, що входить у систему і умовно прийнята за незалежну від інших величин цієї системи (наприклад: маса - 1 кг., довжина - 1 м.).
Похідна фізична величина - це фізична величина, що входить у систему і визначається через основні величини цієї системи (наприклад: прискорення, м / с2).
За особливістю додавання фізичні величини поділяють на - адитивні, неадитивні.
Адитивні величини додаються (наприклад, маси тіл).
Неадитивні, які не додаються (наприклад, щільність, яка вимірюється шляхом інших вимірів).
За наявністю або відсутністю розмірності фізичні величини поділяють на розмірні та безрозмірні (або відносні).
Розмірна фізична величина - величина в розмірності якої показник ступеня розмірності хоча б однієї з однакових величин не дорівнює нулю.
Безрозмірна (відносна) величина - є відношення даної фізичної величини до однорідної. Застосовується для різного роду характеристик (наприклад, коефіцієнт корисної дії).
Відносні величини мають різні форми вираження:
частка - база порівняння прийнята за одиницю - 1; відсоток (%) - база порівняння прийнята за 100, (1% = 10 -2); проміль (% о) - база порівняння прийнята за 1000 (1% о = 10 -3); продеціміль (% оо) - база порівняння прийнята за 10000 (1% оо = 10 -4);
просантіміль (% ооо) - база порівняння прийнята за 100000 (1% ооо = 10 -5);
мільйонні долі (ррт) - база порівняння прийнята за 1000000 (Іррт = 10 -6) і т.д.
Логарифмічною величиною називають логарифм відношення фізичної величини до однорідної величини (наприклад, бел, децибел).
За способом отримання числового значення вимірювальної фізичної величини всі вимірювання діляться на прямі, побічні, сукупні, сумісні.
Прямі - це такі вимірювання, коли значення вимірювальної величини знаходять прямо із дослідних значень (порівняння розміру з розміром, або показів вимірювального приладу). Наприклад, вимірювання довжини лінійкою, температури - термометром.
Побічні - це такі, при яких значення вимірювальної величини знаходять за проміжним результатом прямих вимірів інших величин, зв'язаних із вимірювальною величиною відомою залежністю. Наприклад,
потужність Р = І*и знаходимо за результатами виміру напруги V вольтметром і сили струму І амперметром.
Сукупні - проводять для декількох однакових фізичних величин, значення яких знаходять методом рішення системи рівнянь. Наприклад, знаходження струмів в складній електричній мережі методом контурних струмів.
Сумісні - виконують для двох і більше не однакових фізичних величин, їх значення знаходять при розв'язанні одного або системи рівнянь.