- •В.В. Тарасова, а.С. Малиновський, м.Ф. Рибак метрологія, стандартизація і сертифікація
- •1.1. Метрологія як наука, що вивчає вимірювання 9
- •2.2. Організація робіт з стандартизації і вимоги
- •1.1.1. Суть, предмет, об'єкт і завдання метрології
- •1.1.2 .Метрологічна служба і метрологічна система України
- •1.1.3. Міжнародне співробітництво в галузі метрологічної діяльності
- •Вимірювання і метрологічні характеристики. Забезпечення єдності вимірів
- •1.2.1. Фізичні величини
- •1.2.2. Одиниці фізичних величин. Міжнародна система одиниць 51
- •1.2.3. Вимірювання: основні поняття і характеристики
- •1.2.4. Забезпечення єдності вимірів
- •Похибки вимірів і засобів вимірювальної техніки
- •1.3.1 Поняття про похибки вимірювань, класифікація похибок
- •За характером виявлення
- •За способом виразу
- •1.3.2. Випадкові та систематичні похибки
- •1.3.3. Похибки вимірювань параметрів навколишнього середовища
- •Обробка результатів вимірювання
- •1.4.1. Попередня обробка результатів вимірювань
- •1.4.2. Врахування граничної похибки.
- •1.4.3. Виявлення та виключення грубих похибок
- •1.4.4. Обробка результату багаторазових прямих вимірювань
- •Рекомендована література
- •1. Дати поняття метрології.
- •2. Назвати предмет і об'єкт метрології
- •Назвати метрологічні характеристики вимірювальних приладів
- •8. Назвати види вимірювань
- •9. Як поділяють вимірювання за класом точності ?
- •10. Назвати склад і завдання державної метрологічноїслужби України
- •11. Дати поняття еталону, повірки і калібрування
- •12. Сутність і види похибок
- •13. Дати поняття фізичної величини
- •14. Які форми вираження мають відносні величини ?
- •15. Назвати основні одиниці 51
- •16. Дати поняття про систематичні і випадкові похибки.
- •17. Способи виявлення і усунення систематичних похибок
- •18. Як визначається гранична похибка ?
- •19. Як визначаються довірчі межі граничної похибки ?
- •20. Як визначається критерій розподілу Пірсона?
- •21. Як визначаються довірчі межі результату вимірювання ?
- •2.1.1. Суть, принципи, мета і завдання стандартизації
- •2.1.2. Види стандартизації і стандартів
- •2.1.3. Правові основи стандартизації
- •2.1.4 Основні поняття та їх визначання
- •Організація робіт з стандартизації і вимоги до змісту нормативних документів
- •2.2.1. Організація робіт з стандартизації
- •2.2.2. Нормативні документи і порядок їх розроблення
- •2.2.3. Правила позначення нормативних документів
- •2.2.4. Зміст стандартів та технічних умов
- •2.3.1. Міжнародні стандарти серії 180 9000,10000 і 14000
- •2.3.2. Європейські стандарти серіїЕм29000 і ем 45000
- •2.3.3. Стадії розробки міжнародних стандартів
- •2.3.4. Порядок розроблення міждержавних стандартів
- •2.4.1. Комплекси стандартів та нормоконтроль технічної документації
- •2.4.2. Система засадних основоположних стандартів
- •2.4.3. Система стандартів з якості
- •Система стандартів з захисту довкілля
- •2.5.1. Система екологічних стандартів
- •2.5.2. Система стандартів з управління навколишнім середовищем
- •2.5.3. Система стандартів з якості об'єктів природного середовища.
- •2.6.1. Стандартизація професійної безпеки та промислової гігієни.
- •2.6.2. Стандартизація безпеки праці і захист від шумового та вібраційного забруднення
- •2.6.3. Безпека праці і захист від електромагнітного забруднення
- •Система стандартів в галузі радіаційної безпеки
- •2.7.1. Стандартизація з безпеки праці і захист відрадіаційного забруднення
- •2.7.2. Безпека праці і захист від іонізуючого випромінювання
- •2.7.3. Безпека праці і захист від інфрачервоного, ультрафіолетового та лазерного випромінювання
- •Рекомендована література
- •1. Назвати суть стандартизації
- •2. Назвати предмет, об'єкти і суб'єкти стандартизації
- •3. Назвати основні принципи стандартизації
- •4. Дати визначення національної системи стандартизації, комплексноїстандартизації, нормативного документа, стандар- тизації, стандарту:
- •Які стандарти встановлюють терміни та визначення основних понять в сфері стандартизації:
- •7. Які стандарти розглядають зміст, викладення та оформ- лення ту ?
- •8. Що визначають Міжнародні стандарти і5о серії 9000, 10000 і 14000 ?
- •9. Що регламентують Європейські стандарти серії ем 29000 і ем 45000 ?
- •Сутність та завдання сертифікації
- •3.1.1. Предмет, об'єкт і завдання сертифікації
- •3.1.2. Види, органи і функції системи сертифікації
- •3.1.3. Загальна схема, правила та порядок проведення сертифікації
- •3.1.4. Тенденції розвитку діяльності України в галузі сертифікації
- •3.2.1. Знак відповідності і правила його застосування
- •3.2.2. Маркування товарів
- •3.2.3. Міжнародні знаки відповідності продукції
- •3.3.1. Сутність, мета і об'єкти екологічної сертифікації
- •3.3.2. Екологічна сертифікація в західноєвропейських країнах
- •3.3.3. Екологічне маркування
- •Рекомендована література
- •Модуль 3 „Сертифікація" Завдання для блочно-модульного контролю
- •1. Суть сертифікації, її предмет і об'єкт:
- •2. Мета, завдання і значення сертифікації:
- •4. Розмежувати поняття «відповідність», «посвідчення відповідності», «сертифікат відповідності», «знак відповідності»:
- •5. Порядок проведення сертифікації продукції:
- •6. Коли, згідно якого документу і в яких випадках встановлені такі
- •В.В. Тарасова, а.С. Малиновський, м.Ф. Рибак метрологія, стандартизація і сертифікація підручник
В
усіх промислово розвинених країнах
підвищення рівня виробництва,
поліпшення якості продукції і зростання
життєвого рівня населення тісно
пов'язані з широким використанням
стандартизації в галузі охорони
природи. Стандартизація є одним з
атрибутів державності, а з іншого боку
- нормативним засобом управління, вона
- об'єктивна реальність та одна з форм
дії економічних законів розвитку
суспільства. Тому докорінна зміна
економічних відносин потребує створення
відповідних правових основ і суттєвого
перегляду ставлення до самої
стандартизації.
Згідно
із міжнародного стандарту І8О/ІЕ8:
"Стандартизація - діяльність, яка
спрямована на досягнення оптимального
ступеня впорядкування у певній
галузі шляхом встановлення положень
для загального і багатократного
використання у відношенні реально
існуючих або перспективних завдань".
«Предмет
стандартизації - технічне
законодавство та нормативні документи
регламентації процесів, методів,
способів, правил життєдіяльності
людини. Суб'єкти
стандартизації. Законодавством
України встановлено такі суб'єкти
стандартизації:
центральний
орган виконавчої влади у сфері
стандартизації;
центральний
орган виконавчої влади у сфері
стандартизації;
рада
стандартизації;
технічні
комітети стандартизації;
інші
суб'єкти, що займаються стандартизацією.
За
поданням центрального органу виконавчої
влади у сфері стан-2.1.1. Суть, принципи, мета і завдання стандартизації
дартизації Кабінет Міністрів України уповноважує центральний орган виконавчої влади у сфері будівництва та промисловості будівельних матеріалів (далі — Держбуд України) організувати, розробляти, схвалювати, приймати, переглядати, змінювати та визнавати такими, що втратили чинність, національні стандарти у галузі будівництва та промисловості будівельних матеріалів.
Повноваження та функції суб'єктів стандартизації встановлюють законодавством, положеннями та статутними документами цих суб'єктів.
Об'єкти стандартизації це — продукція, процеси та послуги, зокрема матеріали, їхні складники, устаткування, системи, їхня сумісність, правила, процедури, функції, методи чи діяльність. Найважливіші об'єкти стандартизації такі:
♦♦♦ організаційно-методичні та загально технічні об'єкти, зокрема:
організація провадження робіт зі стандартизації;
термінологічні системи різних галузей знань та діяльності;
класифікація та кодування інформації;
методи випробовування (аналізування), системи та методи забезпечування якості, контролювання якості та керування якістю;
метрологічне забезпечення (захист громадян і національної економіки від наслідків недостовірних результатів вимірювання);
♦ системи фізичних величин та одиниць вимірювання; стандартні довідкові дані про фізичні сталі та властивості речовин
і матеріалів;
системи технічної та іншої документації загального застосовування;
умовні познаки, зокрема, графічні та їхні системи, розмірні геометричні системи (допуски, посадки, геометрія поверхні тощо) та їх контролювання;
інформаційні технології, зокрема, програмні та технічні засоби інформаційних систем загальної визначеності;
♦♦♦ продукція, призначена для використовування у різних видах економічної діяльності, продукція для державних закупівель та широкого вжитку;
♦♦♦ системи та господарські об'єкти, які мають важливе значення та їхні складники, зокрема транспорт, зв'язок, енергосистема, використання природних ресурсів тощо;
♦♦♦ вимоги щодо захисту прав споживачів, охорони праці, ергономіки, технічної естетики, охорони навколишнього природного середовища;
♦♦♦ будівельні матеріали, процеси, типові деталі та будинки, системи функціонального забезпечення будинків, складні будівельні споруди та методи контролю у будівництві;
♦♦♦ потреби оборони, мобілізаційної готовності та державної
безпеки.
Стандарт може стосуватися об'єкта в цілому або лише окремих його частин чи певних аспектів.
Державні стандарти розробляють на об'єкти міжгалузевого застосування, які необхідні для єдності і взаємозв'язку в різних галузях науки і техніки, виробництва, відпочинку, охорони довкілля, сировини: організація проведення робіт з стандартизації; термінологічні системи різних галузей знань та діяльності; класифікація та керування техніко-економічної та соціальної інформації; системи і методи забезпечення якості та контролю якості (вимірювань, аналізу), методи випробувань; вимоги техніки безпеки, гігієни праці, охорона навколишнього природного середовища, вимоги до використання природних ресурсів, оборона країни тощо; об'єкти державних соціально-економічних та державних науково-технічних програм. Об'єктами галузевої стандартизації можуть бути прилади, вироби, окремі види продукції, тобто вироби обмеженого використання. Існують також стандарти окремих підприємств, наприклад, нормативні документи у галузі організації і управління виробництвом та якості продукції.
Основні принципи стандартизації. Основними принципами стандартизації є:
врахування рівня розвитку науки і техніки, екологічних вимог, економічної доцільності і ефективності технологічних процесів для виробника, вигоди та безпеки для споживача і держави в цілому;
гармонізація нормативних документів з стандартизації з міжнародними, регіональними і національними стандартами інших країн; забезпечення відповідності вимог нормативних документів актам законодавства;
участь у розробленні нормативних документів усіх зацікавлених сторін (розробник, виробник, споживач); взаємозв'язок і узгодженість нормативних документів усіх рівнів; придатність нормативних документів для сертифікації і продукції;
відкритість інформації про чинні стандарти і програми робіт з стандартизації з урахуванням вимог чинного законодавства;
відповідність комплексів (систем) стандартів складу та взаємозв'язкам об'єктів стандартизації для певної галузі, раціональність, несуперечність та обґрунтованість вимог стандартів, можливість їх перевірки;
► застосування інформаційних систем і технологій у галузі стандартизації.
Мета та основні завдання стандартизації знаходяться у логічному взаємозв'язку з рівнем розвитку країни та спрямовані на вирішення питань міжнародного співробітництва, внутрішнього розвитку країни та розвитку самої системи стандартизації Мета стандартизації:
установити положення, що забезпечують відповідність об'єкта стандартизації своїй визначеності та безпечність його щодо життя чи здоров'я людей, тварин, рослин, а також майна й охорони навколишнього природного середовища;
створити умови для раціонального застосування всіх видів національних ресурсів;
сприяти усуненню технічних бар'єрів у торгівлі підвищити конкурентоспроможність продукції, робіт та послуг відповідно до рівня розвитку науки, техніки і технологій.
Завдання стандартизації:
забезпечувати продукцію, процеси та послуги стосовно життя, здоров'я та майна людей, тварин, рослин, довкілля;
захищати та зберігати майно і продукцію, зокрема під час їх транспортування чи зберігання;
досягати високої якості продукції, процесів та послуг, відповідної до рівня розвитку науки, техніки, технологій і потреб людей;
реалізувати права споживачів;
забезпечувати технічну та інформаційну сумісність і взаємозамінність;
досягати збіжності та відтворності результатів контролю;
установлювати оптимальні вимоги до суспільно важливих продукції, процесів та послуг;
ощаджувати всі види ресурсів, поліпшувати техніко-економічні показники виробництва;
упроваджувати новітні технологи, оновлювати виробництво та підвищувати його продуктивність;
забезпечувати господарські об'єкти, складні технічні системи з урахуванням допустимого ризику виникнення природних і техногенних катастроф та інших надзвичайних ситуацій;
розвивати міжнародне та регіональне співробітництво;
усувати технічні бар'єри у торгівлі.
