- •В.В. Тарасова, а.С. Малиновський, м.Ф. Рибак метрологія, стандартизація і сертифікація
- •1.1. Метрологія як наука, що вивчає вимірювання 9
- •2.2. Організація робіт з стандартизації і вимоги
- •1.1.1. Суть, предмет, об'єкт і завдання метрології
- •1.1.2 .Метрологічна служба і метрологічна система України
- •1.1.3. Міжнародне співробітництво в галузі метрологічної діяльності
- •Вимірювання і метрологічні характеристики. Забезпечення єдності вимірів
- •1.2.1. Фізичні величини
- •1.2.2. Одиниці фізичних величин. Міжнародна система одиниць 51
- •1.2.3. Вимірювання: основні поняття і характеристики
- •1.2.4. Забезпечення єдності вимірів
- •Похибки вимірів і засобів вимірювальної техніки
- •1.3.1 Поняття про похибки вимірювань, класифікація похибок
- •За характером виявлення
- •За способом виразу
- •1.3.2. Випадкові та систематичні похибки
- •1.3.3. Похибки вимірювань параметрів навколишнього середовища
- •Обробка результатів вимірювання
- •1.4.1. Попередня обробка результатів вимірювань
- •1.4.2. Врахування граничної похибки.
- •1.4.3. Виявлення та виключення грубих похибок
- •1.4.4. Обробка результату багаторазових прямих вимірювань
- •Рекомендована література
- •1. Дати поняття метрології.
- •2. Назвати предмет і об'єкт метрології
- •Назвати метрологічні характеристики вимірювальних приладів
- •8. Назвати види вимірювань
- •9. Як поділяють вимірювання за класом точності ?
- •10. Назвати склад і завдання державної метрологічноїслужби України
- •11. Дати поняття еталону, повірки і калібрування
- •12. Сутність і види похибок
- •13. Дати поняття фізичної величини
- •14. Які форми вираження мають відносні величини ?
- •15. Назвати основні одиниці 51
- •16. Дати поняття про систематичні і випадкові похибки.
- •17. Способи виявлення і усунення систематичних похибок
- •18. Як визначається гранична похибка ?
- •19. Як визначаються довірчі межі граничної похибки ?
- •20. Як визначається критерій розподілу Пірсона?
- •21. Як визначаються довірчі межі результату вимірювання ?
- •2.1.1. Суть, принципи, мета і завдання стандартизації
- •2.1.2. Види стандартизації і стандартів
- •2.1.3. Правові основи стандартизації
- •2.1.4 Основні поняття та їх визначання
- •Організація робіт з стандартизації і вимоги до змісту нормативних документів
- •2.2.1. Організація робіт з стандартизації
- •2.2.2. Нормативні документи і порядок їх розроблення
- •2.2.3. Правила позначення нормативних документів
- •2.2.4. Зміст стандартів та технічних умов
- •2.3.1. Міжнародні стандарти серії 180 9000,10000 і 14000
- •2.3.2. Європейські стандарти серіїЕм29000 і ем 45000
- •2.3.3. Стадії розробки міжнародних стандартів
- •2.3.4. Порядок розроблення міждержавних стандартів
- •2.4.1. Комплекси стандартів та нормоконтроль технічної документації
- •2.4.2. Система засадних основоположних стандартів
- •2.4.3. Система стандартів з якості
- •Система стандартів з захисту довкілля
- •2.5.1. Система екологічних стандартів
- •2.5.2. Система стандартів з управління навколишнім середовищем
- •2.5.3. Система стандартів з якості об'єктів природного середовища.
- •2.6.1. Стандартизація професійної безпеки та промислової гігієни.
- •2.6.2. Стандартизація безпеки праці і захист від шумового та вібраційного забруднення
- •2.6.3. Безпека праці і захист від електромагнітного забруднення
- •Система стандартів в галузі радіаційної безпеки
- •2.7.1. Стандартизація з безпеки праці і захист відрадіаційного забруднення
- •2.7.2. Безпека праці і захист від іонізуючого випромінювання
- •2.7.3. Безпека праці і захист від інфрачервоного, ультрафіолетового та лазерного випромінювання
- •Рекомендована література
- •1. Назвати суть стандартизації
- •2. Назвати предмет, об'єкти і суб'єкти стандартизації
- •3. Назвати основні принципи стандартизації
- •4. Дати визначення національної системи стандартизації, комплексноїстандартизації, нормативного документа, стандар- тизації, стандарту:
- •Які стандарти встановлюють терміни та визначення основних понять в сфері стандартизації:
- •7. Які стандарти розглядають зміст, викладення та оформ- лення ту ?
- •8. Що визначають Міжнародні стандарти і5о серії 9000, 10000 і 14000 ?
- •9. Що регламентують Європейські стандарти серії ем 29000 і ем 45000 ?
- •Сутність та завдання сертифікації
- •3.1.1. Предмет, об'єкт і завдання сертифікації
- •3.1.2. Види, органи і функції системи сертифікації
- •3.1.3. Загальна схема, правила та порядок проведення сертифікації
- •3.1.4. Тенденції розвитку діяльності України в галузі сертифікації
- •3.2.1. Знак відповідності і правила його застосування
- •3.2.2. Маркування товарів
- •3.2.3. Міжнародні знаки відповідності продукції
- •3.3.1. Сутність, мета і об'єкти екологічної сертифікації
- •3.3.2. Екологічна сертифікація в західноєвропейських країнах
- •3.3.3. Екологічне маркування
- •Рекомендована література
- •Модуль 3 „Сертифікація" Завдання для блочно-модульного контролю
- •1. Суть сертифікації, її предмет і об'єкт:
- •2. Мета, завдання і значення сертифікації:
- •4. Розмежувати поняття «відповідність», «посвідчення відповідності», «сертифікат відповідності», «знак відповідності»:
- •5. Порядок проведення сертифікації продукції:
- •6. Коли, згідно якого документу і в яких випадках встановлені такі
- •В.В. Тарасова, а.С. Малиновський, м.Ф. Рибак метрологія, стандартизація і сертифікація підручник
1.3.2. Випадкові та систематичні похибки
Якщо провести глибокий аналіз класифікації похибок в залежності від причин виникнення, способів урахування та виключення їхнього впливу на результат вимірювання, то переважно похибки - це систематичні, випадкові та грубі. На практиці далеко не завжди вдається чітко розмежувати випадкові та систематичні похибки. Наприклад, при зміні положення променя зору спостерігача відносно до типового стрілочного приладу (наприклад, звичайний годинник) результати зняття даних будуть змінюватися. Цей ефект називається паралаксом, і він призво
дить до того, що істинне зняття даних з шкали розташоване навпроти стрілки. Навіть дуже старанний експериментатор не в змозі розташувати промінь зору завжди точно навпроти стрілки; отже, вимірювання будуть містити малі похибки, пов'язані з паралаксом, і ці похибки будуть явно випадковими. З іншого боку, необережний експериментатор, який поставить стрілочний прилад з боку від себе і забуде про вплив паралаксу, привнесе систематичну похибку до усіх своїх розрахунків. Таким чином, один й той же ефект, паралакс, може призвести до випадкових похибок в одному випадку і систематичних — в іншому.
Систематичні похибки є найбільш небезпечними; їхнє виявлення пов'язане з рядом ускладнень. Часто спостерігач не знає про природу виникнення деяких систематичних похибок, а в ряді випадків навіть не має уявлений про їх існування. В залежності від причин виникнення систематичні похибки поділяють на інструментальні, суб'єктивні, похибки методу та зовнішніх впливів. Таким чином, можна зробити висновок, що поява систематичних похибок пов'язана здебільшого з недоліками засобів вимірювальної техніки або обранням методів вимірювання. Виключення систематичних похибок в процесі вимірювання досягається використанням тих чи інших засобів вимірювань, які дозволяють або виключити похибку, що є наслідком впливу будь-якого джерела, або встановити наявність цього джерела й оцінити ступінь його впливу. Виключенню таким шляхом піддаються головним чином інструментальні похибки та похибки від зовнішніх впливів. При цьому використовується ряд способів, основні з них - заміщення та компенсації.
Випадкові похибки не можуть (як систематичні) бути виключені з результатів вимірювання, проте у випадку проведення досить великої кількості вимірювань методи математичної статистики та теорії ймовірності дозволяють оцінити величину випадкової похибки. Як приклад проявів випадкових та систематичних похибок розглянемо вимірювання точно визначеної довжини за допомогою лінійки. Одне у джерел похибки - це необхідність в інтерполяції між мітками (позначками) шкали, і ця похибка явно випадкова. При інтерполяції ми з рівною ймовірністю як перевищуємо, так і не перевищуємо результати вимірювання. Але є також ймовірність того, що лінійка дефектна, а це джерело похибки буде, певно, призводити до систематичної похибки. Якщо лінійка розтягнута, ми завжди применшуємо результат, якщо стиснута — завжди перевищуємо.
Подібно цьому прикладу, всі вимірювання піддані як випадковим, так і систематичним похибкам. В свою чергу, при аналізі систематичних похибок слід вважати, що випадкові похибки відсутні. Сумарна похибка, що характеризує точність вимірювання знаходиться шляхом підсумовування систематичної та випадкової похибки за визначеними правилами.
За характером зміни систематичні похибки поділяють на постійні, прогресивні, періодичні (похибки, які змінюються за складною закономірністю).
Постійні похибки - це похибки, які довгий час зберігають своє значення, наприклад, протягом всього часу вимірів. Такі похибки трапляються досить часто (у мір довжини, у гирях).
Прогресивні похибки - це похибки, які безперервно зростають або зменшуються. До таких похибок належать, наприклад, похибки внаслідок спрацювання обладнання при виготовленні деталей або акумуляторних батарей і т.д.
Періодичні похибки - це похибки, значення яких є періодичною функцією часу або іншою функцією. Наприклад, в секундомірів, індикаторів часового типу.
Похибки, які змінюються за складним законом, виникають внаслідок сумісної дії декількох систематичних похибок. Вплив різних за своєю природою систематичних похибок на результат вимірів інколи співпадає за формою і умовами їх виявлення. В цьому випадку операції за винятком різних похибок можливо суміщати.
