Міжнародна економіка
Тема 1. Система міжнародної економіки
Тема 2. Міжнародна торгівля
1. Яка з перелічених країн не є членом Європейського Союзу:
1) Іспанія; 2) Італія; 3) Ісландія; 4) Ірландія; 5) Мальта.
2. Яка з перелічених країн не належать до країн “Великої сімки”:
1) Франція;
2) Японія;
3) Росія;
4) Велика Британія;
5) Канада.
3. Міжнародна макроекономіка вивчає:
1) закономірності міждержавного руху конкретних товарів і факторів їх виробництва та ринкові характеристики – попит, пропозицію, ціну тощо;
2) закономірності функціонування відкритих національних економік і світового господарства загалом;
3) закономірності міжнародних товарно-грошових відносин, які становлять сукупність зовнішньої торгівлі усіх країн світу;
4) усі відповіді правильні.
4. Головним чинником поглиблення міжнародного поділу праці нині стають:
1) відмінності у ґрунтово-кліматичних умовах країн;
2) відмінності у флорі та фауні;
3) географічне розташування країн;
4) науково-технічні досягнення країн;
5) забезпечення країн трудовими ресурсами.
5. Міжнародний поділ праці:
1) розмежування певних видів діяльності між окремими країнами, що передбачає взаємовигідний обмін факторами і результатами виробництва;
2) об’єднання зусилля виробників кількох країн у виробництві товарів для світового ринку;
3) форма поділу праці, за якої концентрація однорідного виробництва збільшується на базі диференціації національних виробництв, виділення в самостійні (відокремлені) технологічні процеси, в окремі галузі виготовлення продукції понад внутрішні потреби;
4) взаємовідносини між державами в обміні продуктами праці різних галузей виробництва.
6. Яке твердження щодо ембарго правильне:
1) режим найбільшого сприяння для вивезення або ввезення товарів, валюти, цінних паперів, транспортних засобів, які належать іноземній державі;
2) заборона державою вивезення або ввезення товарів, валюти, цінних паперів, транспортних засобів, які належать певній державі;
3) виняткове право держави здійснювати операції з валютними цінностями;
4) операція центрального банку з купівлі-продажу іноземної валюти для підвищення курсу національної валюти.
7. До методів налагодження коопераційних зв'язків відносять:
1) створення спільних підприємств;
2) здійснення спільних програм;
3) договірна спеціалізація;
4) усі твердження правильні.
8. Якого інтеграційного об'єднання нині не існує:
1) Північноамериканська угода про вільну торгівлю;
2) Азійсько-Тихоокеанське економічне співробітництво;
3) Європейський Союз;
4) Рада економічної взаємодопомоги.
9. Які методи дослідження використовує міжнародна економіка:
1) індукції та дедукції;
2) метод спостереження;
3) історичний метод;
4) усі відповіді правильні.
10. Яку зовнішньоторговельну політику називають фритредерством:
1) політику держави, спрямована на захист національного виробника від іноземної конкуренції;
2) політику мінімального державного втручання у зовнішню торгівлю;
3) політику держави, спрямовану на розвиток імпортозаміщувальних виробництв з використанням торговельних обмежень;
4) усі відповіді неправильні.
11. Яке твердження найточніше описує зовнішню торгівлю України з 1991 р.:
1) експорт постійно перевищував імпорт;
2) імпорт постійно зменшувався;
3) і імпорт, і експорт найчастіше перевищували 50% ВВП;
4) обсяги експорту були значно менші, ніж 20% ВВП;
5) частка готових виробів у експорті постійно зростала.
12. Яке твердження неправильне:
1) імпорт не може перевищувати експорт, бо зовнішня торгівля країни буде незбалансованою;
2) імпорт США постійно перевищує їх експорт;
3) більшість економістів вважає, що зовнішня торгівля здебільшого приносить вигоди країнам-партнерам;
4) імпорт України найчастіше перевищує її експорт;
5) в експорті Росії переважають сировина та енергоносії.
13. Причина, чому економісти інколи виступають проти зовнішньої торгівлі, така:
1) споживачі не виграють від зовнішньої торгівлі;
2) зовнішня торгівля може спричиняти несправедливий розподіл доходів між різними групами населення;
3) великі відкриті економіки не виграють від зовнішньої торгівлі;
4) участь у зовнішній торгівлі підриває національну безпеку;
5) малі відкриті економіки не виграють від зовнішньої торгівлі.
14. Давид Рікардо обґрунтовував, що зовнішня торгівля відбувається між країнами через відмінності у:
1) продуктивності праці;
2) кліматі і природних ресурсах;
3) розмірах економік країн;
4) запасах факторів виробництва;
5) чисельності населення.
15. Що з переліченого теоретично мало б найменше сприяти зовнішній торгівлі:
1) вищий рівень виробничої ефективності в країні порівняно з іншими країнами;
2) нижчий рівень виробничої ефективності в країні порівняно з іншими країнами;
3) поведінка власників специфічних ресурсів, які використовують у галузях, що конкурують з імпортом;
4) поведінка споживачів;
5) вищий рівень розподільної ефективності в країні порівняно з іншими країнами.
16. На початку 1990-х років:
1) Світова організація торгівлі відмовилась застосовувати аналіз вигід і витрат;
2) поглиблюється причини західноєвропейської економічної інтеграції;
3) конфлікти між країнами головно визначали зовнішньоторговельну політику;
4) НАФТА дозволила торгівлю між США і Китаєм;
5) економіка України ставала дедалі закритішою.
17. Якщо продуктивність праці у виробництві експортованого товару у першій країні вища, ніж у другій, то перша країна:
1) має абсолютну перевагу у виробництві цього продукту;
2) має порівняльну перевагу;
3) виробляє цей товар з нижчою альтернативною вартістю, ніж друга країна;
4) виробляє цей товар з вищою альтернативною вартістю, ніж друга країна;
5) правильні відповіді – 1 та 3.
18. Нідерланди експортують продукти харчування, для виробництва яких використовують землю як специфічний фактор, а імпортують з інших країн ЄС устаткування, у виробництві якого специфічним фактором є капітал. Праця є мобільним фактором у виробництві обох товарів. Хто з власників факторів виробництва підтримуватиме політику протекціонізму:
1) наймані працівники; 2) власники капіталу; 3) землевласники;
4) правильні відповіді – 1 та 2; 5) усі відповіді неправильні.
19. Країна має порівняльну перевагу у виробництві продукту, якщо:
1) виробляє цей продукт з нижчими витратами, ніж інші країни;
2) має перевагу у природно-кліматичних умовах виробництва цього продукту;
3) має історичні традиції у виробництві цього продукту;
4) виробляє цей продукт з нижчою альтернативною вартістю, ніж потенційний торговельний партнер;
5) усі відповіді неправильні.
20. Яке твердження з позиції теорії Гекшера-Оліна неправильне:
1) країни експортуватимуть ті товари, виробництво яких потребує значних витрат відносно надлишкових факторів;
2) країни імпортуватимуть товари, у виробництві яких довелося б широко використовувати відносно дефіцитні фактори виробництва;
3) якщо відношення між кількістю даного фактора та іншими факторами в країні вище, ніж в інших країнах, то цей фактор є відносно надлишковим для даної країни;
4) відносна ціна надлишкового фактора у країні буде нижчою порівняно з іншими країнами;
5) відносна ціна продукту, у виробництві якого у країні використовують дешевий фактор виробництва більшою мірою, ніж інші фактори, буде вищою, ніж деінде.
21. Міжгалузева мобільність притаманна факторам виробництва у теорії:
1) абсолютних переваг; 2) порівняльних переваг;
3) співвідношення факторів виробництва;
4) життєвого циклу товару; 5) усі відповіді правильні.
22. З якої теореми міжнародної торгівлі випливає твердження, що країна, у якій праця є відносно надлишковим ресурсом імпортуватиме капіталомісткі товари:
1) Столпера-Семюелсона; 2) Гекшера-Оліна;
3) Семюелсона-Джонса; 4) Рибчинського.
23. До якого з визначників конкурентних переваг країни у моделі “національного ромба” М. Портера належать нагромаджені ресурси знань та інформації:
1) кількість та якість факторів виробництва;
2) умови внутрішнього попиту;
3) наявність близьких суміжних галузей;
4) рівень та характер конкуренції на внутрішньому ринку.
24. Теорія Гекшера-Оліна твердить, що:
1) країна експортує товари, вироблені відносно надлишковим фактором, та імпортує товари з відносно дефіцитних для даної країни факторів виробництва;
2) порівняльні переваги та спеціалізацію у міжнародній торгівлі можна пояснити відмінностями у забезпеченні країн факторами виробництва;
3) зовнішня торгівля забезпечує обмін надлишковими факторами виробництва між країнами;
4) всі відповіді правильні.
25. Парадокс Леонтьєва полягає у тому, що:
1) унаслідок зовнішньої торгівлі збільшуються доходи власників специфічних для експортних галузей факторів, а зменшуються доходи власників факторів, специфічних для галузей, що конкурують з імпортом;
2) капіталонадлишкові країни експортують працемістку продукцію, тоді як праценадлишкові – капіталомістку;
3) міжнародна торгівля призводить до вирівнювання абсолютних та відносних цін на гомогенні фактори виробництва в країнах, що торгують між собою;
4) країни експортують товари інтенсивного використання надлишкових факторів, а імпортують товари інтенсивного використання дефіцитних факторів виробництва.
26. Теорія Гекшера-Оліна-Семюелсона твердить, що:
1) міжнародна торгівля призводить до вирівнювання абсолютних і відносних цін на однорідні фактори виробництва у країнах-учасницях торгівлі;
2) збільшення пропозиції одного з факторів призводить до непропорційно більшого зростання виробництва і доходів у тій галузі, де цей фактор застосовується відносно інтенсивніше, і зменшення виробництва і доходів у галузі, де цей фактор застосовується менш інтенсивно;
3) у результаті торгівлі зростають доходи власників фактора, специфічного для експортних галузей, і скорочуються доходи власників фактора, специфічного для імпортоконкуруючих галузей;
4) правильні відповіді 1 та 3.
27. Конкурентоспроможність країни згідно з теорією М. Портера, не залежить від:
1) кількості та якості певних факторів виробництва;
2) умов внутрішнього попиту;
3) ціни товару;
4) стратегії фірм та характеру конкуренції на внутрішньому ринку;
5) діяльності уряду.
28. Незважаючи на те, що науково-технічний прогрес зменшив негативні впливи віддалі на зовнішню торгівлю:
1) культурні розбіжності нещодавно зменшили обсяги зовнішньої торгівлі України порівняно з серединою 1990-х років;
2) політичні чинники історично відігравали важливішу роль у визначенні обсягів зовнішньої торгівлі, ніж наявні технології;
3) зовнішня торгівля нині має менше значення для розвинутих економік, ніж це було у середині ХХ ст.;
4) впливи Інтернету і повітряного транспорту на обсяги зовнішньої торгівлі є незначними;
5) через укладання зовнішньоторговельних угод не вдалося зменшити несприятливі впливи міждержавних кордонів на зовнішню торгівлю.
29. Більшу частину зовнішньої торгівлі нині становлять:
1) молочні продукти;
2) промислові вироби;
3) сільськогосподарські продукти;
4) сировина і корисні копалини;
5) послуги.
30. Модель зовнішньої торгівлі Д. Рікардо:
1) аналізує тільки одну галузь в кожній з країн;
2) обґрунтовує, що торгівля між країнами відбуватиметься навіть тоді, коли країни мають однакові умови виробництва;
3) враховує тільки один фактор виробництва;
4) обґрунтовує, що відмінності в кількостях факторів виробництва ведуть до торгівлі;
5) обґрунтовує, що країни з близькою культурою торгують між собою частіше.
31. Якщо Багатія має порівняльну перевагу у виробництві одягу, то:
1) вона може виробляти одяг, використовуючи менший обсяг ресурсів, ніж інші країни;
2) вона має більше факторів виробництва, які використовують у виробництві одягу, порівняно з іншими країнами;
3) вона може виробляти одяг з нижчими відносними витратами, ніж інші країни;
4) інші країни ніколи не вироблятимуть одяг, якщо має місце зовнішня торгівля;
5) продуктивність працівників, зайнятих пошиттям одягу в Багатії, вища, ніж в інших країнах.
32. Рікардівська модель зовнішньої торгівлі обґрунтовує, що вигоди від торгівлі мають місце:
1) тільки коли одна країна має абсолютну перевагу у виробництві певного блага;
2) в обох країнах, що торгують між собою;
3) тільки коли країни досягають повної спеціалізації;
4) тільки коли країни не мають повної спеціалізації;
5) тільки коли обидві країни мають абсолютну перевагу у галузі, в якій вони спеціалізуються.
33. Що з переліченого не є припущенням рікардівської моделі зовнішньої торгівлі:
1) ринки є конкурентними;
2) робоча сила може вільно переміщуватися між країнами;
3) кожна країна використовує лише один фактор виробництва;
4) продуктивність праці в кожній країні є незмінною;
5) кількість кожного фактора виробництва є незмінною.
34. Що не припускає модель Гекшера-Оліна:
1) техніка і технологія є однаковими у всіх країнах;
2) кількості факторів виробництва є різними у різних країнах;
3) фактори виробництва можуть використовуватися у різних галузях;
4) пропозиція факторів виробництва з перебігом часу збільшується;
5) ринки є конкурентними.
35. Товар є трудомістким у моделі Гекшера-Оліна, коли у його виробництві:
1) використовують більше праці, ніж землі;
2) використовують більше землі, ніж праці;
3) використовують лише працю;
4) відношення землі до праці у його виробництві є вищим, ніж для з іншого товару;
5) відношення землі до праці у його виробництві є порівняно нижчим, ніж для іншого товару.
36. У чому полягає основна відмінність між моделлю Гекшера-Оліна і моделлю Рікардо:
1) на відміну від рікардівської моделі, у моделі Гекшера-Оліна обсяги факторів виробництва впливають на структуру торгівлі;
2) на відміну від рікардівської моделі, усі фактори виробництва в моделі Гекшера-Оліна виграють від зовнішньої торгівлі;
3) на відміну від рікардівської моделі, фактори виробництва у моделі Гекшера-Оліна є мобільними і переміщуються між галузями;
4) на відміну від рікардівської моделі, у моделі Гекшера-Оліна не припускають, що зовнішня торгівля є вільною;
5) на відміну від рікардівської моделі, фактори виробництва у моделі Гекшера-Оліна не є мобільними і не переміщуються між галузями.
37. Якщо взуття є трудомістким товаром, а продукти харчування – землемістким, то яким буде наслідок зниження ціни продуктів харчування, згідно з моделлю Гекшера-Оліна:
1) реальна заробітна плата, виражена в обох товарах, зросте, і реальний дохід землевласників, виражений в обох товарах, збільшиться;
2) реальна заробітна плата, виражена в обох товарах, зросте, і реальний дохід землевласників, виражений у продуктах харчування, зросте, а виражений через взуття – знизиться;
3) реальна заробітна плата, виражена в обох товарах, зросте, а реальний дохід землевласників, виражений в обох товарах, знизиться;
4) реальна заробітна плата, виражена в обох товарах, зросте, а реальний дохід землевласників, виражений через продукти харчування, впаде, а виражений через взуття – зросте;
5) реальна заробітна плата, виражена в обох товарах, впаде, а реальний дохід землевласників, виражений в обох товарах, зросте.
38. Яка структура зовнішньої торгівлі випливає з моделі Гекшера-Оліна:
1) кожна країна спеціалізується на виробництві тих товарів, які потребують значних затрат відносно надлишкових факторів;
2) структура зовнішньої торгівлі залежить від культурної спорідненості країн;
3) структура зовнішньої торгівлі країн залежить від масштабів їх національних економік і віддалі між ними;
4) кожна країна продає надлишкові фактори виробництва;
5) кожна країна спеціалізується на виробництві тих товарів, на які використовує наявну техніку і технологію найбільш ефективно.
39. Як, згідно з моделлю Гекшера-Оліна, дохід перерозподіляється в результаті зовнішньої торгівлі?
1) власники дефіцитних факторів виробництва втрачають, а власники надлишкових факторів виграють від торгівлі;
2) власники усіх факторів виробництва виграють від зовнішньої торгівлі, але безробітні програють;
3) власники надлишкових факторів виробництва виграють, а впливи зовнішньої торгівлі на власників дефіцитних факторів виробництва є неоднозначними;
4) власники надлишкових факторів виробництва програють, а власники дефіцитних факторів виробництва виграють;
5) розподіл доходу не змінюється, бо кожний член суспільства виграє від зовнішньої торгівлі.
40. Парадокс Леонтьєва означає, що:
1) ціни факторів виробництва не вирівнюються між країнами;
2) власники надлишкових факторів виробництва не виграють від зовнішньої торгівлі;
3) країни не беруть участь у міжнародній торгівлі до того рівня, до якого мали б брати;
4) країни експортують ті товари, у виробництві яких наявну техніку і технологію використовують неефективно;
5) країна в якій капітал є відносно надлишковим фактором виробництва експортує переважно не капіталомісткі, а трудомісткі товари.
41. Показник, який обчислюють як відношення відносної (відсоткової) зміни величини імпорту до відносної (відсоткової) зміни його ціни, – це:
1) коефіцієнт імпортної залежності; 2) імпортна квота; 3) чисті умови торгівлі;
4) еластичність попиту на імпорт; 5) структура імпорту.
42. Показник, який обчислюють як відношення величини імпорту товару до обсягу його споживання у країні, – це:
1) коефіцієнт імпортної залежності; 2) імпортна квота; 3) індекс чистої торгівлі;
4) еластичність попиту на імпорт; 5) структура імпорту.
43. Для оцінки розподілу вигід від зовнішньої торгівлі економісти використовують показник:
1) індекс чистої торгівлі; 2) рівень відкритості економіки; 3) умови торгівлі;
4) індекс експортних цін; 5) чистий експорт.
44. Показник, який характеризує рівень відкритості національної економіки, часто називають:
1) експортний потенціал країни; 2) експортна квота; 3) структура експорту;
4) індекс експортних цін.
45. Поліпшення умов торгівлі внаслідок зниження ціни імпорту змусить країну збільшити видатки на імпорт, якщо:
1) попит на імпорт – еластичний; 2) попит на імпорт – нееластичний;
3) попит на імпорт – одиничноеластичний; 4) усі відповіді неправильні.
46. До зовнішньоторговельних операцій, які відбуваються у межах міжнародного промислового співробітництва, не належать:
1) виробниче кооперування;
2) операції з давальницькою сировиною;
3) співробітництво на компенсаційній основі;
4) зберігання і страхування вантажів;
5) належать усі перелічені операції.
47. До зовнішньоторговельних операцій належать:
1) експортні операції;
2) імпортні операції;
3) операції зустрічної торгівлі;
4) реекспортні операції;