3. Види технічного контролю якості

Контролем якості продукції прийнято називати перевірку відповідності показників якості продукції встановленим вимогам, якими можуть бути:

а) показники, які закладені в проекті (робочій документації);

б) показники якості кращих вітчизняних та закордонних об’єктів-аналогів;

в) показники якості, які закладені у вітчизняний або закордонний стандарт.

Найбільша питома вага за трудомісткістю, вартістю і складністю належить контролю якості, що виконується службою технічного контролю під час виготовлення продукції.

Технічний контроль – це перевірка відповідності процесів і їх результатів встановленим технічним вимогам, які передбачені в стандартах, технічних умовах та договорах на постачання.

На сучасних промислових підприємствах застосовується декілька видів контролю (табл. 10.1).

Основним завданням служби технічного контролю на промисловому підприємстві є запобігання випуску продукції, що не задовольняє встановлені вимоги при мінімально можливому розмірі внутрішньозаводського браку.

Технічний контроль за якістю продукції здійснюють працівники відділу технічного контролю – самостійного структурного підрозділу підприємства, підпорядкованому директору.

Таблиця 10.1 - Класифікація видів контролю

Ознаки класифікації	Вид контролю	Склад контролю	Результат контролю
Етапи виробництва	Вхідний	Перевірка сировини, матеріалів, комплектуючих виробів і готової продукції, які надходять на підприємство	Дає змогу уникнути зниження якості продукції через помилки постачальника, зібрати об’єктивну інформацію про закупівельні матеріали, формулює додаткові вимоги до показників якості матеріалів
	Операційний	Перевірка якісних і кіль­кісних харак­терис­тик техноло­гічного про­цесу, якості операцій, що виконуються	Дає змогу значно підви­щити продуктивність тех­но­логічного обладнання і виключити вплив суб’єктивного чинника
	Приймальний	Перевірка відпо­відності якості гото­вої продукції вста­новленим вимогам нормативно-технічної документації	Визначає придатність продукції для постачання чи використання
Охоплення контро-льованої продукції	Суцільний	Контроль за резуль­татами перевірки кож­ної одиниці матеріалу, деталі, продукції. Обов’язковий при розподіленні продукції за ґатунками	Виключає можливість потрапляння до споживача дефектної продукції
	Вибірковий	Контроль частини об’єктів за умовами обґрунтованого об’єму вибірок з партії	Дає змогу з потрібним ступенем точності визначити якість партії виробів чи стану технологічного процесу

За виконавцями контролю, контроль можна поділити на внутрішній і зовнішній. Внутрішній контроль здійснюється виробничим персоналом (робіт­никами) та виконавчим контрольним персоналом (бракувальники, контролери, майстри тощо) підприємства. Зовнішній контроль здійснюється: відповідними контролювальними державними органами (комітет і захисту прав споживача); компетентними органами із сертифікації; організаціями споживачами певної продукції тощо.

Об’єктами контролю на вході систем (підприємства) чи її (його) окремих виробничих блоків (цехів, дільниць) мають бути:

1) якість початкових основних і допоміжних матеріалів, заготовок, напівфабрикатів, комплектуючих виробів, окремих деталей і вузлів;

2) справність устаткування, пристроїв, робочого інстру­менту і контрольно-вимірювальних приладів, за допомогою яких виготовляється рівень її якості;

3)  технічна документація, за якою здійснюється техно­логічний процес;

4) відповідність рівня кваліфікації персоналу вимогам, що забезпечують якісне виконання певної роботи.

Якість продукції визначальною мірою формується упро­довж виробничого процесу. Це викликає необхідність ретельного контролю перебігу технології її виготовлення. Об’єкти контролю тут - повне дотримання виробничо-трудової  дисципліни, технологічних режимів обробки та складання виробів.

При цьому контрольні операції  здійснюються стосовно не лише якості, але й кількості, оскільки порушення технологічної, виробничої і трудової  дисципліни  може спричинювати псування сировини, матеріалів, окремих деталей і навіть готових виробів, а позаяк невиконання  завдань виробничої програми підприємства.

Контроль на виходу виробничої системи (підприємства і його підрозділів) має за основну мету попереджувати переда­чу бракованої продукції споживачу або на наступні техноло­гічні фази (стадії) на тому ж підприємстві з випливаючими з цього наслідками. Окрім того, такий контроль уможливлює визначення ступеню виконання виробничих завдань економічних результатів виробництва.

Рівень витрат на контроль якості та його загальна ефек­тивність істотно залежить від обґрунтованого вибору і застосування певних методів здійснення, перелік яких подано у таблиці 10.2. Змістовна характеристика  визначається переважно відповідними назвами.

Таблиця 10.2 - Класифікація методів технічного контролю якості продукції на підприємстві

Ознаки класифікації	Основні види контролю
1. Організаційна форма	1. Суспільний 2. Вибірковий 3. Статистичний 4. Летючий 5. Інспекційний
2. Характер контрольних операцій	1. Візуальний 2. Геометричний 3. Лабораторний аналіз 4. Контрольно-здавальні випробування
3. Стадія виробничого процесу	1. Вхідний (контроль ресурсів) 2. Проміжний (контроль процесу) 3. Вихідний (контроль продукції)
4. Вплив на перебіг технологічного процесу	1. Активний 2. Пасивний
5. Застосовувані засоби контролю	1. Автоматизований 2. Механізований 3. Ручний
6. Місце здійснення	1. Стаціонарний 2. Змінний

 

При автоматизованому контролі перевірка якості здійснюється шляхом прямого застосування автоматичних пристроїв (включаючи промислові роботи) без участі людини як у ході технологічного процесу, так і після завершення оброки чи складання виробу. Такий метод контролю є одним з головних напрямків зменшення витрат на контроль на операції і підвищення ефективності особливо у безперервних та масових типах виробництва, де часто трудомісткість контролю якості перевищує витрати на виготовлення продукції в автоматичному режимі.

Статистичний – це особливий науково обґрунтований метод вибіркового контролю, що ґрунтується на застосуванні теорії ймовірностей та математичній статистиці. Він дозволяє не лише фіксувати фактичний рівень якості масової про­дукції, але й активно впливати на перебіг технологічного процесу, тобто забезпечувати його регулювання (управлін­ня). Основна його ідея зводиться до того, що в будь-якому сталому процесі, коли відсутні непередбачені відчутні збу­рення, фактичні показники якості окремих екземплярів про­дукції завжди матимуть незначні відхилення від середніх величин.

Перевагою статистичного контролю є можливість керувати рівнем якості продукції за принципом саморегулювання кібернетичної системи із зворотним зв’язком.

Проте йому властиві й недоліки, які не можна ігнорувати: по-перше, він має відносно вузьку сферу застосування (пе­реважно масове виробництво); по-друге, вимагає порівняно ве­ликих коштів на збирання та обробку інформації. Здешевити ці процеси можна шляхом автоматизації збирання, обробки і аналізу необхідної для контролю інформації, створення гнучких автоматизованих виробництв за умови виправданого функціонування з огляду впливу інших чинників.

Летючим прийнято називати раптовий (без попереджен­ня) і швидкоплинний контроль якості виробів (роботи вико­навців) на окремих дільницях виробництва.

Інспекційним є запланований чи здійснюваний за критичними сигналами метод контролю переважно у вигляді дер­жавного або внутрішньовиробничого нагляду.

Стаціонарний контроль здійснюється у спеціально обладнаних приміщеннях (лабораторіях) шляхом проведення відповідних випробувань, аналізів тощо.

Змінний – на тих чи інших робочих місцях самими виконавцями або контрольними майстрами (контролерами) відділу технічного контролю підприємства.

На будь-якому підприємстві однією з основних функцій організації виробництва є технічний контроль якості продукції – перевірка дотримання технічних умов і вимог, що ставляться до якості продукції на всіх стадіях її виготовлення, а також виробничих умов і факторів, які забезпечують необхідну якість.

Технічний контроль є комплексом взаємопов’язаних контрольних операцій, що виконуються згідно з установленим порядком.

До загальних принципів раціональної організації технічного контролю відносяться наступні:

- технічний контроль повинен охоплювати всі елементи і стадії виробничого процесу;

- техніка, методи й організаційні форми контролю мають повністю відповідати особливостям техніки, технології та організації виробництва;

- ефективність раціональної організації технічного контролю слід обґрунтовувати відповідним економічним розрахунком;

- система контролю має чітко й виважено розподіляти обов’язки і відпові­дальність між окремими виконавцями та різними підрозділами підпри­ємства;

- система контролю має базуватися на ефективних методах статистичного конт­ролю якості.

Залежно від конкретних завдань, які поставлені перед технічним контро­лем, розрізняють такі його види:

1. Профілактичний – має за мету попереджати появу браку в процесі виробниц­тва продукції.

2. Приймальний – здійснюється з метою виявлення та ізоляції браку.

3. Комплексний – вирішує обидва завдання: профілактику і приймання.

4. Спеціальний – відповідає за спеціально визначенні окремі завдання (наприклад, інспекційний контроль, контроль експлуатації виробів і под.).

Методи технічного контролю якості:

-   контроль налагоджування;

-   інспекційний контроль;

-   статистичні методи контролю;

-   вибірковий або повний контроль;

-   статистичний аналіз технологічного устаткування, якості продукції та ін.

Контроль також поділяється за такими параметрами, що вимірюються:

- контроль геометричних розмірів і форм;

- контроль зовнішнього вигляду та документації;

- контроль фізико-механічних властивостей матеріалів, напівфабрикатів тощо.

Залежно від ступеня охоплення виробничих операцій розрізняють:

- поопераційний контроль;

- груповий контроль, що виконується після декількох операцій. За місцем здійснення контрольні операції поділяються на:

- стаціонарні;

- нестаціонарні, що виконуються безпосередньо на робочих місцях.

На підприємстві технічний контроль якості – це частина виробничого про­цесу, яка має за мету перевірку продукції на її відповідність установленим вимогам.

Процес здійснення технічного контролю якості охоплює систему методів, інструментів і заходів (включаючи процедуру їх планування), за допомогою яких ідентифікуються якість готової продукції, напівфабрикатів, сировини; всі стадії підготовки виробництва, виробничого процесу, проведення контролю та випро­бувань на їх відповідність системі стандартів та інших міжцехових норм. У ре­зультаті цього підприємство випускає конкурентоспроможну продукцію світового рівня якості.

Завдання технічного контролю:

- планування і практична реалізація всіх процедур та інструментів системи тотального управління якістю TQM на підприємстві, що безпосередньо сто­суються виробництва продукції;

- постійна реалізація циклу РОСА ("планування-виконання-перевірка-реакція") на всіх рівнях виробництва;

- установлення якості готової продукції;

- попередження впливу імовірнісних і суб’єктивних факторів на якість продукції, що випускається;

- забезпечення встановленого технічного режиму.

Виконання цих завдань реалізується через систему основних функцій технічного контролю, які можна згрупувати так, як це зроблено на рис. 10.1.

 

 

Рис. 10.4. Групи основних функцій технічного контролю якості у виробничих підрозділах підприємства

Практичною реалізацією функцій технічного контролю у виробничих підрозділах підприємства займається його служба технічного контролю. Узагальнена схема організаційної структури цієї служби зображена на рис. 10.4.

До головних складових відділу технічного контролю відносяться:

а) бюро зовнішнього контролю здійснює вхідний контроль усієї сировини, матеріалів, ресурсів, що використовує підприємство;

б) ВТК експлуатації обладнання разом із технічним бюро ведуть облік, аналіз відхилень і фактів браку, збоїв обладнання, причини їх появи, розроб­ляє поточні заходи щодо їх усунення й попередження;

в) бюро технічного контролю в цехах здійснює основну роботу з операційно­го (проміжного) та вхідного (приймально-здавального) контролю продукції перед її відправленням в інші цехи або на склад;

г) центральна вимірювальна лабораторія разом із контрольно-вимірювальними постами в цехах і на дільницях виконує всю поточну роботу з організації контролю та управління якістю виробництва на робочих місцях.

 

Рис. 10.5. Узагальнена схема організаційної структури відділу технічного контролю (ВТК) на підприємстві: БТК – бюро технічного контролю

 

Слід зазначити, що при організації масового виробництва однорідної продукції суцільний контроль якості замінюється вибірковим, який проводять з використанням статистичних методів.

Сутність статистичних методів управління якістю полягає у тому, що на основі перевірки обмеженої кількості виробів і відповідних розрахунків (за до­помогою математичної статистики) робиться висновок про якість великої партії продукції. Цей метод забезпечує економічність, надійність та профілактичність контролю якості.

Статистичний контроль поділяється на попереджувальний і приймальний