Модуль 2 – Методологія та методика наукового дослідження Практичне заняття № 2 Тема: Особливості застосування спостереження, анкетування, бесіди, як методів педагогічного дослідження – 2 години

Мета: забезпечити практикування студентів у методах дослідження у процесі розробки програм використання окремих методів дослідження. Визначити можливості використання методів спостереження, анкетування, бесіди. Розвивати допитливість в процесі виконання практичних завдань. Виховувати інтерес до наукових знань.

Питання для обговорення

1. Аналіз поняття «метод дослідження».

2. Характеристика різних класифікацій методів дослідження.

3. Визначити можливості використання конкретних методів педагогічного дослідження:

• спостереження;

• анкетування;

• бесіда

Практичні завдання (виконується по підгрупах):

• підготувати презентацію (5 хвилин) власної тренувальної теми дослідження за схемою: значення теми (проблеми) для сучасної дошкільної освіти; причини обрання студентом даної теми для дослідження; стисла характеристика основних проблемних питань теми та визначення ступеню досліджуваності проблеми на сучасному етапі;

• скласти програму використання методу спостереження з конкретної теми наукового дослідження;

• розробити текст анкети для батьків (вихователів) з тренувальної теми дослідження;

• розробити план бесіди за певною темою.

Методичні рекомендації:

Готуючись до заняття студенти повинні добре усвідомити, що у науці склалася певна система методів дослідження, але на сьогодні до сих пір не існує єдиної класифікації дослідницьких методів. Серед методів дослідження особливого поширення набули спостереження, опитування, бесіда, анкетування.

Для оптимальності опрацювання матеріалу бажано розділитися на три мікрогрупи. Кожна мікрогрупа опрацьовує один метод дослідження за планом заняття: спостереження, анкетування, бесіди. Слід наголосити, що мікрогрупа працює над одним методом, але кожний студент розробляє власну програму його застосування на основі тренувальної теми. Заняття №2 передбачає, практичну частину, підчас якої студенти спочатку презентують власні теми, обрані ними як тренувальні ( виступи тривалістю 5 хвилин). Далі за логікою заняття учасники мікрогруп послідовно доповідають за власними розробками, обмінюються досвідом. Критично оцінюють помилки, дають поради щодо удосконалення розроблених програм.

У методичних рекомендаціях передбачено стислу характеристику кожного метода. Студентам необхідно звернути увагу на поданий нижче за текстом інформаційний матеріал.

Метод спостереження, як правило використовується для збору та узагальнення первинної інформації. Воно охоплює видимі ознаки подій та змін у сфері відповідної діяльності (дітей, педагогів, батьків тощо). За підсумками спостереження можна зробити вагомі висновки про конкретне дитяче середовище, умови та зміст діяльності дошкільника. Воно використовується як джерело побудови гіпотез і слугує методом перевірки результатів інших досліджень

Спостереження – один із складних і трудомістких методів. Це зумовлено специфікою відносин суб’єкта та об’єкта спостереження, в якому людина (дослідник, дитина) виступає і суб’єктом, і об’єктом, що безумовно, впливає на процес дослідження. Тому використання цього методу пов’язане з певною формалізацією процедур, розробкою інструментарію, який забезпечує надійність вихідних даних.

Розробка програми спостереження передбачає чотири етапи: 1) розробка мети, завдань. Мета зумовлює спрямованість спостереження. Завдання можуть включати висування та перевірку гіпотез, уточнення і перевірку результатів, отриманих за допомогою інших методів; 2) вибір об’єкта, предмета ситуації спостереження. Об’єктом спостереження можуть бути різні види діяльності дітей, форми навчання, дидактичні методи тощо; 3) вибір засобів реєстрації об’єкта спостереження визначається цілями і завданнями дослідження, об’єктом, предметом і видом спостереження. Реєструвати (фіксувати) результати спостереження можна в блокнотах, картах реєстрації, протоколах, щоденниках, за допомогою технічних засобів; 4) обробка та інтерпретація інформації. У підсумковому документі, звіті відбиваються дані про час, місце, ситуацію і спроби спостереження, підкреслюються елементи новизни отриманих даних і подаються висновки.

Бесіда – метод збору фактів про педагогічні явища в процесі особистого спілкування за спеціально складеною програмою. Особливість бесіди у тому, що за умов збереження мети можна змінювати питання у відповідності до отриманих відповідей. Бесіда повинна проводитись доброзичливо, але не обертатись з опитування у допит. Плануючи бесіду, визначаючи її мету, необхідно побудувати її так, щоб можна було повною мірою використати її дані (врахування інтонації, поведінки). Питання у бесіді можуть ставитися як прямо, так і опосередковано (обговорення книги, фільму, проблемної ситуації тощо). Успіх бесіди залежить від характеру відносин, що склалися між педагогами і вихованцями.

Анкетування. Необхідні відомості про вихованців допомагає отримати анкетування. Анкета – метод збору фактів на основі письмового звіту опитуваних за спеціально складеною програмою. Анкета – це набір питань, які логічно пов’язані з головним завданням дослідження. Велике значення мають чітко сформульовані питання. Питання повинні бути поставлені так, щоб їх однозначно розуміли опитувані. Адже під час анкетування немає безпосереднього контакту з ними. Тому дуже важлива ретельно розроблена інструкція про порядок заповнення анкети. За характером питань анкети можуть бути відкритими і закритими. У відкритих анкетах опитувані самі формулюють відповіді на питання. У закритих анкетах – потрібно обирати одну із запропонованих відповідей. Педагог - дослідник має розуміти, що всі питання повинні бути пов’язані з центральним завданням дослідження. Анкета повинна мати певну структуру. Перша частина - вступна. Вона може включати назву організації, яка проводить дослідження, звернення до опитуваного з метою зацікавити його, ознайомити з метою дослідження, коротку інструкцію про порядок заповнення анкети. Друга частина – основна – включає питання чи блоки питань у відповідності до мети і завдань дослідження.