3. Спеціальні технічні рідини

3.1. Пускові рідини

3.2. Скломиючі рідини

3.3. Мийні засоби

3.4. Рідини для видалення нагару з деталей двигуна

3.1. Пускові рідини

Пускові властивості двигунів значно залежать від якості палив і масел, що застосовують. Пуск двигунів при низьких температурах полегшується при використанні бензинів з більшим вмістом легких фракцій, дизельних палив – з високим цетановим числом і моторних масел – з невисокою в’язкістю при низьких температурах. В зв’язку з цим все ширше застосо­вуються спеціальні рідини, які призначені для полегшення пуску двигунів при низьких температурах навколишнього повітря (нижче мінус 20-25°С). Вони повинні добре випаро­вуватися при низькій температурі і швидко займатися (від іскри) або самозайматися (від тиску), мати високі протикорозійні і протиспрацьовувальні властивості, бути стабільними при трива­лому зберіганні.

Для того щоб мати такі властивості пускові рідини мають компоненти: етиловий спирт, суміш низькотемпературних ву­глеводнів, ізопропілнітрат і застосовувати масла з протиспрацьовувальними і протизадирними присадками.

Етиловий ефір – це обов’язковий компонент більшості пускових рідин. Він має низьку температуру самозаймання, високий тиск насиченої пари і широкі межі займання (за концен­трацією пальної суміші).

Використання етилового ефіру в дизельному двигуні доз­воляє знизити температуру самозаймання пальної суміші до 190-220°С.

У карбюраторних двигунах, під час їх пуску, використо­вують власти-вості етилового ефіру займатися в суміші з повітрям в широких межах концентрації. Це дозволяє досягти займання за допомогою іскри дуже бідних пальних сумішей.

З метою забезпечення постійного і послідовного займання в склад пускових рідин вводять ізопропілнітрат і суміш низькокиплячих вуглеводнів (петролейний ефір, газовий бензин тощо).

Ізопропілнітрат займається дещо пізніше етилового ефіру, але раніше основного палива. Суміш низькокиплячих вугле­воднів, повністю випаровую-чись у циліндрі, займається дещо пізніше ізопропілнітрату, але також раніше основного палива. Нявність такого послідовного ланцюжка забезпечує підго-товку основного палива до займання, що суттєво знижує швидкість нарос-тання тиску. Оптимальне співвідношення ізопропілнітрату і суміші низько-киплячих вуглеводнів у пускових рідинах для дизельних і карбюраторних двигунів різне.

Зменшення спрацьовування деталей кривошипно-шатун­ного механізму в перший період пуску двигуна досягається введенням в склад пускових рідин масла, яке містить проти- спрацьовувальні і протизадирні присадки. Враховуючи більші питомі навантаження в дизельному двигуні пускова рідина для них повинна містити не менше 10% масла. Застосування такої рідини для карбюраторних двигунів призводить до “замаслю­вання” свічок запалювання, до перебоїв у запалюванні. В зв’язку з цим у пускових рідинах для карбюраторних двигунів вміст масла не повинен перевищувати 2%.

Випускають пускові рідини “Холод Д-40” для дизельних двигунів і “Арктика” для карбюраторних (табл. 3.4).

Таблиця 3.4

Склад пускових рідин, % за масою

Компонент	“Арктика”	“Холод Д-40”
Етиловий ефір	45-60	60
Газовий бензин	35-55	15
Ізопропілнітрат	1-5	15
Масло з протиспрацювальними і протизадирними присадками	2	10

Пускові рідини випускають у двох упаковках: в герме­тичних алюмінієвих ампулах ємкістю 20 і 50 мл (при введенні в двигун спеціальними пусковим пристроєм) і в аерозольній упаковці (для застосування без пускового пристрою). Останній вид легше в обслуговуванні і економічніше.