Висновок:

1. Яку фізичну величину Ви визначали? Описати, яким чином Ви це робили.

2. Дати аналіз отриманим даним. Для чого Ви розраховували похибки?

ДОМАШНЯ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА САМОСТІЙНА РОБОТА

Дослідження руху тіла під дією кількох сил

Мета: самостійно

Завдання:

1. Визначити мінімальний кут нахилу, при якому тіло починає зісковзувати.

2. Дослідити рух тіла по похилій площині.

3. Дослідження конічного маятника.

Обладнання: брусок, годинник, лінійка, штатив, похила площина, коничний маятник, динамометр

Вказівки на теоретичний матеріал:

1. Сила тертя. Коефіцієнт тертя.

2. Рух по похилій площині

3. Конічний маятник

Прядок виконання

Завдання 1. Визначити мінімальний кут нахилу, при якому тіло починає зісковзувати.

1. Зробити малюнок, розставити все сили, що діють на тіло.

2. Вивести теоретичну формулу для визначення кута нахилу.

3. Експериментально визначити коефіцієнт тертя ковзання для даної поверхні

Таблиця 1.1.

№ п/п	m, кг	Fтер, Н	μ	μсер
1
2
3

4. Обережно збільшуючи кут нахилу похилої площини, зафіксувати кут, при якому тіло почне зісковзувати. Повторити експеримент кілька разів.

Таблиця 1.2

№ п/п	l, м	h, м	sinα	αекс	αтеор
1
…
5

5. Порівняти експериментальне та теоретичне значення кута нахилу:

Завдання 2. Дослідити рух тіла по похилій площині.

1. Встановити кут нахилу більший за мінімальний (завдання 1).

2. За допомогою мірної стрічки або лінійки виміряти відстань S від мітки до кінця похилої площини.

3. Розташуйте брусок навпроти мітки. Установіть секундомір.

4. Відпустивши брусок, виміряйте час її руху.

5. Виконати подібні дії, збільшуючи кут нахилу площини.

Таблиця 2.1

№ п/п	l, м	h, м	sinα	α	cosα	атеор, м/с2	t, с	t2, с2	аекс, м/с2
1
…
10

6. Вивести формулу для визначення теоретичного та експериментального значення прискорення бруска.

7. За даними таблиці 2.1 побудувати графік залежності теоретичного та експериментально значення прискорення від кута нахилу.

Завдання 3. Дослідження конічного маятника.

Рисунок 1. Схема установки досліду: а – сили, які діють на кульку, б – вимірювання рівнодійної сили

1. Зібрати установку, зображену на рис. 1.

2. Прив’язати нитку довжиною 45 – 50 см до кульки і підвісити до кільця штатива.

3. Привести кульку в обертання по колу радіусом r, яке намальовано на аркуші паперу.

4. Виміряти час 20 – 40 обертів кульки.

5. Повторити виміри, збільшуючи радіус кола. Кожного разу виміряти силу натягу нитки (рис. 1 а)

Таблиця 3.1

№ п/п	N	t, с	t2, с2	R, м	sinα	α	ад, м/с2	fтеор, Н	fекс, Н
1
…
10

6. Вивести формули для розрахунку теоретичного значення сили натягу.

7. Побудувати графік залежності сили натягу нитки від кута нахилу для теоретичного та експериментального значень.