Суспільно-політичний рух Галичини та Буковини.. "Руська трійця".

В Галичині, де давно було втрачено традиції державності, а панівна верства виявилася покатоличеною і спольщеною, роль лідера культурно-національного руху взяло на себе уніатське духовенство. Крім того, на відміну від Наддніпрянської України, де культурно-національне відродження було ініційовано «знизу» опозиційно налаштованими представниками соціальної еліти. Аналогічні процеси на західноукраїнських землях значною мірою були спровоковані соціальними й культурно-адміністративними заходами австрійського уряду.

Австрійський уряд покращив матеріальне становище духовенства та підняв рівень народної освіти. Це відповідало ідеології просвічених монархів, згідно з якою благоденство і добробут суспільства залежать від рівня його освіченості і культури.

У 1774 р. в Австрійській державі введено закон про обов’язкову шкільну освіту для дітей від 5 до 12 років. У 1784 р. у Львові був відкритий перший на українських землях світський університет, де викладання філософських та богословських дисциплін з 1787 р. велося слов’янською мовою.

Нове піднесення культурно-національного відродження Галичини починає пробиватися у 10 – 20-хрр. ХІХ ст. Ідеологами і провідниками цього руху виступають представники вищого уніатського духовенства. Іван Могильницький доклав великих зусиль для видання і поширення шкільної літератури українською мовою та пропаганди освіти в народних масах.

Наступний етап у розвитку галицького відродження пов'язаний з діяльністю «Руської трійці» - гуртка львівських романтиків, вихідців з сільського духовенства, студентів греко-католицької духовної семінарії у Львові Маркіяна Шашкевича, Івана Вагилевича, Якова Головацького.

«Руська трійця» розгорнула велику фольклорно-збиральницьку роботу. У 1836 р. Вагилевич зробив перший переклад «Слова о полку Ігоревім» живою українською мовою. Шашкевич створив «Читанку», готував граматику і словник української мови. У 1837 р. члени «Руської трійці» видали в Будапешті альманах «Русалка Дністрова». У ньому були поміщені народні пісні, думи, легенди, історичні документи, що розкривали героїчне минуле, культуру українського народу.

«Русалка Дністрова» знаменувала новий етап національного відродження в Галичині.

Буржуазна революція 1848 року в Галичині. Скасування кріпосного права. Головна Руська Рада.

У 1848 – 1949 рр. по Європі прокотилася хвиля революцій, що охопила Францію, Німеччину, Італію і Австрію. Ці революції отримали назву «весна народів», оскільки основними їх гаслами були соціальне та національне визволення поневолених імперіями народів, утвердження громадянських прав та свобод.

В умовах революції в Західній Україні українська громадськість вимагала від австрійського уряду поділу Галичини на Західну(польську) та Східну (українську) і приєднання до останньої Закарпаття та Північної Буковини. Цим землям українці вимагали надати широку автономію в складі Австрії.

Щоб відстояти ці вимоги 2 травня 1848 р у Львові українське духовенство створило «Головну Руську Раду» на чолі з єпископом Г. Яхимовичем. До складу «Головної Руської Ради» входило 30 чоловік – представники переважно церковної інтелігенції. Рада займалася освітою, фінансами, селянськими справами. 15 травня 1848 р. вперше вийшов український тижневик «Зоря Галицька».

Найбільші досягнення в1848 – 1849 рр. український національний рух мав на ниві культури та освіти було засновано українську культурно-освітню організацію «Галицько-руська матиця», яка займалася видавничою справою, впровадженням у школах української мови. При Львівському університеті відкрилася кафедра української мови. В Галичині вперше почали перевидаватися твори українських письменників.

Найбільшим виступом на Буковині були дії селянського загону, який очолював депутат австрійського парламенту Л. Кобилиця (1848 -1850). селяни заволоділи лісами і пасовиськами, відмовлялися підпорядковуватись місцевій владі. Під тиском каральних загонів повстання було придушене. виступи на підтримку революції пройшли на Закарпатті – у містах Ужгороді та Мукачеві.

Одним з найважливіших результатів революції 1848 – 1849 рр. було скасування кріпосництва в Австрії – в Галичині і на Буковині в 1848, а в Закарпатті 1853. Революція дала поштовх національному самовизначенню українців. Саме вході цієї революції як національний прапор українців став використовуватись синьо-жовтий двоколір.