Міністерство охорони здоров’я України

Міністерство освіти та науки України

Кременчуцький медичний коледж

Відповіді на екзаменаційні питання

з історії України

Викладач

суспільних дисциплін

Гавеля В.В.

м. Кременчук

2011

Початок формування людської цивілізації на території України.

Білет №1.

1. Первісні люди та спосіб їх життя. Неолітична революція.

Первісна людина на території України з’явилася майже 1 млн. років тому. Першим періодом історії людства був кам’яний вік. Кам’яним він називається тому, що основними знаряддями праці були вироби з каменю. Основними заняттями людини були збиральництво й полювання. Соціальною формою організації людей спочатку було людське стадо, на зміну якому згодом приходить родова община. Родинні зв’язки визначаються за материнською лінією, тому головну роль в суспільстві відігравали жінки. Такий устрій назвали матріархатом. Боротьба за існування змусила людину виготовляти одяг зі шкір тварин, інтенсивно заселяти печери, видобувати вогонь. Намагаючись пояснити механізм світобудови первісна людина активно формує першооснови релігійної свідомості. В епоху пізнього палеоліту розвивається прикладне та образотворче мистецтво. Особливо часто археологи, досліджуючи стоянки цього часу зустрічають фігурки птахів та стилізовані жіночі статуетки. В епоху мезоліту відбувається вдосконалення знарядь праці. Було винайдено лук і стріли, починається приручення тварин. Виникає племінна організація суспільства. У період неоліту відбулися якісні зміни в житті людства – так звана неолітична революція, сутність якої полягала в переході від збирання їжі і примітивного полювання до відтворюючих видів діяльності, тобто до обробки землі і розведення домашніх тварин. Її дальший розвиток спирався на помітний прогрес в обробці каменю. У цей період людина опанувала всі можливі операції— різання, шліфування, свердління, заточування каміння. Крім того, на добу неоліту припадає поява принципово нових матеріалів. Зокрема, було освоєно виготовлення ліпної кераміки. Опалена глина — це перший штучний матеріал, створений людиною, який дав можливість готувати рідку їжу і зберігати припаси. По суті кераміка — головне досягнення матеріальної культури неоліту, але поряд з нею з'явився ще один штучний матеріал — тканина, яка дала людям одяг не тільки із звіриних шкур.

Гетьман у вигнанні - П.Орлик. Конституція П. Орлика 1711 року.

Після смерті І.Мазепи навесні 1710 р. козацьке військо у вигнанні обирає гетьманом генерального писаря П.Орлика. новообраний гетьман уклав зі старшиною і представниками запорожців угоду, яка дістала назву «Пакти і конституції прав і вольностей Війська Запорізького».

Цей документ містив 16 статей і проголошував незалежність України від Росії та Речі Посполитої. Пилип Орлик мав намір побудувати державу на демократичних засадах. На перше місце висувалось питання взаємовідносин гетьмана з народом, категорично засуджувалася практика самовладного правління попередніх гетьманів.

Найвищим органом влади в державі мав стати своєрідний козацький парламент – загальна рада, до складу якої мали входити старшина, представники Січі і всіх полків. Передбачалося, що засідання цієї ради відбуватимуться тричі на рік – Різдво, Великдень та свято Покрови. Це давало б можливість контролювати діяльність гетьмана. Конституція вимагала унезалежнення православної церкви.

Значно обмежувалась влада гетьмана. У документі простежується узгодження з передовими політичними теоріями тогочасної Європи, зокрема у розмежуванні гілок влади. Підвищувалась роль Генерального суду, відновлювалися права і вольності Запорізької Січі. Пилип Орлик планував скасування обтяжливих податків.

Землеробські племена. Трипільська культура.

Мідний або мідно - кам’яний вік (енеоліт), був перехідним етапом від кам’яного періоду до епохи металу. Найяскравішою археологічною культурою доби енеоліту була трипільська культура (4 – 3 тисячоліття до н.е.) Вона поширювалась на землі України, Молдови, Румунії. Головним заняттям трипільців було землеробство. Землю обробляли кам’яними та кістяними мотиками, дерев’яним ралом. Орали волами. Вирощували ячмінь, просо, пшеницю. Розвивається прядіння, ткацтво. Трипільці мали високо розвинуте керамічне виробництво. Плоскодонна кераміка розмальовувалась червоною, чорною та жовтою фарбами. Широковідомі трипільські статуетки жінок, тварин, дитячі іграшки. Деякі знаряддя праці виготовляли з міді. Будувалися одно – двоповерхові глиняні будинки, що утворювали протоміста з населенням у 15 – 20 тис. жителів. Кожні 50 – 100 років вони змушені були мігрувати через виснаження землі.

Головним божеством трипільців була богиня родючості. У трипільській культурі створено основу для появи писемності у вигляді глиняних символів та знаків на кераміці.