1.4 Мережеве обладнання

Мережевий адаптер – це плата, яка вставляється в слот комп’ютера і слугує інтерфейсом між комп’ютером та мережевим провідним середовищем. Зв’язок адаптера з програмним забезпеченням здійснюється через драйвер адаптера. Мережеві плати відповідають певному стандарту мережі і певному виду провідного середовища. Широко відомим стандартом драйверів для адаптерів Ethernet є NE1000 та NE2000.

Провідним середовищем, як правило, є кабель, хоча існують мережі, що використовують для поширення сигналу радіохвилі та інфрачервоні хвилі.

В кабельних мережах використовують 3 види кабелів: коаксіальний, скручену пару та оптоволоконний. Коаксіальний кабель являє собою двопровідну лінію зв’язку, в якій один провідник (центральний) знаходиться всередині іншого.В якості центрального провідника може використовуватися як одножильний, так і багатожильний мідний провід. Зовнішній провідник виконаний в вигляді циліндра, сплетеного з мідного провода. Центральний і зовнішній провідники розділені ізоляцією. Зовнішня оболонка провода робиться з полівінілхлорида або флуорополімера. Коаксіальній кабель є широкополосним засобом зв’язку, що дає змогу передавати інформацію в широкому частотному діапазоні. Він може використовуватися як для одноканальної, так і багатоканальної передачі. В даний час в локальних мережах переважно використовується одноканальна передача даних. В ЛОМ використовуються коаксіальні кабелі з різним хвильовим опором – від 50 Ом до 120 Ом; перевага надається 50-омному кабелю (наприклад, в мережах Ehernet). Найчастіше використовуються два види коаксіального кабеля з хвильовим опором 50 Ом – RG-11 – так званий “товстий” або “жовтий” кабель і RG-58 – «тонкий» кабель. Кабель RG-11 характеризується вищою надійністю та захищеністю від перешкод, однак його вартість значно вища від вартості RG-58, до того ж його важче прокладати.

В наш час на зміну коаксіальному кабелю приходить кабель на базі скручених пар провідників. Скручена пара являє собою два скручених одножильних або багатожильних мідних провідника. Підвищення рівня технології виготовлення кабеля на базі скручених пар дозволило суттєво покращити електричні параметри цього виду кабеля, наблизивши їх до відповідних параметрів коаксіального кабеля, а іноді і перевищуючи їх. СП діляться на екрановані та неекрановані. Екрановані СП включають зроблену з фольги екрануючу ізоляцію для захисту від електромагнітних перешкод. СП повинна мати певне число скруток на 1 м.

Існує декілька типів кабелів зі скрученою парою проводів. Кабелі можуть складатися з чотирьох пар провідників або являти собою жгути з 25 і більше скручених пар, розміщених в загальній пластмасовій оболонці. Неекрановані провода як правило мають хвильовий опір 100 Ом, а екрановані – 150 Ом.

В рамках кожного типу кабелю розрізняють декілька його категорій. Наприклад, для неекранованого кабелю з 4-х скручених пар визначені категорії 3, 4, 5. Основні відмінності в категоріях полягають в частотних характеристиках. Так, неекранований кабель 3 категорії має смугу пропускання 15 МГц, 4 категорії – 20 МГц , 5 категорії – 100 МГц . Підключення робочих станцій до передавального середовища на базі СП здійснюється за допомогою роз’єму RJ-45.

Найбільш перспективним передавальним середовищем, що забезпечує високу швидкість передачі на значні відстані, є оптоволоконний кабель. В якості середовища передачі в ньому використовується оптичне волокно (світловод), який являє собою тонку скляну нитку товщиною 8,3-100 мк. Сигнал по оптичному волокну може поширюватись в вигляді одного або декількох пучків світла. В першому випадку говорять про одномодовий, в другому – про багатомодовий кабель.

Прозорість оптичного волокна на декілька порядків вища за прозорість звичайного скла. Це дозволяє передавати світловий сигнал на кілометри без суттєвого зниження рівня сигнала. Іншими перевагами оптовлоконного кабелю є несприйнятність до електромагнітних перешкод та високий ступінь захисту інформації від прослуховування. Недоліками є висока вартість кабелю та складність його монтажу.

Повторювачі (repeater)– це пристрої для посилення електричного сигналу.

Концентратори (hub) – це пристрої, які тиражують електричний сигнал, посланий одним комп’ютером, на інші комп’ютери, іноді підсилюючи сигнал.

Комутатори – це пристрої, що передають сигнал з певної вхідної або вхідних ліній на певну вихідну лінію (лінії). Вхідні і вихідні лінії при цьому можуть мати різні швидкості передачі. Комутуючі концентратори поєднують в собі функції концентратора і комутатора.