
- •Завдання до курсової роботи
- •1. Опис мережі та її компонентів
- •1.1 Обчислювальна мережа
- •1.3 Опис однорангової мережі
- •1.4 Топологія лом
- •1.5 Топологія зірка
- •1.6 Стандарт 10 Base-t
- •3. Опис комп’ютерної мережі
- •3.1 Скручена пара дротів
- •3.2 Розетка
- •3.4 Пластиковий короб
- •3.5 Концентратори Ethernet.
- •3.6 Загальна характеристика і класифікація адаптерів
- •Перелік посилань на джерела
- •Міністерство Освіти і Науки України Івано-Франківський Національний Технічний Університет Нафти і Газу
- •Проектування та розрахунок вартості мережі 10 base-t
- •Курсова робота
- •Пояснювальна записка
- •Керівник курсової роботи Маслов і.В.
- •Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу
- •Завдання на курсову роботу с туденту Грушецькому Василю Ігоровичу
- •Календарний план
3.4 Пластиковий короб
Пластиковий короб – це кабелопровід який кріпиться до стіни. Його також прокладають по периметру дверних пройомів чи на рівні плінтусів. Він є найбільш розповсюдженим варіантом підведення кабелю до робичих станцій.
В даний час пропонується екрановані короби: використання металевих вставок, встановлених в жолоб і нанесення металевого покриття методом вакуумного розпилення.
Рисунок 8. Пластиковий короб
3.5 Концентратори Ethernet.
Центральним пристроєм мереж Ethetnet є концентратор. Стандарт ІЕЕЕ-802.3и визначає два класи концентраторів - І та II. Концентратори-повторювачі приймають сигнал на одному з портів та ретранслюють його на всі інші порти. Ця операція спричинює деяку затримку у поширенні сигналу. Параметр затримки визначений стандартом для кожного з класів.
Повторювачі класу І повністю декодують аналоговий сигнал, перетворюючи його у цифрову форму. Тому вони можуть мати порти різних форматів 100Base-T4, lOOBase-TX, 100BaseFX. Їх ще називають трансляційними повторювачами. Концентратори класу II просто ретранслюють аналоговий сигнал на всі вихідні порти, крім порту, з якого він надійшов. З цього випливає, що затримка сигналу в концентраторах класу II менша і концентратори класу II можуть мати порти тільки одного типу.
Два концентратори класу II сполучають через спеціальний uplink-порт (рис. 5.1), що розміщений на одному концентраторі (з інтерфейсом MDI-X), та звичайний порт, що є на другому (з інтерфейсом MDI). Довжина з'єднувального кабелю - до 5 м.
Один сегмент мережі може містити концентратори тільки одного типу. В сегменті може бути один концентратор класу І або два концентратори класу II.
Концентратори класу І можна сполучати у стекову структуру, однак не через uplink-порт, а за допомогою внутрішніх шин концентраторів.
Повторювачі класу II не утворюють стекових структур, оскільки мають
більші обмеження щодо затримки кадрів. Якщо у стек додається новий
концентратор, то приймають, що діаметр сегмента збільшується на 10м. Як звичайно, максимальна кількість концентраторів у стеку не перевищує восьми.
В даному випадку ми використовуємо концентратор 1-го типу.
Рисунок 8. Surecom EP-808X-R
Цілком відповідає стандартам IEEE 802.3 10Base-T і IEEE 802.3u 100Base-TX. Повнодуплексна робота на обох швидкостях підтримує автоопределение швидкості і режиму (Full/Half duplex) роботи використовує алгоритм комутації "Store and Forward" з низькою затримкою. Затримка при передачі коротких/довгих пакетів не більш 18/30 мкс. Швидкість фільтрації 148 880 пакетів/сек MDI-II коннектор забезпечує легкість розширення. Повна діагностика за допомогою LED на передній панелі.
3.6 Загальна характеристика і класифікація адаптерів
Адаптери станцій локальних мереж безпосередньо приєднують до внутрішньої шини введення-виведення ПК. Вони дають змогу досягти значмо більших швидкостей передавання, ніж через послідовний чи паралельний порти. (Фаетично швидкість передавання обмежена швидкістю внутрішньої шини процесора). В адаптерах, як звичайно, апаратно реалізовані протоколи фізичного та канального рівнів еталонної моделі взаємодії відкритих систем.
Адаптери різних мереж виробляють багато фірм. Вибираючи адаптер будь-якої фірми, треба звернути увагу на такі його характеристики:
• до якої мережі він належить (Ethernet, Атспеї, Token Ring, FDDI та ін);
• яку розрядність (8, 16, 32) має та до якої шини (ISA, EISA, РСІ, МСА) приєднується;
• яку має потужність та які алгоритми використовує (розрізняють адаптери для робочих станцій, серверів);
• які він має роз'єднувачі та до якого кабсльноі-о середовища ЛМ приєднується. Роз'єднувачі бувають такі;
BNC -для приєднання тонкого коаксіального кабелю;
AUI - для приєднання товстого коаксіального кабелю;
RJ45 -для приєднання скрученої пари;
МІС, ST, SC - для приєднання волоконно-оіпичного кабелю.
Розглянемо
головні складові частини та особливості
роботи адаптера ЛМ . Центральною частиною
адаптера с співпроцесор, який виконує
деякі функції опрацювання інформаційних
кадрів протоколу канального рівня.
Співпроцесор кодує інформацію перед
передаванням у мережу, декодує ЇЇ після
приймання, виявляє та виправляє: помилки,
повідомляє центральний процесор про
надходження інформації, виконує головні
функції з реалізації МАС підрівня
протоколу канального рівня. Використання
спеціалізованого процесора дає змогу
розвантажити ЦП та підвищити загальну
швидкодію системи. Важливою частиною
адаптера є оперативна пам'ять . У цю
пам'ять записують інформацію перед
передаванням і після приймання. Пам'ять
відображається на адресний
простір
комп'ютера (параметр Base Memory Address). Її може
одночасно читати і записувати як ЦП,
так і мережевий співпроцесор.
У роз'єднувач розширення можна приєднати додаткову мікросхему пам'яті або мікросхему постійної пам'яті (ПЗП) для автоматичного завантаження комп'ютера через мережу. Регістри стану та керування дають змогу ЦП та співпроцесору обмінюватися командами. Регістри перенумеровані за їхнім зміщенням від базового значення (параметр I/O Base Adress). ПЗП адреси для адаптерів мережі Ethernet містить унікальну мережеву адресу комп'ютера, встановлену фірмою-виробником адаптера. Жодна з цих адрес не може повторитися. Кожна фірма-виробник має адреси з певного діапазону. Довжина фізичної адреси для мережі Ethernet - 48 біт.
Кабельні роз'єднувачі призначені для приєднання адаптера до мережі. Крім того, на платі адаптера також розміщений трансивер (приймач-передавач) для роботи із тонким Ethernet. Товстий Ethernet використовує зовнішній трансивер.
Роглянувши форму роз'єднувачів, кількість та конфігурацію контактів, можна визначити розрядність адаптера та тип шини, для якої він спроектований.
В даній роботі використаний SURECOM PCI Et.Adapter 10/100Mbps
Рисунок 9. SURECOM PCI Et.Adapter 10/100Mbps
Опис |
|
Модель: |
EP-320X-S1 |
Стандарт/Топологія мережі: |
IEEE 802.3 10BASE-T; IEEE 802.3u 100BASE-TX |
Архітектура шини: |
32Bit PCI 2.2 |
Зовнішній роз’єм: |
1 RJ-45 (for 100BASE-TX & 10BASE-T) |
Управління Мережею: |
Автоматичне визначення швидкості передачі 10Мбит/с или 100Мбит/с |
Підтримка мережевих ОС: |
ODI, NDIS, NDIS 3, NDIS4, NDIS 5, Packet Drivers, UNIX,LINUXNetwork Operating Systems:Novell NetWare 3.12, 4.1, 4.11, NetWare LAN Workplace, IBM OS/2 Wrap Connect, Microsoft LAN Manager, IBM LAN Server, IBM LAN support, Banyan VINNES, DEC PATHWORKS, Windows for Workgroup 3.11, Windows 95/98/2000/ME, Windows NT 3.51, 4.0, FTP PC/TCP, NCSA TCP/IP, SCO UNIX, Linux |
Технічні характеристики: |
Швидкість передачі даних 10/100Мбит/с Підтримка полнодуплексного режиму Технологія "Wake on LAN" |