Тестові завдання

1. Термін “аналіз” походить від грецького слова “analyzis”, що в перекладі означає:

а) розмежування (розподіл) явища або предмета на складові елементи для вивчення їх як частин цілого;

б) поєднання окремих складових явищ або предмета, виявлення зв’язків та залежностей між окремими частинами.

2. Становлення економічного аналізу як науки відноситься до:

а) 20-их років XX століття;

б) 30-их років XX століття;

в) початку XІX століття.

3. З точки зору управління аналіз кожної господарської операції:

а) передує її здійсненню;

б) проводиться після її здійснення.

4. Під предметом економічного аналізу розуміють:

а) причинно-наслідкові зв’язки економічних явищ та процесів;

б) системне комплексне вивчення, вимірювання та узагальнення впливу факторів на результати діяльності підприємства.

5. До об’єкту економічного аналізу належать:

а) економічні результати господарської діяльності;

б) суб’єкти господарювання;

в) способи та прийоми обробки аналітичних даних.

6. Принцип комплексності економічного аналізу передбачає:

а) охоплення всіх ланок та всіх напрямків діяльності і всебічне вивчення причинних взаємозалежностей в економіці підприємства;

б) розгляд кожного об’єкту як складної динамічної системи, що складається з декількох елементів, певним чином пов’язаних між собою та зовнішнім середовищем;

в) витрати на проведення економічного аналізу повинні давати багатократний ефект.

7. Господарські резерви – це:

а) запаси ресурсів (сировини, матеріалів, палива, обладнання), необхідні для безперервної роботи підприємства;

б) можливість підвищення ефективності виробництва.

8. За ознакою часу резерви поділяються на:

а) перспективні;

б) регіональні;

в) екстенсивні;

г) інтенсивні;

д) поточні;

е) невикористанні.

9. Резерви, що пов’язані з найбільш повним та раціональним використанням виробничого потенціалу – це:

а) резерви інтенсивного характеру;

б) резерви екстенсивного характеру.

10. Спосіб дослідження причинних зв'язків, при якому дослідження проводиться від окремого до загального, від вивчення окремих факторів до узагальнень, від причин до результатів – це:

а) методи дедукції;

б) метод індукції.

10. Системне комплексне вивчення, вимірювання та узагальнення впливу факторів на результати діяльності підприємства шляхом обробки спеціальними прийомами системи показників різних джерел інформації з метою підвищення ефективності виробництва – це:

а) методика економічного аналізу;

б) предмет економічного аналізу;

в) спосіб обробки інформації в економічному аналізі.

10. Порівняння фактичних даних з плановими проводяться для:

а) визначення ступеню виконання плану;

б) виявлення резервів виробництва;

в)визначення тенденцій розвитку економічних процесів;

г) перевірки обґрунтованості планових показників;

д) виявлення впливу факторів.

10. Співвідношення величини явища з величиною будь-якого іншого явища або з величиною цього явища, але взятого за інший час або по іншому об’єкту відображають:

а) відносні показники;

б) абсолютні показники;

в) середні величини.

10. Співвідношення частин цілого між собою характеризують:

а) відносні показники структури;

б) відносні величини ефективності;

в) відносні величини інтенсивності.

10. Який взаємозв’язок існує між відносними величинами динаміки, планового завдання та виконання плану;

а) відносна величина динаміки дорівнює добутку відносних величин виконання плану та планового завдання;

б) відносна величина динаміки дорівнює частці від ділення відносної величини виконання плану на величину планового завдання;

в) відносна величина динаміки дорівнює частці від ділення відносної величини виконання планового завдання на величину виконання плану.

10. Для встановлення зв'язку між групувальною ознакою та показниками, що характеризують групи, використовують

а) типологічні групування;

б) структурні групування;

в) аналітичні групування.

10. Відносне відхилення використовуються:

а) якщо визначають відношення порівняльних величин у відсотках;

б) для того, щоб показати, на скільки відсотків порівняльний показник більший або менший від показника, з яким порівнюють;

в) для того, щоб показати, у скільки разів порівняльний показник більший або менший за показник, з яким порівнюють.

10. Середні величини в економічному аналізі характеризують:

а) узагальнену кількісну характеристику сукупності однорідних явищ за певною ознакою;

б) кількісні розміри явища у відповідних одиницях виміру;

в) співвідношення величини окремих явищ.

10. В комбінованих таблицях:

а) перераховуються одиниці сукупності явища, що характеризується;

б) дані предмета розбиваються на групи та підгрупи за декількома ознаками;

в) дані по окремих одиницях сукупності об’єднуються в групи за однією суттєвою ознакою.

10. Якщо зв’язок факторів з функціональним показником має функціональний характер, то це:

а) детермінований аналіз;

б) стохастичний аналіз;

в) статистичний аналіз.

10. Факторний аналіз, що вивчає причини приросту результативних показників за минулі періоди, є:

а) динамічним аналізом;

б) статистичним аналізом;

в) перспективним аналізом.

10. Фактори, що характеризують ступінь напруженості праці в процесі виробництва – це:

а) кількісні фактори;

б) якісні фактори;

в) інтенсивні фактори;

г) екстенсивні фактори.

10. Моделі, що використовуються у випадках, коли результативний показник є алгебраїчною сумою декількох факторів, називають:

а) адитивними моделями;

б) мультиплікативними моделями;

в) кратними моделями.

10. На методі елімінування базуються:

а) інтегральний спосіб;

б) спосіб пропорційного ділення;

в) спосіб абсолютних різниць;

г) спосіб відносних різниць;

д) спосіб ланцюгових підстановок;

е) індексний спосіб.

10. Якщо потрібно вивчити співвідношення двох груп взаємопов’язаних економічних показників, підсумки яких повинні бути однаковими застосовують:

а) метод групування;

б) середні величини;

в) прийом порівняння та зіставлення;

г) прийом визначення структури;

д) балансовий метод;

е) визначення структури;

ж) прийом ланцюгових підстановок.

10. При застосуванні прийому відносних різниць розрахунок окремих факторів проводиться:

а) шляхом множення різниці у відсотках рівня виконання плану по двох взаємопов’язаних показниках на абсолютний фактичний рівень показника, що аналізується;

б) шляхом множення різниці у відсотках рівня виконання плану по двох взаємопов’язаних показниках на абсолютний плановий рівень показника, що аналізується;

в) шляхом множення різниці між фактичним та плановим показником на абсолютний плановий рівень показника, що аналізується.

10. Для визначення темпів змін досліджуваного явища за кожний окремий період порівняно з попереднім обчислюють:

а) базисний індекс;

б) ланцюговий індекс;

в) структуру показника.

10. Для нейтралізації впливу вартісного фактору необхідно:

а) перерахувати плановий обсяг виробництва на фактичні ціни та порівняти з добутком фактичного обсягу і фактичних цін;

б) перерахувати плановий обсяг виробництва на фактичні ціни та порівняти з добутком планового обсягу і планових цін;

в) перерахувати плановий обсяг виробництва на фактичні ціни та порівняти з добутком фактичного обсягу і планових цін.

10. Якщо у вихідних даних мультиплікативних та змішаних моделей існують абсолютні відхилення по факторних показниках, то найбільш доцільно застосовувати:

а) спосіб абсолютних різниць;

б) спосіб відносних різниць;

в) спосіб ланцюгових підстановок.

10. Ретроспективний аналіз проводиться:

а) до моменту здійснення господарських операцій;

б) після здійснення господарських операцій.

10. Оперативний аналіз здійснюється:

а) перед прийняттям рішення про здійснення господарських операцій;

б) після виконання господарських операцій;

в) за декілька попередніх звітних періодів.

10. За просторовою ознакою можна виділити:

а) періодичний аналіз;

б) ретроспективний аналіз;

в) міжгосподарський аналіз;

г) факторний аналіз;

д) техніко-економічний аналіз;

е) внутрішньогосподарський аналіз.

10. За методикою вивчення об’єктів аналіз може бути:

а) фінансово-економічним;

б) діагностичним;

в) стохастичним;

г) факторним;

д) зовнішнім;

е) внутрішнім;

ж) маржинальним.

10. Комплексний і тематичний аналіз належать до класифікаційної групи, що виділяється:

а) за змістом програм;

б) за суб’єктами;

в) за періодичністю проведення;

г) за ознакою часу.

10. Обґрунтований розподіл обов’язків по проведенню економічного аналізу між окремими виконавцями – це:

а) мета економічного аналізу;

б) принцип організації економічного аналізу.

10. Аналіз виконання кошторису витрат на виробництво, собівартість продукції, фінансового стану підприємства тощо здійснює:

а) виробничий відділ;

б) відділ збуту;

в) бухгалтерія;

г) планово-економічний відділ.

10. Аналіз виконання плану випуску продукції за обсягом та асортиментом, ритмічності роботи, підвищення якості продукції, впровадження нової техніки і технології проводиться:

а) відділом технічного контролю;

б) бухгалтерією;

в) відділом постачання.

10. План проведення аналітичної роботи, що складається на рік і представляє собою календарний розклад окремих аналітичних досліджень, називається:

а) комплексним;

б) тематичним.

10. Нормативні матеріали, кошториси, цінники, проектні завдання відносяться до:

а) облікових джерел інформації;

б) позаоблікових джерел інформації.

10. Офіційні документи, якими зобов’язане користуватися підприємство в своїй діяльності відносяться до:

а) облікових джерел інформації;

б) позаоблікових джерел інформації.

10. Вимога мінімуму затрат на збирання, зберігання та використання даних – це вимога:

а) аналітичності інформації;

б) об’єктивності інформації;

в) оперативності інформації.

10. Якщо результати аналізу призначені для внутрішнього господарського використання, вони оформляються, як правило, у вигляді:

а) пояснювальної записки;

б) довідки;

в) висновку.

10. Аналітичні показники – це показники, що:

а) є даними бухгалтерської, статистичної, оперативної звітності;

б) визначаються під час проведення аналізу для оцінки результатів та ефективності господарювання;

в) визначають норми витрачання сировини, палива, норми амортизації.