 
        
        - •1. Методичні вказівки до розв’язування задач
- •2. Вектори
- •Позначається векторний добуток на так: .
- •Вектор називається подвійним векторним добутком. Він є компланарним з векторами і . Можна показати, що . Приклад 1
- •Приклад 2
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •3. Основи кінематики
- •3.1. Кінематика точки
- •3.2. Кінематика обертального руху
- •3.3. Приклади розв’язування задач з кінематики
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •4. Динаміка
- •4.1. Методичні вказівки до розв’язування задач з динаміки
- •4.2. Динаміка матеріальної точки і поступального руху тіла
- •4.3. Приклади розв’язування задач з динаміки матеріальної точки і поступального руху тіла
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •4.4. Динаміка твердого тіла
- •4.5. Приклади розв’язування задач з динаміки твердого тіла
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Приклад 5
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Додаток
- •Основні одиниці сі
- •Приставки для утворення десяткових кратних і часткових одиниць
- •Деякі астрономічні величини
- •Похідні одиниці механічних величин в сі
- •Фундаментальні фізичні сталі
- •Список рекомендованої літератури
3. Основи кінематики
Кінематика – це розділ механіки, де вивчаються способи опису рухів незалежно від причин, які обумовлюють ці рухи.
3.1. Кінематика точки
Існують векторний і координатний способи опису руху точки.
Радіус-вектор точки:
 ,
,
де
 –
координати (компоненти) радіуса-вектора.
–
координати (компоненти) радіуса-вектора.
Кінематичні рівнняння точки:
 
Швидкість точки:
 ,
,
де
 – приріст радіуса-вектора за час
– приріст радіуса-вектора за час 
 ,
,
 – середній вектор швидкості за час 
.
– середній вектор швидкості за час 
.
 
Модуль вектора швидкості:
 ,
,
де
 –
шлях.
–
шлях.
Прискорення точки:
 .
.
Модуль вектора прискорення:
 
 
Тангенціальне прискорення точки:
 ,
,
де
 –
модуль вектора швидкості,
–
модуль вектора швидкості, 
 –
одиничний вектор, зв’язаний з точкою,
що рухається, і напрямлений по дотичній
до траєкторії в бік зростання дугової
координати l.
–
одиничний вектор, зв’язаний з точкою,
що рухається, і напрямлений по дотичній
до траєкторії в бік зростання дугової
координати l.
Модуль тангенціального прискорення (модуль складової вектора вздовж вектора ):
 .
.
Нормальне прискорення точки:
 ,
,
де
R
– радіус кривини траєкторії, 
 –
орт нормалі до траєкторії, напрямлений
до центру кривини.
–
орт нормалі до траєкторії, напрямлений
до центру кривини.
Модуль нормального прискорення (модуль складової вектора прискорення вздовж вектора ):
 .
.
Повне прискорення точки:
 .
.
Модуль повного прискорення точки:
 .
.
3.2. Кінематика обертального руху
Кутова швидкість:
 ,
,
де
 –
кут повороту за проміжок часу
–
кут повороту за проміжок часу 
 .
.
Модуль кутової швидкості:
 .
.
Вектори
і 
 – аксіальні вектори. Домовилися вважати
їх напрямленими так, щоб з кінця вектора
обертання здавалося б таким, що
відбувається проти руху годинникової
стрілки.
– аксіальні вектори. Домовилися вважати
їх напрямленими так, щоб з кінця вектора
обертання здавалося б таким, що
відбувається проти руху годинникової
стрілки.
Линійна швидкість точки зв’язана з кутовою таким співвідношенням:
 ,
,
 ,
,
де
 –
радіус кола, яке описує точка, що
рухається.
–
радіус кола, яке описує точка, що
рухається.
У разі рівномірного обертання
 ,
,
де Т – період обертання, n – частота обертання.
Кутове прискорення:
 .
.
Кутове прискорення зв’язане з лінійними таким чином:
 .
.
Їхні модулі:
 .
.
3.3. Приклади розв’язування задач з кінематики
Приклад 1
Радіус-вектор
частинки змінюється з часом t
за законом 
 
де – сталий вектор, – додатна стала. Знайти:
1) швидкість та прискорення частинки в залежності від часу;
2)
проміжок часу 
,
за який частинка повернеться у вихідну
точку, а також шлях 
 ,
який вона пройде при цьому.
,
який вона пройде при цьому.
Розв’язання:
1)
Оскільки 
– сталий вектор, рух частинки є
прямолінійним. Оберемо вісь 
 такою, що збігається за напрямом з
вектором 
,
тобто
такою, що збігається за напрямом з
вектором 
,
тобто
 
	 ,
,
тоді
 .					(1.1)
.					(1.1)
Проекція швидкості на вісь х:
 
 
 .				(1.2)
.				(1.2)
Вектор швидкості:
   
 .						(1.3)
.						(1.3)
Проекція прискорення на вісь х:
   
 
 
 .					(1.4)
.					(1.4)
Вектор прискорення:
 .						(1.5)
.						(1.5)
Оскільки
 ,
то
,
то
 .
Рух частинки (матеріальної точки) є
сповільненим.
.
Рух частинки (матеріальної точки) є
сповільненим.
2)
Оскільки  
 ,
то  і
,
то  і 
 ,
тобто
,
тобто 
 
звідси
випливає, що проміжок часу, за який
частинка повернеться у вихідну точку,
 .
.
Шлях
і координата до моменту зупинки
збігаються. Починаючи з моменту зупинки,
координата частинки спадає, а шлях
продовжує зростати. Отже, шлях складається
з двох відрізків: 
 – шляху, який частинка пройшла до
зупинки, та
– шляху, який частинка пройшла до
зупинки, та 
 – шляху, який частинка пройшла з моменту
зупинки до повернення у вихідну точку.
На момент зупинки швидкість дорівнює
нулю. Підставивши у (1.2),
– шляху, який частинка пройшла з моменту
зупинки до повернення у вихідну точку.
На момент зупинки швидкість дорівнює
нулю. Підставивши у (1.2), 
 ,
дістанемо:
,
дістанемо:
 .				(1.6)
.				(1.6)
Звідси
випливає, що 
 .
Підставивши це значення у (1.1), дістанемо:
.
Підставивши це значення у (1.1), дістанемо:
 .
.
Шлях,
який частинка пройшла до зупинки, 
 ,
оскільки
,
оскільки 
 .
.
 .
.
Шлях, який проходить частинка за проміжок часу :
 (1.7)
					(1.7)
