Технологія виконання робіт.
До початку основних будівельних робіт на будівельному майданчику необхідно виконати підготовчі роботи: встановлення і закріплення на місцевості контурів та розмірів майбутніх земляних споруд, звільнення будівельного майданчика від рослинності, влаштування поверхневого водовідведення і тимчасових доріг, обладнання побутових приміщень та тимчасових інженерних комунікацій. Відповідно до природоохоронних вимог необхідно в межах контуру будівельного майданчика зрізати рослинний шар грунту товщиною 0,2 – 0,3м і укласти його в тимчасові кавальєри за межами будівельного майданчика для наступної рекультивації земель в період освоєння будівельного майданчика.
Всі підготовчі роботи мають бути виконані відповідно до будівельного генерального плану на підготовчий період.
2.1. Визначення середньої відстані транспортування грунту.
Середня відстань транспортування (переміщення) грунту – це відстань між центрами ваги виїмки і насипу. Визначення центрів ваги виїмки і насипу можна виконувати аналітичним або графічним методом.
Середня відстань транспортування грунту визначається з метою вибору відповідного типу машини для розробки грунту у виїмці, його переміщення і вкладання у насип.
Середню відстань транспортування визначаю графічним методом, який передбачає побудову інтегральних кривих об’ємів грунту виїмки і насипу.
На аркуші
паперу А4 в масштабі 1:1000 наноситься
сітка з розмірами квадратів 20
20м
і лінія нульових робіт.
Із таблиці 1 в однойменні і перехідні квадрати виписую відповідні об’єми грунту в межах контуру виїмки і насипу.
За межами контуру планувальної площини будівельного майданчика вибираються системи прямокутних координат.
Для побудови інтегральних кривих по рядах і колонах планувальної сітки виконується обрахунок об’ємів виїмки і насипу наростаючим порядком, на підставі значень яких будуються відповідні інтегральні криві.
На осях
об’ємів відкладаються значення
(0,5·8687=4393) і проводяться допоміжні лінії
паралельно до сторін планувальної сітки
будівельного майданчика.
Ці допоміжні лінії перетнули інтегральні криві виїмки і насипу в точках 1 і 2. Із точок 1 і 2 проводжу перпендикуляри до планувальної сітки у відповідні зони – виїмку і насип.
У зоні виїмки перпендикуляри перетнулися у точці В, а в зоні насипу – в точці Н. Точки В і Н є відповідно центрами ваги виїмки і насипу., а відстань між ними і є середня відстань транспортування грунту.
В результаті графічного метода середня відстань транспортування дорівнює – 53.
2.2. Умови виконання робіт і вибір засобів механізації.
Земляні роботи складаються із підготовчих, основних і заключних. Підготовчі роботи передбачають очищення будівельного майданчика від дерев, кущів, розмічування майданчика для виконання планувальних робіт, зрізку рослинного шару ґрунту.
Основні роботи включають розробку мінерального ґрунту у виїмці, його транспортування та вкладання у насип, розрівнювання і ущільнення в насипі до проектної щільності.
Заключні роботи мають за мету доведення земляних споруд до проектних розмірів.
Технологічні розрахунки проводимо у табличній формі ( табл.5), використовуючи ДБН Д.2.2-1-99.
Перелік найменувань технологічних процесів приймаємо за таблицею 4 і записуємо відповідно до таблиці 5.
Зрізування рослинного шару ґрунту з поверхні природного рельєфу в межах контуру будівельного майданчика виконується бульдозером з вкладанням ґрунту в тимчасовий кавальєр за односторонньою схемою руху.
Довжина переміщення ґрунту визначається за формулою:
(14)
Отже,
заокругливши
.
Розробка
ґрунту у виїмці, його транспортування
та вкладання у насип, виконується
бульдозером. Середня відстань переміщення
ґрунту
.
Для пошарового ущільнення ґрунту у насипі використовуємо кулачковий каток масою 8 т.
Розробка мінерального ґрунту в котловані та укосах здійснюється одноківшевим екскаватором, який обладнаний зворотною ломатою, місткістю ковша 0.65 м ³.
В подальшому ґрунт, розроблений в котловані розрівнюється по території будівельного майданчика за допомогою бульдозера.
Чисельне значення норм витрат праці робітників-будівельників, машиністів, та норми часу експлуатації машин для виконання одиниці виміру технологічного процесу визначається відповідною групою норм ДБН, та записуються у табличній формі (табл. 5.)
Табл.5.